Два роки після деокупації: як сьогодні живуть звільнені території Харківщини

Окремі населені пункти регіону, зокрема Харківського району, були звільнені ще у травні 2022 року. А вже восени Збройним силам України вдалося звільнити у Харківській області майже всю окуповану росіянами територію. Один по одному «друга армія світу» стрімко залишала населені пункти, втрачаючи спаленою та просто кидаючи техніку, зброю, боєприпаси.

На початку жовтня була звільнена майже вся окупована територія Харківщини. Під контролем ворога залишилися лише частини територій двох громад Куп’янського району.

На жаль, і сьогодні ворог не полишає спроб загарбати територію Харківщини. 10 травня 2024 року росіяни почали наступ на півночі області – у зоні активних бойових дій опинилися Вовчанськ і частина прикордонних населених пунктів Харківського району.

Взагалі з початку 2024 року, за інформацією Харківської обласної військової адміністрації, окупанти понад 2740 разів обстріляли територію Харківщини, випустили близько 950 керованих авіаційних бомб та 346 ракет.

Але навіть за таких умов процес відновлення у регіоні триває. За можливості населення навіть у прифронтових та прикордонних громадах забезпечене комунальними, адміністративними та медичними послугами. Там, де це можливо, відновлюють житло та інфраструктуру. З небезпечних територій організовано евакуацію. Людям не тільки допомагають виїхати, а й надають тимчасове житло, гуманітарну допомогу та правову підтримку. 

Першочерговим завданням на деокупованих територіях стало відновлення інфраструктури, зруйнованої у результаті бойових дій та розкраденої російськими військовими, а також розмінування.  

Ізюмський район

Першими звільненими містами під час блискавичного контрнаступу української армії у 2022 році стали Балаклія, Ізюм, а з ними й багато інших населених пунктів Ізюмського району. До початку повномасштабного вторгнення в районі проживала 181 тисяча мешканців. З початком бойових дій людей централізовано вивозили в Полтавську область, а також в інші регіони. Сьогодні у районі проживають 116 тисяч осіб. Майже 30 тисяч з них – внутрішньо переміщені особи, повідомили в Ізюмській районній військовій адміністрації.

– Під час окупації на території району залишалося близько 70 тисяч осіб. На сьогодні чисельність населення значно збільшилася. Кому є куди повертатися, вже повернулися. А от у кого повністю зруйноване житло, тому немає куди повертатися. Особливо це стосується жителів Оскільської та Ізюмської громад, – розповів начальник Ізюмської районної військової адміністрації Степан Масельський.

Ремонт даху багатоповерхівки в Ізюмі. Фото: Ізюмська МВА

Також, за його словами, частина сімей з дітьми залишається в тих регіонах, де навчання у школах відбувається не у форматі онлайн.

– Так, кількість навчальних закладів зменшилася. Сьогодні в Ізюмському районі налічується 54 навчальні заклади з чотирма філіями, дошкільних закладів – 41. У школах навчається 11,3 тисячі учнів, – повідомив Степан Масельський.

Усі заклади освіти Ізюмського району в 2024/25 навчальному році працюватимуть онлайн.

Соціальні та адміністративні послуги жителям громади надаються в повному обсязі.

– Усі послуги, що надавалися до повномасштабного російського вторгнення, відновлені, громадяни їх отримують. Центри надання адміністративних послуг працюють у кожній громаді, – підкреслив начальник Ізюмської РВА.

Він також зазначив, що медичні послуги населенню на деокупованих територіях почали надавати одразу після звільнення. Вдалося не тільки відновити їх обсяг, а навіть збільшити перелік пакетів Національної служби здоров’я України. Усі амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, лікарні вторинної ланки відновили діяльність після деокупації.

У Балаклії відновила роботу зруйнована окупантами лікарня. Фото: Харківська ОВА

Наразі найбільш небезпечною є ситуація у Борівській громаді, яка зазнає від ворога жорстоких обстрілів. З населених пунктів, де особливо небезпечно, евакуюють сім’ї з дітьми.

Куп’янський район

Куп’янський район був окупований навесні 2022 року. Це єдиний район у Харківській області, який не був звільнений остаточно після завершення Слобожанського контрнаступу. Окупованими залишаються частини Дворічанської та Петропавлівської громад. І сьогодні ситуація в районі доволі напружена – лінія фронту проходить дуже близько.

До початку повномасштабного російського вторгнення населення Куп’янського району становило 135 тисяч. За підрахунками районної військової адміністрації, восени 2022 року там залишалося близько 60 тисяч осіб. Упродовж періоду після деокупації виїхали ще від 27 до 30 тисяч.

– Під час окупації через Печенізьку дамбу вийшло до 10 тисяч мешканців Куп’янського району. Скільки виїхало через російський кордон, важко сказати, – зауважив начальник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич.

За його словами, після деокупації повністю по району було відновлено електропостачання. За винятком населених пунктів, що розташовані вздовж лінії фронту або вздовж кордону. За можливості відновили газопостачання. Знову почали працювати комунальні служби. Центри надання адміністративних послуг сформували у кожній громаді. Вони працюють за винятком тих громад, де проходить лінія зіткнення.

– Здебільшого люди, якщо вони проживають у більш-менш безпечній зоні, мають воду, світло та газ, на території вивозиться сміття. Працюють магазини, аптеки, соціальні служби. Все це вдалося відновити після деокупації, – розповів Андрій Канашевич.

Утім він зазначив, що є проблеми з медициною. Зруйновані Куп’янська, Великобурлуцька лікарні, бракує кадрів.

– У Великому Бурлуці знайшли приміщення, щоб лікарня частково надавала послуги. Працює лікарня у Куп’янську-Вузловому. Відчувається значний дефіцит лікарів. У Куп’янську працює тільки первинна ланка надання медичних послуг, як і взагалі по району, за винятком тих територій, де небезпечно. Багато лікарів виїхали. Особливо це стосується прифронтових і прикордонних громад, – повідомив керівник РВА.

Проєкт відновлення Куп’янської лікарні, який мав бути реалізований за участю міжнародних партнерів, довелося відкласти до того часу, коли ситуація в районі буде більш безпечною.

– Міжнародні партнери планували відновлення лікарень. Але після того, як ми уклали меморандум, відбулися більш масштабні руйнування. Проєкт довелося відкласти до завершення бойових дій або відсунення лінії фронту на безпечну відстань, – розповів Андрій Канашевич.

За словами начальника РВА, ситуація з обстрілами у Куп’янському районі останнім часом дещо змінилася. Поменшало керованих авіабомб, але зросла активність дронів, атаки яких призводять до жертв, поранених серед мирного населення.

Куп’янськ, усунення наслідків російського обстрілу. Фото: Куп’янська МВА

За таких обставин актуальним залишається питання евакуації населення. Як зауважив Андрій Канашевич, виїжджають люди повільно.

– Ті, хто бажав виїхати, всі виїхали. Зараз евакуюються ті, хто безпосередньо на собі відчув усі загрози перебування на небезпечній території. Коли за десять метрів прилетіло, то люди починають виїжджати. Здебільшого це стосується лівого берега Осколу, – пояснив начальник РВА.

Він додає, що є випадки, коли люди повертаються додому, в зону небезпеки.

– Не можна сказати, що дуже багато, але такі випадки є. Ми ж, з одного боку, оголосили евакуацію, а з іншого – не залишаємо й тих, хто виїжджати не став. Постійно надаємо гуманітарну допомогу, підтримуємо функціонування критичної інфраструктури. Ми надаємо підтримку тим, хто залишився, але в будь-який час готові допомогти їм виїхати. Тож дехто ризикує. Здебільшого це люди похилого віку, – розповів Андрій Канашевич.

Він також наголосив, що всі, хто бажає виїхати з небезпечної території Куп’янського району, можуть розраховувати на підтримку. Йдеться не тільки про транспорт, а й про подальше забезпечення житлом та іншу допомогу.

– Є плідна взаємодія з Харківською обласною військовою адміністрацією, яка організовує розміщення в гуртожитках навчальних закладів Харкова та області. Там селять людей. Підключаються волонтерські організації, Координаційний гуманітарний центр, міжнародні організації, Червоний Хрест, ООН. Люди отримують грошову допомогу, продукти та засоби гігієни, все інше необхідне. Також є можливість виїхати за межі області на більш безпечні території. Є контакти й домовленості з кількома обласними адміністраціями, які готові прийняти людей, – повідомив Андрій Канашевич.

Чугуївський район

Вовчанськ, що розташований на території Чугуївського району, був звільнений 13 вересня 2023 року. У громаді почали відновлювати роботу критичної інфраструктури, надання соціальних та адміністративних послуг. На жаль, і після деокупації ворог продовжував обстрілювати населені пункти Вовчанщини. У травні 2024 року загарбники знов намагалися захопити місто, точилися жорстокі бої. Сьогодні мало не щодня цей населений пункт фігурує в оперативному зведенні від Генштабу ЗСУ.

Окрім Вовчанської ТГ, у 2022 році були деокуповані окремі території Чугуївської, Печенізької, Старосалтівської, Чкаловської громад.

Також після деокупації було відновлено автобусне транспортне сполучення у Вовчанському, Печенізькому напрямках.

– Після визволення в основному люди поверталися туди, де збереглися незруйнованими житло та інфраструктура, де було безпечно. Є громади, які дуже сильно постраждали під час окупації. Приміром, Чкаловська громада – одна з найбільш замінованих територій Харківської області. Також там великі руйнування. Тож населення у громаді зменшилося, – розповів начальник Чугуївської районної військової адміністрації Сергій Лободенко.

Відновлення ліцею у Коробочкиному Чкаловської громади. Фото: Слобідський край

За словами керівника району, розмінування залишається великою проблемою. За деякими підрахунками, нинішніми темпами для повного очищення знадобиться кілька десятків років.

Але в цілому населення району повернулося до рівня, який був напередодні повномасштабного вторгнення, – приблизно 202 тисячі людей. У тому числі за рахунок внутрішньо переміщених осіб, кількість яких становить приблизно 56 тисяч.

– Відразу після деокупації почали працювати над відновленням функціонування критичної інфраструктури. Питання було на особистому контролі керівництва області, тож усе відбувалося швидко, – зазначив Сергій Лободенко.

Так, за його словами, на деокупованих територіях було відновлено електропостачання, налагоджено надання житлово-комунальних послуг. Винятки – Вовчанська громада та певна частина Старосалтівської громади, бо газопостачання на цих територіях раніше забезпечувалося з російської сторони кордону. До сьогодні його відновити не вдалося.

Адміністративні послуги надаються на всіх деокупованих територіях, але наразі Вовчанський ЦНАП працює в Харкові.

За інформацією Сергія Лободенка, всього на деокупованих територіях району розташовано 58 закладів охорони здоров’я. Було пошкоджено 11 амбулаторій, на сьогодні 44 медичні заклади надають медичні послуги. Працює 9 аптек.

– У зв’язку з малою чисельністю учнів припинили роботу по одному освітньому закладу у Старосалтівській та Печенізькій громадах, а також 7 закладів у Вовчанській громаді. Пошкоджено 18 шкільних будівель, сім зруйновано. Дитячих садків пошкоджено 15, зруйновано – п’ять. Але ж зрозуміло: якщо будівлі пошкоджені, це не означає, що самі школи не працюють, – повідомив начальник РВА.

Після початку російського наступу в травні 2024 року довелося проводити евакуацію Вовчанської громади.

– Було забезпечено житло, люди одразу оформлювались як внутрішньо переміщені особи, з відповідними виплатами, також була єдиноразова виплата від ООН. Видавалися продуктові та гігієнічні набори, а також посуд, подушки, ковдри, інші необхідні предмети ужитку. З людьми працювали психологи. Є пропозиції, особливо для родин з дітьми, виїжджати в інші, безпечніші регіони. У західних областях України готові поселити наших людей у будинках відпочинку, санаторіях. Для дітей з батьками пропонують перебування на три місяці, за необхідності можливе продовження. Окрема робота була організована для виїзду маломобільних осіб, для них знаходили місця у геріатричних пансіонатах Харківської та інших областей, – розповів Сергій Лободенко.

Начальник РВА наголосив, що зараз на території Вовчанської громади ситуація через постійні обстріли доволі складна, але керівництво і старости постійно працюють. Навіть у ті населені пункти, що неподалік від кордону, доставляється гуманітарна допомога.

Харківський район

На початку повномасштабного вторгнення окупанти у Харківському районі захопили понад 40 % території. Але вже у травні 2022 року низка населених пунктів почала переходити під контроль Збройних сил України. 

– Спочатку деокупували частину селища Рогань і відкинули війська агресора подалі від громади. Потім звільнили  Вільхівку, Кутузівку, Руську Лозову, Циркуни, Черкаські та Руські Тишки. Потім Питомник. На цьому до осені все стояло, – розповів начальник Харківської районної військової адміністрації Володимир Усов.

За його інформацією, до початку повномасштабного вторгнення у Циркунівській громаді населення складало 12 тисяч, 14 тисяч – у Липецькій, 44 тисячі – у Дергачівській. На момент весняної операції у Дергачівській громаді залишалося приблизно 16 тисяч, у Циркунівській після деокупації було приблизно 1200 людей. А в Липцях, які були звільнені лише восени, на час деокупації було 1800 людей. Як і в інших районах, одразу після деокупації почалося відновлення інфраструктури та житла.

Володимир Усов наводить приклад Дергачівської громади, де відновлено 17 багатоквартирних будинків. Також жителі низки населених пунктів громади – Прудянки, Цупівки, Слатиного – отримали від благодійних організацій модульні будинки на заміну зруйнованого житла.

Модульні будинки на заміну зруйнованого житла. Фото: Слобідський край

Було проведено ремонт у Дергачівській лікарні, амбулаторіях, зокрема у Проходах, Руській Лозовій.

А от Липецькій лікарні так не пощастило. Спочатку під час окупації загарбники викрали все сучасне обладнання, а саму будівлю значною мірою пошкодили. У травні 2024 року на село почався новий російській наступ. У червні російська керована авіабомба впала поруч з будівлею лікарні, що призвело до значних руйнувань.

– У співробітництві з благодійними фондами для Липецької лікарні планували встановити периметр, завезли вікна, але вставити їх не встигли. Натомість мобільна лікарня встановлена у Циркунах. Там працює колектив Липецької лікарні, яка раніше надавала послуги мешканцям обох громад, – розповів Володимир Усов.

На деокупованих територіях надаються адміністративні послуги, центрів їх надання навіть стало більше.

– Усі центри надання послуг у Харківському районі працюють. Якщо брати Липецьку громаду, то самого центру надання послуг немає, адміністрація громади працює в Харкові й там надає певний перелік адміністративних і соціальних послуг, – повідомив Володимир Усов.

Також приймає громадян ЦНАП у Циркунах, який почав працювати вже після повномасштабного російського вторгнення та деокупації громади. Зараз він приймає відвідувачів у сільській військовій адміністрації. Але у громаді розробили проєкт, за яким Центр отримає власне приміщення.

– Циркуни серед шести населених пунктів, що увійшли до пілотної урядової програми відновлення. За рахунок коштів міжнародних партнерів, Фонду відновлення України наступного року, якщо безпекова ситуація складатиметься добре, там мають розпочатися роботи, – зазначив начальник РВА.

За його словами, навчальні заклади Харківського району, зокрема ті, що розташовані на деокупованих територіях, працюють онлайн. У шести громадах району, що найбільше постраждали від дій агресора, – Дергачівська, Малоданилівська, Роганська, Вільхівська, Липецька та Циркунівська – з 36 шкіл працюватиме 21.

Їх у новому навчальному році відвідуватимуть понад 7,3 тисячі учнів. До першого класу підуть 409 учнів, в одинадцятий клас – 649. Що стосується позашкільної освіти, є безпечні простори у Дергачівській громаді, кілька локацій, – повідомив Володимир Усов.

Після повторного російського наступу на початку травня 2024 року також у зоні активних бойових дій  опинилися Глибоке, Стрілеча, Пильна, Нескучне, Борисівка, Лук’янці, Зелене. За інформацією Володимира Усова, за цей період з небезпечних територій евакуювали понад 4,5 тисячі осіб.

Він також зауважив, що з початком курської операції Збройних сил України кількість керованих авіаційних бомб, які ворог скидав на територію району, суттєво зменшилася. 

– Якщо на добу тільки на Липецькому напрямку раніше падало 20 керованих авіаційних бомб, то зараз дві-три-чотири. Тобто в рази менше, – заявив начальник РВА. 

Також сьогодні від постійних ворожих обстрілів потерпає і Золочівська громада Богодухівського району. В окремих населених пунктах громади оголошено евакуацію.