Ультиматуми залишилися у минулому: Зеленський поділився ходом перемовин з росією

«Слобідський край» продивився інтерв'ю Президента та виділив найцікавіші моменти.

В інтерв'ю найбільша частина питань торкнулася мирних перемовин України та росії. Президент повідомив, що спочатку українська сторона отримала ультиматуми із шести пунктів, серед яких були демілітаризація, денацифікація, статус російської мови в українському законодавстві, позаблоковий військовий статус України та окремі пункти визнання Криму та Донбасу.

Стосовно останніх двох Зеленський сказав лише про те, що Україна не збирається та не збиралася військовим шляхом звільнювати тимчасово окуповані території ОРДЛО та Криму, наголосивши на тому, що він є прихильником дипломатичного шляху розв'язання цих питань. На усіх інших питаннях Президент України зупинився детальніше.

«Денацифікація», «демілітаризація»

З першого дня, коли ці слова з'явилися в інформаційному просторі, вони викликали купу питань і здавалися здебільшого умовами заради умов. Адже повністю розмите поняття «денацифікація» є суто пропагандистським елементом країни-агресорки. В Україні на законодавчому рівні вже давно закріплена заборона нацистської ідеології, та навіть більше, прийнято закон про протидію антисемітизму. Поняття «демілітаризація» також є доволі розмитою категорією, оскільки незрозуміло, що саме має на думці російська сторона.

Таку ж позицію поділяє й український президент, який в інтерв'ю сказав, що ці пункти не можуть навіть обговорюватися, тому що вони не мають сенсу.

— «Денацифікація та демілітаризація» – ми це взагалі не обговорюємо. Ми не сядемо за стіл, якщо будемо говорить про якусь «демілітаризацію» або денацифікацію. Для мене це незрозумілі абсолютно речі, – сказав Зеленський.

Перша зустріч переговорних делегацій у Білорусі не була предметною і через ці пункти. Наша сторона відразу повідомила, що про них не може й бути й мови.

Читайте також: Нових очільників призначено у двох райдержадміністраціях на Харківщині

Російська мова

Стосовно пункту про російську мову в Україні Володимир Зеленський запропонував підписувати додаткові договори з країнами-сусідами про дзеркальну повагу до історії, мов, культур. Як приклад він привів школи: на кожний відкритий російськомовний навчальний заклад в Україні має відкриватися український заклад у російській федерації.

— Хочете російську школу, хтось хоче навчатися російською? Будь ласка, відкривайте, але за умови: ви відкриваєте у нас – ми відкриваємо у вас, – звернувся Зеленський.

Україна готова обговорювати питання мови не тільки з росією, але і з Польщею, Угорщиною, Румунією та з кожною країною укласти договори про дзеркальну повагу до культурних цінностей.

— У нас багато меншин, національностей, і цей договір буде достатнім для поваги тих чи інших мов всередині нашої країни. Питання мови, я певен, не буде на порядку денному, тому що це питання буде вирішено таким договором, – пояснює позицію стосовно пункту мови Президент України.

Позаблоковий військовий статус України

Цей пункт, здається, став основою для вторгнення в Україну з боку росії. Адже ще до 24 лютого це питання доволі часто порушувалося в російських, українських та світових ЗМІ. Своє занепокоєння розширенням НАТО висловлював президент рф володимир путін у своїх зверненнях. Зеленський в інтерв'ю також називає цей пункт «першим принциповим» для росії.

За словами Зеленського, Україна готова йти на компроміси у питанні гарантій безпеки, нейтралітету та без'ядерного статусу країни, але якщо будуть також надані дійсні гарантії безпеки й для України. Щоб не повторилася ситуація з Будапештським меморандумом, який виявився нереалізованим. Для закріплення серйозності цієї домовленості планується така схема: укладений договір підписують гаранти безпеки для України – документ ратифікують парламентами країн-гарантів – в Україні проводиться референдум стосовно цього питання.

Шлях референдуму обрано тому, що вносити зміни до Конституції України займає доволі багато часу, і тоді затвердження позаблокового статусу України може зайняти дві сесії, а це приблизно рік.

— Російській стороні потрібні гарантії, що це відбудеться. Тому референдум – бо тільки народ може прийняти рішення, що буде такий статус і такі гарантії. Референдум відбудеться протягом декількох місяців, а зміни в Конституцію будуть проходити мінімум рік відповідно до чинного законодавства. Мінімум рік, – каже Зеленський.

Але референдум відбудеться лише за умови, що росія виведе свої війська на компромісну лінію розмежування, яка була до 24 лютого. Адже якщо вона цього не зробить, цей референдум неможливо буде вважати легітимним.

Зеленський вкотре закликає володимира путіна зустрітися з ним та підписати договір, який би закріпив домовленості між сторонами.

— Ми зустрінемося, ми з ним домовимося, цього достатньо – нашого з ним договору з підписами, печатками, хоч кров'ю. Цього достатньо, щоб почати процес виводу військ. Вони мають бути виведені, гаранти все підпишуть. І це буде працювати далі. Буде ратифікація в парламентах, референдум через декілька місяців, а потім зміни в Конституції, – пояснює Президент України.