Фентезі, народжене війною: 5 причин прочитати «Діти вогненного часу»

Діставшись київського вокзалу, вони не знають, чи живі батьки дівчини. Та раптом просто з натовпу Катю викрадає дивний хлопчик із порожніми чорними очима. Так вона опиняється по той бік звичного Києва — у химерному Завокзаллі. Але межа між реальним світом і краєм духів стає дедалі тоншою. А в небі Химерного світу все частіше видно українські винищувачі, що стримують російські ракети.

Саме так починається урбан-фентезі «Діти вогненного часу» Катерини Пекур та Мії Марченко. Це історія, яка захоплює не лише пригодами, а й відчуттям впізнаваності: події роману розгортаються в реаліях російсько-української війни, а кожна деталь болісно відгукується сучасному читачеві. Ось кілька причин звернути увагу на цю книжку від видавництва READBERRY.

Визнання критиків і престижні нагороди

«Діти вогненного часу» увійшли до короткого списку премії імені Шолом-Алейхема та до переліку найкращих книжок 2024 року за версією Українського ПЕН. Того ж року роман здобув відзнаку «БараБуки» як найкраще фентезійне видання року.

У 2025 році книжка також потрапила до числа номінантів українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» та стала претенденткою на Премію імені М. В. Гоголя.

Сильний авторський тандем

Катерина Пекур — письменниця, редакторка, сценаристка та співзасновниця творчого об’єднання фантастів «ЛІТтавиця». Її твори можна знайти в низці антологій сучасної української фантастики.

Мія Марченко — письменниця й перекладачка, лауреатка премій «Коронація слова» та премії імені Всеволода Нестайка. Її роман-казка «Місто Тіней» отримав відзнаку «Дебют року у прозі» від «БараБуки».

У «Дітях вогненного часу» поєдналися стилі й сильні сторони обох авторок. Завдяки цьому роман вийшов образним, багатошаровим і наповненим несподіваними сюжетними поворотами. До речі, задля достовірності описаних локацій письменниці навіть досліджували підземні притоки Либеді.

Магія, яка зовсім поруч

Завокзалля це не закрита магічна академія для обраних. Це світ, що межує зі звичайним Києвом і ховається буквально за рогом знайомих вулиць.

Потрапити туди може майже кожен. Але повернутися назад — уже значно складніше. Саме ця близькість чарівного до реального робить роман особливо атмосферним.

Мітологічне розмаїття

На сторінках роману оживають істоти з різних мітологій: повітрулі, кобольди, домовики, духи річок і залізниць, архангели, язичницькі сутності та небезпечне Лихо Однооке.

Окремі персонажі мають коріння в давньокиївських легендах. Наприклад, образи Гаю та Безіменного натхненні переказами про відьму Маринку, яка нібито перетворилася на хмару сорок.

Це лише початок історії

Для тих, хто вже закохався у Химерний світ, є чудова новина: видавництво READBERRY продовжує міжавторський цикл «НавпаКиїв».

Нова книжка — детективне шпигунське фентезі «Відділ 32. Служба магбезпеки» — розповість про стажерку Галину Хоптинську та секретний підрозділ СБУ, що протистоїть магічним злочинам і підтримує баланс між світами.

Катерина Пекур уже натякнула: у романі буде чимало великодок для уважних читачів «Дітей вогненного часу», а деякі загадки першої книги нарешті отримають відповіді.