Відчутні перетворення: як у Старовірівській громаді відновлюють культурне життя

Проблеми розв’язано

Мережа клубних закладів Старовірівської громади налічує п’ять сільських будинків культури та два сільські клуби.

– Будинки культури та сільські клуби – головні осередки, навколо яких існує культурне життя в сільській місцевості. Доволі часто вони є єдиним місцем дозвілля та творчого розвитку для дітей і дорослих. Також сільський будинок культури – це осередок духовного життя громади та має велике значення для її розвитку і гармонійного існування. Будинки культури та сільські клуби не ремонтувалися роками, вони потребують установлення системи опалення, системи водовідведення, капітального ремонту, оновлення обладнання, меблів, апаратури тощо, – каже Старовірівський сільський голова Микола Біндус.

Він додає, що в ході децентралізації повноваження з утримання цих закладів лягли на плечі громади. І з того часу тут не було закрито жодного клубу або будинку культури.

– Навпаки, за цей час з місцевого бюджету виділяли кошти на ремонти закладів культури та на оснащення їх музичною, комп’ютерною та мультимедійною технікою. Одне з основних завдань громади в галузі культури – створити простір для надання нових послуг, які б відповідали запитам сьогодення, в подальшому акцентуємо увагу не на приміщенні, а на якості надання послуг. Тому ми і надалі працюватимемо в цьому напрямі, – запевняє Старовірівський сільський голова Микола Біндус.

Та в більшості сільських закладів культури (не лише Старовірівської громади, а й України загалом) повільно ламаються далеко не найкращі традиції, які роками вкорінювалися в роботу клубних закладів. Відвідувачі оминають сільський клуб десятою дорогою не лише через старі поламані меблі чи незатишну обстановку, а й через те, що за змістом своєї роботи він залишається таким, яким був років тридцять тому – нецікавим. Тому зараз триває процес «переосмислення» основних завдань та послуг, які повинні надаватися клубними закладами. Щоб діяльність закладу культури була цікавою для всіх вікових категорій, а також виконувала головну функцію – збереження, відродження, розвитку і презентації перед світом усього найкращого, що має в своїй духовній скарбниці український народ, насамперед, нашої традиційної культури.

Перевтілення сільських клубів та будинків культури громади відбувалося і цим літом. Тож довгоочікувану допомогу у вигляді ремонту отримав сільський клуб у Четвертій Старовірівці.

– Найголовніша проблема, яка нас хвилювала, – це стан наших центральних сходів, де головний вхід. Наші місцеві жителі, тим паче літні мешканці, не могли по них спокійно підніматися, боячись, що можуть отримати травму. Плюс сходинки були високі, і літнім людям було важкувато ними підніматися, – розповідає директорка Старовірівського сільського клубу Наталія Михайлик. – Як тільки я в 2019 році очолила цей сільський клуб, ми звернулися з проханням про ремонт до голови Старовірівської громади Миколи Біндуса, який дуже швидко відреа­гував, за що йому велике спасибі.

Ремонтувати заклад розпочали в минулому році.

– Нам відремонтували сходинки, зробили їх зручними і безпечними. Літні жителі дуже цим задоволені. Загалом відремонтували великий ґанок, а також і малий, зробили пандус. Відремонтували балкон. Ще всередині нам зробили санвузол: тепер у приміщенні є умивальник, туалет і душова кабінка. До цього туалет був лише на вулиці, – каже Наталія Михайлик.

Усього на ремонт цього сільського клубу пішло близько 900 тисяч гривень.

Читайте також: Принципова, вимоглива і сердечна: історія життя колишньої директорки школи зі Старовірівської громади

Підлога прогнила, на стелях – гриби

Не залишилися повз уваги громади доєднані населені пункти. Наприклад, у Караванському старостинському окрузі було відновлено Караванський сільський будинок культури, який роками був в аварійному стані. Директорка цього БК Світлана Пономаренко, яка очолює заклад протягом 10 років, згадує, в яких умовах доводилося працювати весь цей час.

– Будинок культури був у непридатному для роботи стані. Не те що проводити заходи, просто знаходитися в ньому було шкідливо. Ще й повністю протікав дах. У нашому маленькому кабінеті, де розташовувалися працівники, стояло сім відер, в які під час дощу текла вода. Всі стіни покрилися пліснявою, дерев’яна підлога повністю прогнила. Стіни поїв грибок, на стелях теж росли гриби. Згнили всі дерев’яні крісла. До того ж Будинок культури не обігрівався. Ми роками сиділи в холоді, після концертів дітки хворіли, – розповідає Світлана Пономаренко.

Ця проблема є не поодинокою для клубних закладів усієї країни. Зазвичай культура фінансується за «залишковим принципом». Бо громади свій фінансовий ресурс спрямовують на розв’язання нагальних проблем: на ремонт дорожнього покриття, оновлення комунальної техніки, благоустрій, ремонт закладів освіти, дитячих садків тощо.

За словами головного спе­ціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Наталії Абдули, вкрай потрібний для БК капітальний ремонт не могли зробити за рахунок ані районного, ані тим більше місцевого бюджету.

Ситуація почала змінюватися з 2018 року, коли Караванська сільрада приєдналася до Старовірівської тоді ще ОТГ.

– Я був на громадських слуханнях у Каравані перед їх приєднанням до нас. Ми побачили, в яких умовах перебуває їх Будинок культури і наскільки він важливий для місцевого населення. Це була мрія людей, щоб він перетворився і став візитівкою їх села. Ще тоді, кілька років тому, я сказав, що ми зробимо все можливе, щоб відремонтувати Будинок культури і привести його в належний стан, – зазначає Старовірівський сільський голова Микола Біндус.

Читайте також: Унікальний футбольний хаб відкрили в Нововодолазькій громаді. Фото

Від слів до діла

І проект почали втілювати в життя. У листопаді 2019 року розпочався довгоочікуваний капітальний ремонт Караванського будинку культури. Нові комфортні умови працівники змогли оцінити вже в грудні 2020-го, проте залишилися дрібні недоліки, які остаточно усунули вже на початку цього року. Всього з бюджету Старовірівської сільської ради на цей ремонт виділили 3 мільйони 201 тисячу 673 гривні. Цими коштами повністю зробили капітальний ремонт усіх приміщень – гримерки, актового залу, фойє, бібліотеки тощо. Зокрема, в актовому залі поміняли крісла, замість дерев’яних установили сучасні м’які, оновили сцену тощо. Також відремонтували ґанок та встановили пандус.

– Нашій радості просто не було меж, – ділиться Світлана Пономаренко. – Тепер це просто шикарна будівля з відповідними умовами. Наші відчуття діа­метрально протилежні тим, що були раніше. Ти заходиш у БК – і тобі хочеться працювати. Крім ремонту, нам закупили всі нові меблі. У нас не було опалення, а тепер є своя котельня, і нас постійно забезпечують дровами. Нас забезпечують усім необхідним – від олівця до різноманітної техніки. Нам дійсно дуже добре допомагають. І все це дала нам громада. Завдяки цьому тепер і ми, і наші діточки можемо знаходитися в комфортних умовах. Тепер до хореографічного і вокального гуртків додалися ще два, на яких дітки роблять різноманітні поробки. Справді, серйозна увага приділяється культурі в нашій громаді, і наразі культура на селі відроджується.

На вихідних у Караванському будинку культури влаштовують дискотеки, а в фойє стоїть більярд, настільний теніс, настільні хокей та футбол. Батьки з дітьми залюбки приходять пограти ввечері. І, звісно, все безкоштовно, як і гуртки.

Читайте також: Концерт на Співочих терасах у Краснокутську зібрав більше п'яти тисяч глядачів. Фото

Робити для населення

Цього літа жителі Мико­лаївки отримали довгоочікувану спортивну залу в приміщенні, яке перебуває на балансі сільського будинку культури. Там є санвузол, душові, відремонтовано всі приміщення. Поміняли всі вікна та двері, зробили ґанок і встановили пандус. У залі можна пограти у футбол, волейбол, настільний теніс, більярд тощо. Також є і приміщення для занять з фітнесу.

Ще цього літа в Слобожанському сільському клубі зробили внутрішній туалет, а в Старовірівському будинку культури – зовнішній. На кожен з них з місцевого бюджету пішло майже по 45 тисяч гривень.

– Різниця величезна між тим, що було із закладами культури кілька років тому, і зараз, – зазначає Наталія Абдула. – Далеко не в кожній громаді стільки робиться для розвитку сфери культури. Ми долучаємо кваліфікованих хо­реографів, і діти дійсно хочуть займатися творчістю та розвиватися. Тому ми і створюємо їм для цього комфортні умови. Також уже цього року плануємо в Караванському БК провести фестиваль для громад нашої області.

У Старовірівській ТГ не збираються зупинятися на досягнутому.

– Ми хочемо робити для наших людей такі умови в їх населених пунктах, щоб вони могли і розважатися, і насолоджуватися тим культурним життям, і отримувати ті послуги в цьому сенсі, які громада може надати. Так, звісно, є ще багато роботи з ремонтами клубів і будинків культури. Наприклад, в Охочому наразі така ж критична ситуація, яка була і в Каравані. Там аварійна будівля – дах провалений, опалення немає тощо. Його перевтілення є в наших планах на наступний рік. Клуб розташовується на околиці села Охоче, де майже не буває людей. Тому ми плануємо, що він переїде в будівлю в центр села, де зараз функціонує амбулаторія. З одного боку буде медзаклад, а з іншого – клуб. Але там ще треба відремонтувати дах, і це планується зробити наступного року, – запевняє Микола Біндус.