«Надія лише на вас»: як у Краснокутській громаді працюють соціальні робітники

Працює вже 30 років 

Вікторія Дядик із села Чернещина Краснокутської громади добре пам’ятає, як 5 серпня 1994 року прийшла влаштуватися соціальним робітником у Краснокутський територіальний центр. Зараз цей заклад називається КЗ «Центр надання соціальних послуг» Краснокутської селищної ради. Він утворився шляхом злиття Краснокутського центру соціальних служб Краснокутської селищної ради та Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснокутської селищної ради. Тоді пані Вікторія тільки-но вийшла з декрету. Роботи у селі не було, тому вона одразу погодилася на цю вакансію.

– У той час у мене просто не було іншого вибору. Утім працюю у відділі допомоги вдома вже 30 років. Я полюбила це місце, полюбила людей, а вони – мене. Ми з підопічними зрослися, здружилися, у кожного з них свій характер, кожен для мене важливий. Іноді думаю, що якби я була письменником, то написала б про кожного з них книгу. Це дуже цікаві люди, – ділиться соціальна робітниця Вікторія Дядик. 

За 30 років роботи вона допомагала багатьом підопічним, декого вже немає. Вікторія Дядик часто згадує цих людей.

– Коли я тільки-но почала працювати, у мене було п’ять шість підопічних. А тепер – 12. На жаль, нещодавно померла одна з них. Це дуже важко переживати, пропускати через себе. Лише у вівторок ми з нею разом готували та прибирали, а в п’ятницю мені зателефонували з поліції та передали сумну звістку, – розповідає пані Вікторія. 

«У мене всі підопічні чудові» 

Соціальна робітниця каже, що для кожної людини є свій графік та перелік послуг, які треба надати. У когось – прибрати в хаті, приготувати їжу, когось треба супроводити до лікарні. Вікова категорія підопічних також різна, у пані Вікторії їм від 59 до 89 років.

– От у мене бабуся 89 років, я не можу до неї прийти лише раз на тиждень, тому заходжу частіше. Є 59-річний підопічний, він «афганець», переніс інсульт. Зателефонував днями, каже, що йому погано. Хоча я не мала в той день до нього йти, все одно прибігла. З таким діагнозом людину без догляду залишити не можна. Тож провела з ним дві години, викликала «швидку», і поки не стабілізувався тиск, не відходила, – говорить пані Вікторія.

У таких випадках графіки роботи можуть трохи зміщуватися. Сьогодні одній людині більше часу треба приділити, завтра – іншій. Перелік завдань соціального робітника, який надає послуги вдома, чималий – прибрати, допомогти скупатися, приготувати їжу, зашити одяг, налаштувати телевізор та навіть просто заправити нитку в голку.

– Нещодавно прийшла до бабусі, а в неї вже волосся таке лахмате стало. Я кажу: «Ніно Григорівно, давайте красу наведемо сьогодні». А вона питає: «То що, мені перукаря ще визивати зараз?». Відповідаю, що перукар вже тут. Я ж майстер на всі руки, – сміється Вікторія Дядик.

Один з її підопічних – 70-річний сліпий дідусь.

– Живе сам, до нього приїжджають друзі. Прийшла, приготувала поїсти, щось порізала, щось відкрила. Там обов’язково треба, щоб усе було на своїх місцях, адже він сам не знайде потім нічого, – розповідає соціальна робітниця.

Усі ці речі для підопічних є важливими, але найбільше, чого вони потребують, це уваги. З людьми необхідно спілкуватися, знати про їх інтереси, обговорити останні новини тощо.

– Є в нас одинокі люди, інваліди, бездітні. Вони, звичайно, спілкуються із сусідами та друзями, хоча є й замкнуті підопічні. Але всі тримаються за соціальних робітників. У багатьох діти виїхали через війну, тож мої підопічні дуже чекають мене та ставляться як до доньки. Кажуть, що тільки на мене і надіються. Вони всі в мене чудові, – зазначає Вікторія Дядик. 

Сама пані Вікторія перенесла операцію, чоловік запропонував їй звільнитися та залишатися вдома. Не погодилася, лише взяла лікарняний, а потім повернулася на роботу.

– Мене радує моя робота. Прокидаюся з відчуттям, що на мене чекають. Приємно відчувати, що ти потрібен людям, – зауважує Вікторія Дядик.

Як зазначає директор КЗ «Центр надання соціальних послуг» Краснокутської селищної ради Юрій Кузуб, з початку повномасштабного вторгнення кількість соціальних робітників практично не змінилася. Усі залишаються на місцях.

– Як правило, у нас все добре у стосунках підопічних та соціальних робітників. Фахівці працюють багато років, навіть цілими поколіннями. Вони вже є гарними психологами, тож завжди знайдуть підхід до людини. Утім, якщо стосунки не складаються, можемо замінити для людини соціального робітника. Це дуже поодинокі випадки. Крім того, наша селищна рада заохочує фахівців та підтримує їх фінансово. Це також підвищує мотивацію до роботи, – говорить Юрій Кузуб.

Охопили 2098 людей 

Наразі у Центрі надання соціальних послуг працює п’ять відділень. Станом на 1 грудня Центр у 2024 році надав соціальні послуги 2098 жителям громади та ВПО.

– Найбільше наше відділення – надання соціальної допомоги вдома. Ним охоплюємо 821 людину, в тому числі 31 внутрішньо переміщену особу. В цьому відділенні працює 57 соціальних робітників, навантаження на кожного у середньому складає 13 підопічних, – каже директор Центру надання соціальних послуг.

Соціальні робітники цього відділення обслуговують людей за їхніми потребами – купують ліки, продукти, допомагають оформлювати документи.

– Також у нас є відділення стаціонарного догляду в селі Козіївка. Там обслуговується 53 людини, з них 19 – ВПО. Ці підопічні постійно там знаходяться, ми їх годуємо, над ними проводиться цілодобовий нагляд. Також є відділення натуральної допомоги вдома. Обслуговуємо 513 людей, серед них 11 переселенців. Тут соціальний робітник за заявками працює – покосити траву, відремонтувати щось, оббити плівкою вікна, порубати дрова, зробити невеличкий ремонт. Грубо кажучи, це чоловіча робота. Він дістається до підопічних самостійно, або ми його підвозимо, – розповідає Юрій Кузуб.

Сеанс глинотерапії у відділені соціальної адаптації/Краснокутська селищна рада

Ще одне відділення Центру займається соціальною адаптацією. Там надали послуги 697 жителям громади та ВПО.

– Це важливе відділення, де люди поважного віку між собою спілкуються у колі своїх інтересів. Хтось співає, хтось вишиває, – каже директор ЦНСП. 

Улітку, наприклад, благодійники проводили на базі відділення соціальної адаптації ЦНСП захід «Декоративно-прикладне мистецтво. Гончарство». Під час сеансу глинотерапії підопічні відчули себе гончарями, скульпторами, пофантазували й виготовили свої скульптури. Закінчився захід чаюванням та обговоренням глинотерапії. Учасники отримали позитивні емоції та неймовірне задоволення.

Опікуються прийомними сім'ями 

У відділенні соціальної роботи під соціальним супроводом перебуває 20 сімей, в них 47 дітей, які потрапили в складні життєві обставини. Наразі на Харківщині найбільша кількість дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. У Краснокутській громаді під соціальним супроводом  відділення соціального супроводу ЦНСП перебуває 23 ДБСТ, у яких виховуються 143 дитини-сироти та дітей, позбавлених батьківського піклування.

– Також під супроводом перебуває чотири сім’ї опікунів, які виховують чотирьох дітей сиріт чи позбавлених батьківського піклування. Фахівці проводять бесіди, перевіряють ці родини. Також батьки звертаються для того, щоб дитині надали статус дитини війни. Дуже багато заяв з цього приводу. Це мають фахівці приїхати в кожну родину поспілкуватися з батьками та дітьми скласти акти, – каже Юрій Кузуб.

Презентація проєкту підтримки дітей-сиріт і родин у складних життєвих обставинах/Краснокутська селищна рада

Наразі соціальною роботою відділеннями соціальної роботи та соціального супроводу охоплено 2302 отримувача соціальних послуг.

Покращують умови 

За словами очільниці Краснокутської громади Ірини Карабут Центр надання соціальних послуг з першого дня повномасштабної війни став прихистком для літніх людей з громад Харківщини, які перебувають під постійними обстрілами.
— Сьогодні евакуйованим підопічним стаціонарного відділення приділяється особлива увага та підтримка. За кошти місцевого бюджету провели ремонтні роботи будівлі. Для створення комфортних умов облаштовуються додаткові кімнати, які потребують доукомплектування спеціалізованими меблями, – каже Ірина Карабут.

Автобус для надання соціальних послуг/Краснокутська селищна рада

Краснокутська громада працює над залученням різної допомоги для підтримки ЦНСП. Цього року Центр отримав 33 багатофункціональні ліжка з тумбами та постільну білизну від «Народної самооборони Львівщини». А італійські партнери відвідали стаціонарне відділення ЦНСП у Козіївці та привезли гуманітарну допомогу для евакуйованих літніх людей, яких прихистила Краснокутська громада.

Також громада отримала автобус IVECO, який використовується для надання соціальних послуг родинам, які опинилися у складних життєвих обставинах. Нещодавно в адміністративне приміщення Центру та у відділення стаціонарного догляду провели швидкісний Інтернет. Тепер ним зможуть користуватися не лише робітники, а й підопічні. Вони матимуть змогу цікаво проводити час: переглядати улюблені передачі та дізнаватися щось нове.