У Близнюківській громаді можуть закрити три школи

На сьогодні в громаді працює 19 садків та 12 шкіл. За даними відділу освіти, культури, молоді та спорту Близнюківської селищної ради, минулого року до першого класу шкіл Близнюківщини пішло 167 учнів, цього року – 121 (кількість заявок, які подали батьки станом на 14 червня). У наступному році прогнозована кількість буде ще меншою, адже на сьогодні дитсадки громади відвідує 487 дітей.

Проблема актуальна не тільки для Близнюківщини. За статистикою, кожна п’ята школа на Харківщині є малочисельною. Так, із 734 закладів загальної середньої освіти, які працюють в області, кількість учнів у 144 не перевищує 100. Таку статистику повідомили в Департаменті науки і освіти в ефірі «Українського радіо Харків».

Як саме планують виходити зі становища у Близнюківській громаді, куди переведуть дітей і вчителів, якщо заклади таки закриються, та де ще в Харківській області збираються ліквідувати школи, розбирався «Слобідський край».

– Статистика показує, що через три роки на території громади, окрім шкіл центральної садиби (селища Близнюки. – Авт.) і базових навчальних закладів, кількість першокласників не буде перевищувати п’яти учнів. Це особливості сільських територій, і ми нічого не можемо вдіяти, – розповів голова Близнюківської селищної ради Геннадій Король.

За його словами, питання оптимізації шкільної мережі назріло вже давно. Зокрема, за останні десять років на території колишнього Близнюківського району закрили більше 10 шкіл.

– Оптимізації потребували й інші заклади, але політичної волі на це не було, – додав селищний голова.

Цього року в громаді планують повністю закрити три школи: Олексіївський (навчається 37 учнів, працює 17 учителів), Алісівський (навчається 39 учнів, працює 15 учителів) та Берестівський (навчається 62 учні, працює
15 учителів) ліцеї.

В Алісівці цього року до першого класу збираються всього три учні. Відсутні учні в 3, 5 та 8 класах. Повністю відсутній набір до 1 класу і в Берестівському ліцеї. Також тут немає учнів у 3 класі. Така ж ситуація склалася і в Олексіївському ліцеї. Тут, окрім відсутності «першачків», у школі немає учнів 8 та 11 класів.

Читайте також: Четверо дітей отруїлися грибами на Красноградщині

Проблемні дороги

Після закриття навчальних закладів, школярів з Олексіївки та Берестової планують підвозити до Криштопівського ліцею, з Алісівки – до Новонадеждиного. Садовський і Лукашівський ліцеї, яких теж у цьому році торкнулася оптимізація, закривати не збираються.

Планується, що тут продовжить свою роботу «дев’ятирічка», а старші класи «переїдуть» до Близнюківського ліцею. Проєкти про наміри оптимізувати шкільну мережу з’явилися на сайті селищної ради минулого тижня. Після цього рада оголосила низку громадських обговорень, які пройдуть наприкінці червня.

Інформація про такі наміри викликала бурю негативних коментарів. Так, під оголошенням ради про громадські обговорення стурбовані жителі громади почали писати про свої побоювання. Зокрема, люди переймаються через поганий стан доріг, якими доведеться їздити дітям у разі закриття шкіл, відсутність транспорту, а також звільнення вчителів і техперсоналу.

На це в селищній раді запевняють, що мають достатню кількість автобусів для перевезення учнів і вже опрацювали логістичні моменти. Також обіцяють провести ямковий ремонт до навчальних закладів громади.

– Ми плануємо до початку навчального року ліквідувати аварійність на дорогах, які ведуть до освітніх закладів. Зокрема, вже організовуються роботи до Самійлівської школи, ведуться проєктні роботи щодо ліквідації ямковості до Криштопівської та Алісівської шкіл. Уже ямковість ліквідується між Добровіллям і Верхньою Самарою. Плануємо облавтодору на ці роботи в рамках співфінансування передати 1 мільйон гривень з місцевого бюджету, – повідомив Геннадій Король.

Буде «накладно»

Батьків школярів турбують й інші проблемні моменти. Так, за словами директорки Алісівського ліцею Наталії Федорчук, сьогодні
діти мають змогу обідати вдома. У новій школі батькам доведеться оплачувати шкільне харчування.

– Окрім того, що дітям доведеться їздити до нової школи близько 14 кілометрів дорогою, яка не відповідає ніяким вимогам,
батькам «накладно» буде харчувати дітей у шкільній їдальні. Були й інші скарги. Зокрема, та школа, куди планується підвіз наших
дітей, на газовому опаленні. Взимку температура в кімнатах сягає 14–15 градусів. У нас у школі тепло, – розповіла директорка.

За її словами, батьки не стали чекати кінця червня, на коли в їх селі призначили громадські слухання. Вони підписали
звернення до голови громади з вимогою зустрітися з ними 15 червня.

Напередодні, 14 червня, така зустріч відбулася з учителями та батьками Олексіївського ліцею. 

— У малокомплетних школах наповненість класів має бути мінімум 10,6 учнів. Тоді буде державне фінансування. У нас такої кількості немає. Тому, скоріше за все, заклад закривають, — розповів директор Олексіївського ліцею Володимир Батичко. — Нам жаль тієї інфраструктури, яка в нас є сьогодні. Це два приміщення — початкова та велика школа, комунікації, технічні можливості, спортивна та паркова зона. 

Учителів бракує

Щодо працевлаштування вчителів шкіл, які планують закрити, то, за словами Геннадія Короля, педагогічні колективи в
громаді збережуть. До того ж на сьогодні працівників цієї професії не вистачає.

– Приміром, сьогодні ми не можемо знайти вчителя фізики. І тут проблема полягає у низькій заробітній платі, яку сьогодні
молоді педагоги отримують у школах. Недопустимою є ситуація, коли у старших працівників завантаженість складає 28 годин,
а молоді фахівці отримують мізерні зарплати. Звідси й статистика: із 264 педагогів у громаді лише 13 – молодих, – повідомив
селищний голова.

Тому в селищній раді планують вирівняти ситуацію та запропонувати всім учителям базове навантаження у 18 годин. Крім цього, громада планує доплачувати за позашкільну роботу з місцевого бюджету, а також запровадити доплати для молодих фахівців.

Ще один аргумент, який представники влади озвучують на користь закриття шкіл, – це надто висока вартість освіти в малочисельних школах. За словами очільниці Департаменту науки і освіти Анжеліки Крутової, навчання однієї дитини в області цього року в середньому коштувало близько 23 тисяч гривень.

Насамперед на вартість навчання впливає наповненість класів. Саме тому міські громади мають нижчу вартість навчання дитини, аніж сільські. Найвищу вартість навчання мають віддалені сільські школи. Приміром, за інформацією Близнюківської
селищної ради, навчання одного учня в Олексіївському ліцеї сягає майже 84 тисячі гривень на рік, в Алісівському – 79,8 тисячі гривень.

– Але ці кошти вкладаються не в педагогічний процес. А в опалення і холодні стіни, зарплату техпрацівників та благоустрій.
А ми хочемо вкладати ці кошти саме в розвиток дітей, – пояснив Геннадій Король. – Ситуація, коли в класі лишається один учень – це егоїстичні інтереси керівництва, вчителів та боротьба за власне робоче місце. Інше питання, що в цієї дитини предмети викладають не фахові спеціалісти. Таким чином ми забираємо право в дитини на якісний освітній процес.

Читайте також: У громадах Харківщини відремонтують шкільні їдальні

Субвенції не вистачить

Проблема закриття сільських шкіл торкнулася й інших громад Харківської області. Як писав у попередніх номерах «Слобідський край», наприкінці квітня в Боровій місцеві депутати прийняли рішення про ліквідацію Вищесолоненської та Шийківської шкіл. Від вересня 2021 року ліквідують три навчальні заклади у Барвінківській громаді: Новомиколаївську, Богодарівську та Грушуваську
гімназії. Через нестачу учнів та фінансів питання закриття шкіл назріло й у Савинській громаді – тут можуть закрити Вишнівську
гімназію та Довгалівську філію Савинського ліцею.

Оптимізувати неефективну мережу закладів громад стимулює діючий на сьогодні в країні підхід до розподілу освітньої субвенції, з якої виплачується заробітна плата для вчителів. Як повідомили «Слобідському краю» в Харківському регіональному офісі Програми U-LEAD, розподіл освітньої субвенції на 2021 рік показує, що державної виплати для зарплати педагогів у деяких громадах може не вистачити.

«В основі розподілу враховується фактичний контингент школярів з урахуванням об’єктивних параметрів: густота учнів, відсотка населення, що проживає у сільській місцевості, а також чисельності та густоти людності», – повідомили в офісі.

Так, у 18 громадах області фактична наповненість класів перевищує розрахункову. Тому такі громади матимуть більші можливості виплат надбавок і матеріального заохочення педагогічним працівникам. Також вони мають більші шанси отримати на кінець року залишок вільних коштів, які громада зможе використати для модернізації та оновлення закладів освіти.

Для 32 громад області характерна відносна відповідність фактичної (реальної) наповненості класів розрахунковій, що має забезпечувати достатнє фінансування зарплат для педагогів.

Однак фактична наповненість класів шести громад є значно нижчою за розрахункову. Тому в них субвенція може не покрити суму, необхідну для сплати заробітної плати для педагогічних працівників. Це Кіндрашівська, Зміївська, Куп’янська, Нововодолазька, Сахнощинська та Лозівська громади.

«Різниця в кількості ставок педагогічних працівників має покриватися за рахунок власних доходів місцевого бюджету, які, за інших обставин, могли б бути спрямовані на інші видатки, зокрема на інвестиції в розвиток громади», – додали в офісі.

Тому експерти радять територіальним громадам провести ґрунтовний аналіз шкільної мережі та в літній період прийняти управлінські рішення щодо формування оптимальної роботи шкіл, яка буде якнайкраще забезпечувати освітні потреби
учнів. До того ж громадам радять не закривати в селах початкову школу.

– Початкову школу бажано не закривати в будь-якому селі, якщо там є хоч трохи учнів, яких можна навчати. У селі буде школа, це деякий осередок зростання, надії й стабільності. І не так проблемно надолужити те, що діти втратять, навчаючись у початковій школи в малесеньких класах. Водночас у старших класах точно не може бути менше 10 учнів, – розповів в ефірі «Українського радіо Харків» експерт з питань освіти Програми «U-LEAD з Європою» Сергій Дятленко.