Старовірівська громада переймає досвід Польщі: відродження села та інвестиції

Залучати інвестиції

У листопаді представники Старовірівської громади разом із представниками громад Харківської та Полтавської областей їздили до Республіки Польща. Центр розвитку місцевого самоврядування та Польсько-українська аграрна асоціація за підтримки Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza організували навчальний візит старост, секретарів місцевих рад, керівників інших напрямків громад України доМалопольского воєводства.

Українці зустрічалися з представниками адміністрацій гмін Неполоміце, Сулушова, Шафлярита, Скала, подивилися, як працює місцеве самоврядування в польських громадах, вивчали досвід колег. Головним було питання економічного розвитку та розвитку людського капіталу, які є запорукою майбутнього для будь-якої громади.

Зустріч у гміні Скала

– Крім формування свого бюджету, гміни багато співпрацюють з різними європейськими фондами, залучають додаткові кошти у громаду. До того ж чималі. Наприклад, власне місцевий бюджет – 100 мільйонів, а ще стільки ж – залучені кошти. Цією роботою займаються спеціальні проектні менеджери – фахівці, які мають гарну освіту, досвід та знання інших мов. У нас у громаді поки що ця робота в таких обсягах не ведеться, ми лише на початку шляху. Але добре розуміємо, що залучення інвестицій необхідне, щоб розвиватися та реалізовувати проекти, що будуть покращувати життя людей, – розповідає секретар Старовірівської сільської ради Людмила Балюк.

Також українці мали зустріч у Сільськогосподарській дорадчій службі (CDR) міста Краків. Їм розповіли про програми підтримки сільського зеленого туризму та фермерства, а також інші програми розвитку сільських територій, що розроблені та працюють у Польщі.

Дуже підтримують українців

Людмила Балюк розповідає про щирість та підтримку поляків, які багато допомагають Україні.

– Були в публічній бібліотеці у невеличкому селі. Коли туди приїхало багато українців, які рятувалися від війни, її працівники двигали стелажі, щоб розкласти матраци та розмістити наших земляків. Це дуже зігріває душу, що ми маємо таких друзів, як поляки, – каже пані Людмила.

Щоб показати свою вдячність господарям та взаємні дружні стосунки, представники Старовірівської громади приїхали не з пустими руками. Генеральному консулу України в Кракові Вячеславу Войноровському вони передали гердан і прапор-сітку, а керівництву гміни Неполоміце подарували ляльку від Караванського сільського будинку культури.

– Відчувати дружню підтримку дуже важливо. Польща раніше нас пройшла шлях європейської інтеграції, стала повноправним членом Євросоюзу. Тож у неї є чому вчитися, який досвід брати для України, тим більше, що наші сусіди завжди готові ділитися своїми знаннями та напрацюваннями, – говорить Людмила Балюк.

Такі подарунки, зроблені майстринею з Харківщини, представники громади Старовірівської громади передали  представниками адміністрацій гмін Сулушова  та Скала

Люди похилого віку

Ще один момент, на який звернули увагу представники Старовірівської громади, це що польські гміни роблять для жителів похилого віку. Там створені хаби для людей пенсійного віку.

– Це такі великі приміщення, де вони збираються і займаються чимось, що приносить приємні емоції: малюють картини, роблять іграшки, співають, танцюють, спілкуються. Утримує ці будівлі та фінансує роботу хабів гміна з власних бюджетних коштів. Так громада опікується літніми людьми, організовує їхнє дозвілля. І жителі з великим бажанням приходять до хабів, щоб провести там час та зустрітися зі знайомими. Нам розповідали, що одна з жіночок, якій 85 років, постійно їздить до хабу на велосипеді, – розповідає пані Людмила.  

Вона називає таку роботу корисною для жителів будь-якої громади, тож подібний досвід можна розглядати та якимось чином реалізовувати у себе. Щоб пенсіонери на сиділи у домівках перед телевізором та не страждали від нестачі спілкування, а знаходили собі заняття та коло друзів-одноліток.

Підтримувати села

Взагалі те, що найбільше привернуло увагу в Польщі і чим обов’язково треба займатися українським громадам, це ставлення до села, вважає пані Людмила. В Україні люди віддають перевагу містам, а не сільському життю. Під час війни ситуація ще більше загострилася: ворог знищує села, а з деяких люди виїжджають через те, що там гірші умови для життя, ніж у містах. Тож, певно, треба якось виправляти ситуацію.

– У Кракові нам розповідали, що багато людей тут лише працюють, а живуть у селах. Тому що у місті жити не так комфортно. У Кракові немає стільки зелені, загазоване повітря через велику кількість транспорту. А в польських селах є усе необхідне для забезпечення найкращих умов для місцевих жителів. Дороги, інфраструктура, магазини, школи та спортивні майданчики, навіть басейни для дітей. У маленьких селах усе це також є. При формуванні бюджету в гмінах левову частину бюджету закладають саме на них, а не на місто, – говорить Людмила Балюк.

Такий акцент на розвиток села, на її думку, дуже правильний та перспективний, особливо у тій ситуації, яка через війну склалася в Україні. Люди полишають села, і якщо не відбудовувати їх, не вкладати кошти в їх підтримку та відновлення, жителі не захочуть повертатися додому.

– Зараз у багатьох селах є проблеми з інфраструктурою, з дорогами. Люди через війну виїхали звідти, переселилися у місто, але через обстріли чи якісь інші причини вимушені повертатися додому. А що вдома? Їхній населений пункт не відновлюється, кошти в його розвиток на вкладаються, жителі повернулися, а перспектив у села немає. Це точно не збільшує бажання людей там залишатися і працювати. Думаю, на державному рівні треба розглядати питання, як сприяти відродженню сіл, як створювати умови для їх розвитку та повернення туди жителів, – упевнена Людмила Балюк.

Нагадаємо, що Старовірівська громада багато робить для підтримки ЗСУ та розвитку медицини навіть у віддалених селах.