Обстріли, підготовка до зими та повернення дітей до шкіл: як живе Малинівська громада

Про це «Слобідському краю» розповів начальник Малинівської селищної військової адміністрації Микола Семер'янов.

За його словами, повномасштабна війна суттєво змінила життя громади. Серед головних викликів — постійна безпекова загроза, пошкодження житлової та промислової інфраструктури, психологічне навантаження на населення, внутрішнє переміщення людей та економічна нестабільність.

День Незалежності України у Малинівській громаді, 2026 рік / Фото: Малинівська громада

«Першочерговими завданнями для наших мешканців стали збереження життєдіяльності громади, підтримка населення, забезпечення базових потреб мешканців та внутрішньо переміщених осіб. Також ми організовуємо допомогу нашим Збройним Силам України», — розказує Микола Семер'янов.

Понад 3,5 тисячі ВПО

Наразі населення Малинівської громади становить 10 853 людини, з яких 3534 — ВПО. У серпні нові переселенці прибувають переважно з Куп'янського та Ізюмського напрямків, а також із Шевченкового. Однією з найбільших проблем для людей, які евакуюються до громади, залишається житло.

«У нас критично не вистачає житла для ВПО. Люди, які приїжджають до нас, або проживають у знайомих, або, якщо в нас є вільне житло, ми надаємо їм таку можливість, щоб вони залишалися», — говорить начальник СВА.

Попри регулярні атаки, масового виїзду жителів із громади немає. За словами Семер'янова, протягом останнього року кількість населення суттєво не змінилася та тримається приблизно на рівні 10,6–10,8 тисячі людей.

12 ударів за місяць

Безпекову ситуацію очільник громади характеризує як складну. Лише протягом серпня, за його словами, на території громади зафіксували 12 російських ударів. Для атак російські військові застосовують, зокрема, ударні безпілотники.

«На сьогодні з п'яти заводів працює один — склозавод. У квітні туди було шість прильотів «Шахедів», але ми не зупинили піч, яку не можна зупиняти за технологією. І на сьогодні цей завод продовжує працювати», — зазначає начальник СВА.

Малинівський склозавод — одне з промислових підприємств Малинівської громади / Фото: Малинівський склозавод

За його словами, протягом останнього часу атаки безпілотниками почастішали. Пошкоджень зазнавала, зокрема, інфраструктура Мосьпанового.

Для захисту населення у громаді нині доступні вісім укриттів. Два з них за роки повномасштабної війни відремонтували у дитячому садку та приміщенні селищної ради. Ще шість розташовані у підвальних приміщеннях багатоповерхових будинків.

Одне з укриттів у Малинівській громаді / Фото: Малинівська громада

Підготовка до зими

Одним із головних завдань найближчих тижнів є підготовка до зими. Наразі котельні громади готові до наступного опалювального сезону приблизно на 80 %. Критичну інфраструктуру забезпечили генераторами на випадок блекаутів. Резервне живлення мають обʼєкти водопостачання, водовідведення та дві котельні.

Опалювальний сезон у Малинівській громаді / Фото: Малинівська громада

«У нас є всі можливості, щоб пережити цю зиму, як пережили минулий рік. У нас не було випадків, щоб ми не подавали тепло або воду. Але був період, коли 28 днів не було світла», — говорить Микола Семер'янов.

Тоді електропостачання зникло після удару по підстанції. Попри майже місяць без електроенергії, жителі продовжували отримувати воду та тепло, працювало водовідведення та здійснювалося вивезення побутових відходів, каже начальник СВА. Завершити підготовку громади до нового опалювального сезону планують до 15 вересня.

Об’єкти Малинівської громади забезпечені генераторами на випадок відключень електроенергії / Фото: Малинівська громада

Окремо громада разом із міжнародними партнерами працює над допомогою жителям перед зимою. Зокрема, актуальною залишається підтримка ВПО твердим паливом або коштами на оплату енергоносіїв. Гуманітарну допомогу мешканцям також продовжують надавати міжнародні організації.

Повернення до змішаного навчання

Ще одна важлива зміна має відбутися в освіті. У громаді завершують роботи на об'єкті, який дозволить організувати змішане навчання. За словами Семер'янова, основна частина робіт уже виконана, однак залишилося завершити роботи з благоустрою. Через це повернення дітей за парти відклали до 1 жовтня.

Мосьпанівський ліцей після російського ракетного удару / Фото: Малинівська громада

«Є діти, які фактично багато років не були у школі — спочатку ковід, потім роки війни. Є дитина, яка пішла вже у шостий клас, але не бачила своїх однокласників. Ми плануємо з 1 жовтня відкрити змішану форму навчання», — розповідає начальник СВА.

Паралельно у громаді продовжує працювати дитячий простір «Вулик», облаштований в укритті дитячого садка. Проєкт отримав подальше фінансування, тож його планують розширювати. Однак повернення до змішаного навчання створює ще одну проблему — підвезення школярів із населених пунктів громади.

Робота дитячого простору «Вулик» у Малинівській громаді / Фото: Малинівська громада

«Якщо ми почнемо змішану форму навчання, нам треба підвозити дітей з Мосьпанового і Старої Гнилиці. У нас тільки один водій автобуса, йому 77 років, і нам не вистачає водіїв», — зазначає Семер'янов.

482 будинки пошкоджені або зруйновані

Відновлення житла залишається одним із найбільших напрямів роботи. За даними начальника СВА, від початку повномасштабної війни у громаді було пошкоджено або зруйновано 482 домоволодіння. За програмою «єВідновлення» допомогу вже отримали близько 270 мешканців, а загальний обсяг коштів, спрямованих на відновлення, становить близько 27 мільйонів гривень.

«Є люди, які повернулися, не були вдома три роки, а стоїть будівля, в якої немає даху. Тому це суттєва допомога держави для того, щоб людині було де жити і продовжувати життя», — говорить Микола Семер'янов.

Із п'яти заводів працює один

Війна суттєво вплинула й на економіку громади. Якщо до повномасштабного вторгнення тут працювали п'ять заводів, то зараз продовжує роботу лише один.

Водночас фермерські господарства, які працювали до війни, переважно зберегли діяльність. Однак 260 гектарів земель у районі Мосьпанового, яке перебувало під російською окупацією, досі залишаються нерозмінованими. Через мінну небезпеку ці ділянки не обробляються.

Деякі підприємства розглядали можливість відновити роботу, однак регулярні російські атаки ускладнюють ці плани. Через скорочення кількості підприємств знайти роботу в самій громаді непросто. Водночас фермерським господарствам потрібні трактористи та водії.

Кадровий дефіцит відчувається і в медицині. У громаді працює амбулаторія, однак кількість медичних працівників скоротилася.

«До війни в нас було чотири сімейні лікарі, зараз — два. Медсестри виїхали за межі нашої громади. Не вистачає як сімейних лікарів, так і медперсоналу», — розповідає керівник Малинівської СВА.

У Мосьпановому сімейний лікар приймає раз на тиждень. Раніше у віддалених населених пунктах працювали медсестри, які могли надати базову допомогу до приїзду лікаря, однак зараз такої можливості немає.

Громада зверталася по допомогу в пошуку кадрів до харківських університетів. За словами Семер'янова, один молодий медичний працівник уже зацікавився можливістю працювати в громаді. Крім медиків та водіїв шкільних автобусів, потрібні працівники критичної інфраструктури. Зокрема, наразі шукають двох операторів котелень.

Добровольці виїжджають на пожежі

Окремим напрямом безпеки стало створення добровільних пожежних команд. Нині вони працюють у Малинівці та Мосьпановому, а до кінця року ще одну планують відкрити у Старій Гнилиці.

Добровільна пожежна команда Малинівської громади / Фото: ДСНС Харківщини

«Ми розуміємо, що доїхати з Чугуєва до Малинівки потрібно 15–20 хвилин. Наша команда виїжджає приблизно за вісім хвилин», — зазначає начальник СВА.

Громада також планувала створити повноцінну добровільну пожежну охорону. Для цього вже є будівля та підготовлена документація, однак її реконструкція оцінюється приблизно у 28 мільйонів гривень. Знайти донора для такого проєкту поки не вдалося.

Також цього літа громада спрямувала 5,2 мільйона гривень на ремонт головної дороги, якою курсує громадський транспорт між Малинівкою, Чугуєвом, Харковом та іншими населеними пунктами. Ще 8,4 мільйона гривень виділили як субвенцію на підтримку Збройних Сил України.

Водночас проблема дорожнього сполучення залишається однією з найгостріших. Особливо складною Микола Семер'янов називає ситуацію з дорогами до Мосьпанового та Старої Гнилиці. Через їхній стан перевізники подекуди відмовляються працювати на окремих маршрутах.

Вдячні кожному читачеві «Слобідського краю» за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».