У прифронтових Дергачах молодь об’єднується навколо театру та волонтерства

Велика війна застала Родіона Підько з Дергачівської громади на Харківщині ще школярем. Як розповів юнак журналісту медіа «Слобідський край», на початку вторгнення він разом із родиною тимчасово виїжджав із Харківщини.

«Я виїжджав ненадовго — спочатку до Львова, потім до Кропивницького. Повернувся вже після контрнаступу на Харківщині і відтоді живу вдома», - говорить Родіон.

Нині юнак навчається на третьому курсі Харківського національного університету радіоелектроніки на факультеті комп’ютерної інженерії та інформаційних технологій. Паралельно він працює педагогом-організатором у Дергачівському ліцеї № 1 імені Данила Бакуменка.

До університету Родіон вступив одразу після закінчення школи — у 2022 році, подавав документи в електронному форматі.

Інтерес до комп’ютерних технологій у нього з’явився ще в дитинстві. Юнак відвідував курси програмування та вивчав основи створення сайтів.

«Я ходив на різні курси, тож подумав, чому б не розвиватися далі в цьому напрямку», — пояснює Родіон.

Втім, з часом він зрозумів, що його більше приваблює робота з людьми та громадські ініціативи.

«Коли я почав відвідувати молодіжні хаби у Дергачах і брати участь у театральних виставах, зрозумів, що мені подобається щось більш живе, емоційне. Щось пов’язане з людьми», — каже юнак.

Саме молодіжний простір став для Родіона тим місцем, де він знайшов однодумців і можливість реалізувати творчі здібності. Уперше завітав туди школярем, це було на початку 2022 року.

«Я прийшов і побачив, що це не просто місце, де проводиться урочистий захід, а це простір, де можна спілкуватися, проводити цікаво час, обговорювати з товаришами різні ідеї. Я відчув великий потенціал і подумав, що такий шанс упускати не можна», — згадує юнак.

Спочатку молоді люди в хабі просто спілкувалися у дружній невимушеній атмосфері — грали в настільні ігри, брали участь у тренінгах і майстер-класах, інших активностях. Але згодом з’явилася ідея створити аматорський театр. Першою виставою стала постановка «Кіт у берцях» — інтерпретація відомої казки в актуальних реаліях.

«Ми спочатку просто читали п’єси по ролях, як аудіокнигу. Потім почали пробувати грати невеликі сценки, а згодом вирішили зробити повноцінну виставу», — розповідає Родіон.

До постановки долучилися близько десяти учасників. Костюми вдалося позичити у міському будинку культури, а за декорації молодь взялася власноруч.

Прем’єра відбулася у невеликому безпечному приміщенні, де зібралося кілька десятків глядачів.

«Прийшло десь 30–40 людей. Але для нашого простору це був справжній аншлаг — місця майже не залишилося», — згадує Родіон.

Окрім творчої самореалізації, вистава мала і благодійну мету — під час заходу збирали кошти для українських військових.

«Після вистави ми оголошували збір на ЗСУ. Була скринька для донатів і QR-код, щоб люди могли переказати гроші онлайн», — розповідає він.

Підтримка бійців Сил оборони України стала для молоді важливою частиною громадської діяльності. У подальшому вони також долучалися до зборів коштів і підготовки допомоги для військових.

«Ми робили пакунки для наших бійців — шкарпетки, засоби гігієни, продукти, що довго зберігаються. Кожен допомагає, як може», — каже Родіон.

Окрім цього, у громаді організовують зустрічі молоді з військовими. Такі заходи допомагають підліткам краще розуміти реалії війни.

«Нещодавно до нас приїжджали військові і показували наземні дрони на колесах та на гусеницях. Діти навіть спробували ними керувати», — розповідає він.

Новим сценічним досвідом для Родіона стала невелика, але яскрава роль в аматорській виставі «Сніжна королева». Втім, за словами юнака, педагогічна робота не залишає багато часу для такого формату творчої діяльності. 

Сьогодні Родіон працює педагогом-організатором у ліцеї та продовжує залучати молодь до різних активностей у громаді. Він допомагає організовувати дозвілля, бо впевнений, що дружня атмосфера єдності серед молоді дозволяє пережити складні воєнні часи, згуртуватися заради сьогодення та майбутнього.

Юнак переконаний, що для молоді прифронтових громад важливо мати можливість для розвитку.

«Спілкування і спільні активності дуже потрібні. Це допомагає людям триматися разом і відчувати підтримку», — наголошує Родіон.

Нещодавно Родіон почав цікавитися соціальними ініціативами та можливістю створювати власні проєкти для громади.

«Ми обговорювали, як можна вирішувати проблеми, наприклад, допомогу маломобільним людям. Це можуть бути мобільні сервіси – бібліотека чи навіть стоматологія на базі автомобіля», - розповідає він.

Серед ідей – розвиток молодіжних просторів та створення молодіжної ради, яка могла б генерувати нові ініціативи та працювати як осередок спілкування, корисного і цікавого дозвілля.

«Хочеться, щоб молодь мала місце, де можна корисно проводити час. Де тренінги, спілкування, ігри будуть поруч з новими ідеями та цікавими ініціативами для громади», — каже Родіон.

Юнак сподівається, що з часом разом з однодумцями вони зможуть реалізовувати проєкти, що сприятимуть розвитку Дергачівської громади, об’єднуватимуть та стимулюватимуть молодь.

«Треба дивитися на все з позитивом. Оптимізм допомагає рухатися вперед і робити щось корисне для людей», — переконаний Родіон Підько.

Історією про те, як випускниця з Курилівської громади стала студенткою, «Слобідський край» ділився раніше. 

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».