ВПО з Борівщини пропонують житло на Полтавщині: які умови
Переселенцям із Борівської громади пропонують переїхати до села Тарасенкове на Полтавщині. Там можна недорого придбати будинок, знайти роботу, влаштувати дітей до школи та отримати допомогу з адаптацією.
Про це кореспондентці видання «Слобідський край» розповіла начальниця відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я Борівської селищної ради Ірина Солоненко.
Як зазначає посадовиця, від початку повномасштабної війни лише з Борової виїхало близько п'яти тисяч жителів, а загалом із громади — близько 15 тисяч. Найбільше борівчан оселилося в Ізюмі та громадах Ізюмського району.
«Ми підтримуємо їх гуманітарною допомогою, яка надходять від благодійних організацій. Тим, хто переїжджає до Харкова, допомагаємо розміститися в координаційних центрах і соціальних гуртожитках. Для одиноких людей похилого віку та людей з інвалідністю діє державна програма поселення до стаціонарних відділень територіальних центрів. Крім того, частина жителів уже придбала житло за програмою «єВідновлення», — говорить Ірина Солоненко.
За словами посадовиці, поки що лише одна родина зацікавилася переїздом до Тарасенкового, однак зрештою відмовилася, оскільки не мала коштів на купівлю будинка. Водночас інформація про таку можливість з'явилася лише тиждень тому, тож у громаді сподіваються, що охочих стане більше.
Староста Золотухинського старостинського округу Оржицької громади Іван Вірченко, до складу якого входить село Тарасенкове, чесно розповідає про умови, які пропонуються переселенцям.
«Придбати цегляний будинок у Тарасенковому можна приблизно за 100 тисяч гривень. Село газифіковане, більшість будинків мають воду або можливість швидко підключитися до водопостачання. Також продаються квартири у двоповерхових будинках. Частина з них потребує ремонту, однак придатна для проживання після впорядкування», — говорить Іван Вірченко.
У самому селі проживає 487 жителів, а разом із сусіднім Золотухиним — близько тисячі. Найбільша проблема громади — нестача молодих сімей.
«Цього року зі школи випустилося 12 дітей, а до першого класу прийдуть лише двоє. Нам дуже потрібні жителі з дітками», — каже староста.
Зараз у школі навчається менше 45 дітей, тому вона може стати структурним підрозділом опорного закладу в Оржиці. Дошкільна група працює у приміщенні школи, а учнів старших класів до Оржиці підвозить шкільний автобус.
Із роботою, запевняє Іван Вірченко, теж допоможуть. Найбільше вакансій є в місцевому агропідприємстві — потрібні трактористи, водії, працівники молочних ферм і тваринництва. Робота є і для жінок. Крім того, частина жителів працює в Києві вахтовим методом, повертаючись додому між змінами.
У Тарасенковому є магазини, Будинок культури, стадіон, швидкісний інтернет, ставок, присадибні ділянки та вся необхідна базова інфраструктура. До Лубен — близько 30 кілометрів, до Пирятина — близько 50.
Окремо староста говорить про те, що найбільше цікавить людей із прифронтових громад, — безпеку.
«За весь час повномасштабної війни біля нашого села лише один раз збили «шахед» — він упав приблизно за 200 метрів. Село, слава Богу, ціле», — говорить Іван Вірченко.
Від початку великої війни через Тарасенкове пройшли 84 родини переселенців. Чотири сім'ї настільки прижилися, що придбали тут будинки й залишилися жити.
У Борівській селищній раді наголошують: родинам, які розглядають можливість переїзду, допоможуть отримати всю необхідну інформацію про купівлю житла, працевлаштування, навчання дітей та адаптацію на новому місці. За консультацією можна звернутися до відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я Борівської селищної ради за телефоном 066 032 54 67.
Раніше ми писали, скільки переселенців переїхали до міста у червні.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».