Що буде зі старшою школою Куньєвської громади: освіта шукає формат
У Куньєвській громаді цього навчального року в рамках оптимізації освітньої мережі Куньєвський та Липчанівський ліцеї були реоганізовані у гімназії. Головними причинами таких змін стали зменшення кількості учнів та безпекові умови.
Про це кореспондентці видання «Слобідський край» розповів начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Куньєвської сільської ради Олександр Лещенко.
«У 2026-2027 навчальному році комунальні заклади Куньєвський та Липчанівський ліцеї були реоганізовані у гімназії. Головна причина – зменшення кількості учнів, через що немає можливості формувати повноцінні ліцеї на базі цих навчальних закладів. Нині освітнім процесом у громаді охоплено близько 340 школярів. Порівняно з довоєнним періодом учнів стало приблизно на третину менше», — розповідає Олександр Лещенко.
За словами посадовця, скорочення учнівського контингенту не виглядає тимчасовим. Демографічна ситуація продовжує погіршуватися. Особливо помітно це за кількістю дошкільнят.
«До повномасштабної війни у дитсадках громади було близько 100 дітей. Тепер їх — приблизно 58. Отже, потенційно до першого класу в найближчі роки приходитиме значно менше дітей. На кількість школярів впливає і переміщення сімей через погіршення безпекової ситуації. Частина дітей виїхала, однак більшість із них продовжує навчатися у своїх школах дистанційно», – зазначає Олександр Лещенко.
Бугаївський ліцей поки що залишається закладом, де діти можуть здобувати повну загальну середню освіту. Водночас громада ще визначається з майбутнім старшої школи: розглядається можливість створення на його базі академічного ліцею.
«Якщо сформувати його не вдасться, учням після 9-го класу доведеться обирати академічну освіту в іншій громаді — зокрема в сусідніх Ізюмській чи Савинській, де такі можливості створюються», – говорить посадовець.
Ще один виклик — кадри. В освітній галузі Куньєвської громади не вистачає психолога і соціального педагога. Не всі фахівці готові працювати в умовах війни та дистанційного навчання. Тож у громаді намагаються вирішувати проблему за рахунок підготовки власних спеціалістів. Один із претендентів на посаду соціального педагога вже здобуває вищу освіту, щоб у перспективі забезпечувати правовий та соціальний захист учнів, сприяти їхній успішній адаптації в колективі.
«Підручниками школи загалом забезпечені. Частина нових книжок ще очікується через проблеми з їхнім друком. Поки паперових примірників немає, педагоги та учні можуть використовувати їхні електронні версії», – каже Олександр Лещенко.
Утім, найбільшим викликом для освіти громади посадовець вважає не окремі кадрові проблеми чи затримку з надходженням підручників.
«У нас, на жаль, одна на всіх проблема — це війна. Упевнений, що після завершення бойових дій у громади з'явиться шанс повернути молодих спеціалістів, відновити виробництво й стабілізувати життя. А разом із громадою матиме можливість відновлюватися і місцева освіта», – підсумовує Олександр Лещенко.
Раніше ми писали скільки дітей на Харківщині почали навчальний рік офлайн або у змішаному форматі.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
На Харківщині на маршрутах шкільних автобусів за місяць мають з’явитися перші мобільні укриття
«Нам важливо, щоб дитина ходила до школи»: як у Харкові зустріли 1 вересня під землею
Скільки дітей на Харківщині почали навчальний рік офлайн або у змішаному форматі