Від евакуації до співпраці: спільний досвід Борівської та Ізюмської громад

Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповіла заступниця начальника Борівської СВА Олена Клименко.

За словами посадовиці, для мешканців Борівської громади місто Ізюм ніколи не було чужим. Історично пов’язані адміністративно, а тепер і життєво, ці громади під час війни стали ще ближчими одна до одної. Після посилення бойових дій тисячі борівчан були змушені залишити свої домівки. Значна частина з них переїхала саме до Ізюма та Ізюмської громади.

Сьогодні тут проживає понад дві тисячі жителів Борівщини, з них більше тисячі — безпосередньо в Ізюмі.

«Для нас Ізюм — не чужий. Люди й раніше сюди приїздили: у лікарні, у справах, до знайомих. Тому й у тяжкий час, який ми всі переживаємо через війну, багато хто звернувся саме сюди», — зазначає посадовиця.

За словами Олени Клименко, місцеві жителі та влада прийняли переселенців із розумінням і готовністю допомогти. Багато борівчан змогли знайти житло — часто навіть без орендної плати, особливо ті, хто виїхав раніше, оплачуючи лише комунальні послуги. Водночас із зростанням попиту ціни на оренду поступово підвищуються, що стає викликом для людей.

Окремим напрямком співпраці стала підтримка на рівні громад. Ізюмська влада надала безкоштовні приміщення для зберігання техніки, генераторів та іншого комунального майна, яке вдалося евакуювати з Борової.

Також борівчани мають доступ до адміністративних послуг у місцевих ЦНАПах, медичних закладах та інших установах — без поділу на «своїх» і «чужих». ВПО з Борівської громади отримують гуманітарну допомогу нарівні з мешканцями Ізюма, передусім це стосується соціально вразливих категорій.

Важливою частиною співпраці стала медицина. Обидва медичні заклади Борівської громади — первинна та вторинна ланка — релокувалися до Ізюма і продовжують працювати тут. Це дозволяє людям і надалі лікуватися у своїх спеціалістів.

«Наші люди звикли до своїх медиків. І тепер вони мають можливість отримувати їхню допомогу навіть у нових умовах», — пояснює заступниця начальника Борівської СВА.

Попри складну ситуацію, громади знаходять можливості і для спільного культурного життя. Борівчани беруть участь у конкурсах, заходах та ініціативах разом із Ізюмською громадою, демонструючи, що навіть під час війни життя не зупиняється.

Водночас, як зауважує заступниця начальника Борівської СВА, де б доля не закидала, думками люди завжди повертаються додому.

«Як би добре не приймали, душа все одно болить за свою домівку», — говорить  Олена Клименко.

Сьогодні співпраця між Боровою та Ізюмом — це приклад того, як у складні часи громади можуть не лише виживати, а й підтримувати одна одну, зберігаючи людяність і взаємну довіру.

Раніше ми писали, що 45 громад з Харківщини долучилися до проєкту «Пліч-о-пліч».

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».