Питна вода для прифронтової громади: як у Циркунах забезпечують базову потребу

Після деокупації у Циркунівській громаді гостро постало питання забезпечення населення питною водою. Благодійники регулярно привозять у громаду воду в цистернах або у поліетиленовій тарі. Партнери допомогли встановити очищувальну станцію та облаштувати нові свердловини. Але ситуація вимагає продовження роботи.

Як зазначає начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко, централізованого водопостачання в Циркунівській громаді не було й до початку повномасштабного російського вторгнення. Втім, чи не в кожному подвір’ї була власна свердловина. Загалом доступ населення до якісної питної води не становив гострої проблеми.

Ходили до сусідів

Ситуація з доступом до якісної питної води для жителів Циркунівської громади радикально погіршилася внаслідок активних бойових дій та під час окупації.

По-перше, приватне обладнання зазнавало пошкоджень унаслідок обстрілів або було вкрадене мародерами.

По-друге, самі бойові дії чинять істотний негативний вплив на гідрологію та екологію громади.

Мешканка Циркунів Валентина Котова пережила окупацію, а зараз волонтерка. Вона розповідає, що до початку російського вторгнення в неї на подвір’ї була власна свердловина, також поруч була колонка загального користування. У результаті бойових дій обидва джерела води вийшли з ладу. Воду під час окупації брали в односельців.

«Багато порозбивали взагалі, і нашу свердловину пошкодили, коли був «прильот», і ту, що була біля клубу. Не було світла, у магазинах неможливо було купити воду. І ми почали возити воду з інших вулиць. У наших сусідів була свердловина та генератор, от ми до них і приходили з баклажками раз на тиждень», – згадує Валентина.

Вона додає, що навіть ті колонки на подвір’ях, які вціліли після обстрілів, стали здобиччю мародерів.

«Багато вкрали, коли люди були відсутні, – мотори, металеві частини колонок, що були на поверхні, порізали на брухт. Багато людей у селі залишилося без води», – каже мешканка Циркунів.

400 днів без світла

Ситуація була складною й через те, що після деокупації тривалий час у громаді було відсутнє електропостачання.

«Серед цілого комплексу питань, які потрібно було негайно вирішувати одразу після звільнення громади, була й елементарна потреба – забезпечити людей якісною питною водою. Причому за умов, коли немає електроенергії. І ми почали шукати шляхи, як розв’язати це непросте питання», – говорить Микола Сікаленко.

Питна вода для мешканців Циркунівської громади від партнерів/Фото: Циркунівська СВА

Люди використовували генератори, щоб набирати воду зі свердловин, ходили до колодязів. За словами Валентини Котової, громада без світла провела 400 днів.

«Я так запам’ятала, як дали нам світло, чоловік каже: «Я ось тут порахував, ми 400 днів були без світла». Дуже було складно», – згадує мешканка Циркунів.

Вода від партнерів

Зруйнованій та знеструмленій громаді на допомогу прийшли благодійники та волонтери, з якими взаємодіяло керівництво Циркунівської громади.

«Із самого початку після звільнення нам дуже допомагала адміністрація громади. Шукали виходи на всіх, хто міг допомогти, усі виходи. Це ж не тільки питна вода. Для пошкоджених домівок почали завозити будівельні матеріали, допомагали ладити дахи. Усі, кому було потрібно, йшли у сільраду, записувалися, отримували те, що необхідно було», – зауважує Валентина Котова.

Поповнення запасів питної види у населених пунктах Циркунівської громади/Фото: Циркунівська СВА

Як згадує мешканець Циркунів Руслан Лаптій, у перші дні після деокупації воду в громаду везли у пластикових пляшках та у діжках.

«Були встановлені пункти видачі – резервуари. Вони й зараз працюють. Волонтери туди привозили воду раз на тиждень. Не можна сказати, щоб цього завжди вистачало. У спекотну пору року люди споживають більше води. Тож проблема залишалася актуальною», – говорить Руслан.

Благодійні організації не тільки привозили питну воду в Циркунівську громаду, а й проводили очищення тієї, що набирали на місці.

«З перших днів після деокупації до нас приїжджали представники організації Water Mission, які забезпечували громаду чистою питною водою. Вони набирали воду на місці, очищували її та заливали у резервуари», – розповідає Микола Сікаленко.

За підтримки благодійних організацій та волонтерів жителі Циркунівської громади мають доступ до питної води/Фото: Циркунівська СВА

Очистити та привезти

Але й після підключення до електричної мережі Циркунівська громада залишилася залежною від зовнішнього постачання питної води. Воду в колодязях або ту, що можна набрати зі старих колонок, можливо використовувати лише у технічних цілях.

«Після потужних влучань відійшли водоносні шари, також у воду потрапляють небезпечні для здоров’я хімічні речовини. І в результаті криниці пересихають або вода в них стає не придатною для споживання, як раніше, а використовувати її можна лише як технічну. Вода зіпсувалася у свердловинах», – каже заступник начальника Циркунівської СВА Ігор Кузьменко.

Циркунівська громада бере участь у міжнародному проєкті, мета якого – забезпечення населених пунктів, де є така потреба, якісною питною водою.

«Ми зв’язалися з Романом Смирновим. Завдяки його сприянню громада стала учасником проєкту «CLEAN WATER», що реалізується по усій області у співпраці з організаціями Power in UA та HelpingUkraine.US. У результаті громада отримала очисну станцію на своїй території», – розповідає Микола Сікаленко.

Безпосередньо станція акумулює до 4 тонн води на добу, яку потім розливають по резервуарах, установлених у громаді. Громада має спеціальну техніку, щоб підвозити цю воду до віддалених населених пунктів.

Безпілотником по машині з водою

Крім того, воду в громаду продовжують привозити благодійники. Зокрема, БФ «Мирне небо» щотижня привозить у Циркунівську громаду 5 тисяч літрів води.

«Воду доставляли й у Черкаські Тишки, допоки це було безпечно. Але восени машина благодійників з водою була атакована російським безпілотником», – говорить Ігор Кузьменко.

На щастя, люди не постраждали, були пошкоджені машина та діжка.

«Я бачила ту машину, як вона тоді їхала з Черкаських Тишків, вона була вся побита, брезент згорілий і чорне все було. Дівчинка там перелякана була», – згадує Валентина Котова.

Зараз воду в інші населені пункти з Циркунів підвозять волонтери.

Нові свердловини

Ситуація з питною водою в громаді суттєво покращилася завдяки співробітництву зі швейцарською неурядовою організацією Medair. Організація привозить гуманітарну допомогу в Циркунівську громаду, співпраця також спрямована на покращення житлових умов, медичну та психосоціальну підтримку. Окремим напрямом співпраці став доступ до якісної води.

Облаштування свердловини від Medair/Фото: Medair

«Ми звернулися до Medair про допомогу, і за їх підтримки в громаді з’явилися дев’ять нових свердловин. Ще одну стару свердловину вони почистили та повністю привели до ладу. Також вони встановили вісім ручних та два електричних насоси. Що знач­ним чином покращило забезпечення якісною водою як для населення, так і для гуманітарних організацій, які надають допомогу людям», – говорить Микола Сікаленко.

Микола Сікаленко проводить зустріч з представниками Medair/Фото: Циркунівська СВА

Він зауважує, що ручні насоси – це можливість скористатися джерелом води, навіть за відсутності електропостачання.

Про реалізацію проєкту, спрямованого на покращення доступу до якісної води у Циркунівській громаді, йдеться у матеріалі Clean Water in Kharkiv (Чиста вода у Харкові) на офіційному сайті організації Medair.

У матеріалі сказано, що у 2025 році в Україні 8,5 людей мали потребу в забезпеченні доступу до безпечної води.

«У Харківській області більш ніж кожен п’ятий населений пункт залежить від води, яку доставляють автоцистерни», – наводить дані організація.

Зазначається, що облаштування свердловин у Циркунівській громаді є частиною масштабного проєкту, що фінансує ЄС і який, крім Харківської, охоплює Сумську, Донецьку та Запорізьку області. Мета проєкту – організувати доступ до якісної води для понад 10 тисяч людей.

Свердловина від Medair в Циркунах/Фото: Циркунівська СВА

Волонтерка Валентина Котова готує обіди у сільському клубі, тож із задоволенням корис­тується новою свердловиною.

«Я вже три роки волонтерю. Окупанти розграбували підприємс­тво, де я працювала, я стала безробітною. Сиділа вдома. А тут ще сина перевели під Бахмут, і я дуже переймалася. Одного дня чоловік говорить, що у гуманітарний хаб потрібен помічник. Я пішла, щоб відволіктися. Спочатку розбирала секондхенд, який привозили в громаду благодійники. Потім стали готувати обіди для людей, які втратили житло, наших хлопців-комунальників, усіх, кому було потрібно. Зараз усе добре, але не можу я це заняття так кинути. От і працюю. Вдячна за допомогу з водою, це дійсно важливо», – каже Валентина.

Валентина Котова: З новою свердловиною від Medair стало краще/Фото: Medair

Керівництво Циркунівської громади вважає, що, попри проведену роботу із забезпечення доступу до питної води, ситуацію поки зарано називати задовільною.

Плани на майбутнє

У глобальному розрізі планується організувати централізоване водопостачання.

«У Стратегії розвитку Циркунівської громади ми говоримо про те, що модернізація інфраструктури передбачає будівницт­во системи централізованого водопостачання – це 15 кілометрів мереж зі свердловиною та каналізації з підключенням до міської мережі Харкова», – розповідає Микола Сікаленко.

Поки що в Циркунах цьогоріч планують продовжити спів­працю з Medair із облаштування нових свердловин.