Турбота про пенсіонерів, військових і дітей: як підтримують людей у Біляївській громаді

Зінаїда Федорівна Бірюк народилася 16 квітня 1939 року на Великобурлуччині. У 1957 році вона вступила до Харківського педагогічного училища, де навчалася на вчителя початкових класів. Через рік, коли дівчина закінчила навчання, її відправили працювати до Барвінкового. Там вона зустріла свого майбутнього чоловіка. У 1963 році вони вже вдвох як подружжя переїхали в село Роздол­ля (колишній Первомайський район), оскільки чоловіка Зінаїди Федорівни відправили туди за направленням. Там учителька працювала у місцевій школі. А через три роки родина переїхали до Біляївки.

На зорі своєї кар’єри жінка починала працювати вчителькою початкових класів, утім вже у Біляївській школі вона викладала математику, заочно закінчивши педуніверситет (спе­ціальність – учитель математики і фізики). Офіційно на пенсію пані Зінаїда вийшла в 1994 році, втім, за словами її сина Сергія Бірюка, вона не могла жити без вчительства, тому залишилася в школі до 2008 року.

– Їй свого часу пропонували працювати в районному комітеті комсомолу, але вона відмовилася. Мама педагог до глибини своєї душі, вчитель за покликанням. Вона, крім математики, нічого так сильно не любить, про всю іншу діяльність говорила: «То все не моє», – розповідає син нашої героїні.

У свої 83 роки Зінаїда Федорівна продовжує передавати молодим поколінням свої знан­ня. У жінки двоє дітей, син та дочка, двоє внуків та 11-річний правнук. От з останнім вона займається математикою по телефону.

– У мого 11-річного онука найкраща оцінка серед усіх предметів саме з математики, хлопчику й самому вона подобається, – говорить Сергій Бірюк. – Мама задоволена тим, як склалася в неї кар’єра. Якби їй запропонували почати життя заново, вона пройшла б саме цей шлях знову. Мама отримувала величезне задоволення від роботи, але дуже втомлювалася. Віддавалася повністю процесу і дітям, оскільки ставилася до цього з любов’ю, жила цим.

«Вона для нас була, як мама»

Колишні колеги Зінаїди Федорівни кажуть, що вона завжди користувалася повагою і авторитетом, як серед учнів, так і серед педколективу.

– Зінаїда Федорівна була дуже врівноваженою, відповідальною. До дітей була вимог­ливою, але і до себе теж. Вона просто обожнювала свій предмет. На базі Біляївської школи проходили районні семінари, відкриті уроки. Ніколи не відмовлялася, робила все, що треба. Учні знали її предмет, завжди брали участь в олімпіадах. Її дуже поважали як учні, так і ми, колеги. Коли випускники влаштовують зустрічі, її завжди запрошують, вона приходить із задоволенням, – розповідає колишня колежанка Зінаїди Федорівни, а нині завідувачка Біляївського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Наталія Кушлик.

5 років тому був 45-річний ювілей випуску класу Людмили Гутник, яку навчала Зінаїда Федорівна.

– Ми добре вчилися, із задоволенням це робили, клас дружний був – це все заслуга вчителів. У нас вони були дуже хороші, зокрема Зінаїда Федорівна. Вона була вимогливою, давала дуже багато знань. Зінаїда Федорівна для нас була, як мама, – ділиться Людмила Гутник. 

Сергій Бірюк каже, що місцева влада теж про маму не забуває, вітаючи зі святами.

– Наша влада не забуває не лише вчителів, пенсіонерів, нужденних тощо, вона до всіх ставиться добре і з розумінням. Приміром, у нас погано ходили електрички, я звернувся до Первомайської міськради, там якось не дуже до мене поставилися серйозно, написав у Біляївську сільську раду – і одразу призначили електричку, – зауважує син Зінаїди Федорівни.

Набори на 529 тисяч гривень

Цьогоріч на початку жовтня Зінаїда Федорівна від Біляївської сільської ради отримає подарунки одразу до двох свят – до Міжнародного дня людей похилого віку (1 жовтня) і до Дня вчителя (2 жовтня). До речі, цього року в громаді до дня вчителя привітають 140 осіб – 70 нинішніх працівників освіти та 70 вчителів-пенсіонерів.

У Біляївській громаді серед місцевого населення проживає 1450 осіб у віці 60+, яким уже з 21 вересня розпочали роздавати подарункові продуктові набори. Туди входять тушонка, цукор, олія, печиво, рис, макарони, пшенична крупа, чай. У Біляївській сільській раді зазначають, що всі продукти дуже якісні, люди задоволені. Вартість одного такого пакета – 365 гривень. Загалом на привітання всіх літніх людей громади пішло 529 тисяч гривень.

Біляївський сільський голова Олександр Різник зазначає, через війну люди переживали, що вони залишаться без допомоги.

– У нас з перших днів існування громади прийнято комплексну Програму соціального захисту населення Біляївської сільської ради. Ця Програма містить низку заходів соціального спрямування для покращення життя мешканців нашої громади та їх підтримки. Незважаючи на те, що триває війна, практично всі заходи, заплановані цією Програмою, виконуються, – зауважує Олександр Різник. – Спочатку на цю Програму було закладено 1 мільйон 700 тисяч гривень, однак 27 вересня в нас пройшла сесія, трохи додали на матеріальну допомогу, тепер загалом фінансування цієї Програми на 2022 рік складає 2 мільйони 171 тисячу гривень.

Підтримка військових і їх сімей

Найбільші видатки цієї Програми йдуть на одноразову адресну допомогу жителям. Її люди можуть отримати у зв’язку з хворобою, пожежею, скрутним матеріальним становищем тощо.

– У нас є комісія, що розглядає заяви і документи людей, які потребують допомоги. У Програмі закладено на рік на допомогу 450 тисяч гривень. Уже станом на 23 вересня задовольнили потреби 69 осіб. Ми надавали допомогу онкохворим, військовим, які отримали поранення на війні. До нас звернулися троє таких захисників, кожному з яких виділили по 10 тисяч гривень. Онко­хворим даємо від 8 тисяч гривень. Коли в людей хата згоріла, ми і понад 30 тисяч виділяли. На операцію – 10 тисяч гривень. Узагалі розмір допомоги визначається по ситуації, залежно від хвороби чи життєвих обставин, – повідомила начальниця відділу соцзахисту населення Біляївської сільської ради Інна Слободенюк.

У Програмі прописано низка заходів, спрямованих на підтримку родин загиблих військових. Тож сім’ям загиблих або померлих військовослужбовців у мирний час (це ще не стосується широкомасштабного вторгнення) надається пільга на оплату житлово-комунальних послуг. У Біляївській громаді проживають дві родини загиб­лих учасників АТО. Кожній з них до трьох свят щорічно виплачується по 9 тисяч гривень. Також до Дня захисника Украї­ни (14 жовтня) військовим, які мають статус учасника АТО, виплачуватимуть орієнтовно по 500–550 гривень. Крім цього, до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав Біляївська сільська рада виплачує по тисячі гривень.

– Цьогоріч ми передбачили виплату одноразової матеріальної допомоги на поховання військовослужбовців, які боронили нашу країну від російської агресії. Ми даємо 20 тисяч на родину. На жаль, уже був один випадок, – каже Олександр Різник.

Вітання з ювілеями

Не забувають у Біляївській громаді і про ветеранів Другої світової війни. Наразі в ТГ залишився один такий – 96-річний Микола Кравченко. До Дня пам’яті та примирення, 8 травня, йому виплачують п’ять тисяч гривень. На день визволення Первомайщини від фашистських загарбників, це 16 вересня, по 700 гривень видали Миколі Кравченкові та восьми вдовам померлих ветеранів Другої світової війни.

Приділяють велику увагу і чорнобильцям. Кожного місяця держава виплачує гроші на харчування чорнобильцям 1-ї ті 2-ї категорії. До державних виплат Біляївська громада додає з місцевого бюджету ще таку ж саму суму. Крім цього, до річниці чорнобильської трагедії в квітні і до Дня пам’яті ліквідаторів у грудні їм виплачують по 500 гривень, на рік виходить по тисячі гривень.

– У нас передбачені і заходи до Міжнародного дня осіб з інвалідністю, 3 грудня. У минулому році ми охопили 1 групу та дітей з інвалідністю, а цьогоріч уже буде виплачуватися мате­ріальна допомога інвалідам і 2 та 3 груп. 1 група і діточки отримують по тисячі гривень, 2 та 3 – по 500, – говорить Інна Слободенюк.

У Біляївській громаді є хороша традиція – надання матеріальної допомоги в розмірі 5 тисяч гривень родині, в якій народилася дитина. За рік уже 11 сімей отримали ці кошти. У травні до Дня матері дев’ятьом матерям-героїням, які проживають у ТГ, виплачують по тисячі гривень.

Біляївська сільська рада вітає з іменинами і довгожителів громади. Тим, кому виповнюється 90, 95 і 100 років, виплачується по три тисячі гривень. Інших іменинників, які після 90 відзначають неювілейні дати, вітають тисячею гривень.

– Ми до війни ще вітали людей, кому виповнюється 80 та 85 років. Робили їм цінні подарунки. Втім наразі ці привітання призупинені, але, коли ситуація нормалізується, ми все надолужимо. Про людей аж ніяк не забуваємо, поздоровляємо в телефонному режимі, – зазначає Олександр Різник.

Допомагатимуть і надалі

Поза Програмою з інших джерел Біляївська сільська рада допомагає внутрішньо переміщеним особам. Зараз їх проживає 1236, а загалом за період війни через Біляївську громаду таких  пройшло 2 тисячі 264 людини.

– Ми всім допомагали і одягом, і продуктами харчування,і розміщенням, загалом усим, чим можливо. Наша громада невелика, але взяла на свої плечі дуже великі завдання. Нещодавно внесли пункт у Програму, який стосується переселенців. Це доставка гуманітарних вантажів. Наприклад, Харківська ОВА допомагала «гуманітаркою», а Біляївська сільська рада доставляла і роздавала її, – каже очільник громади.

Олександр Різник зазначає, що підтримувати нужденних у громаді будуть і надалі.