Тетяна Єгорова-Луценко: «Я проти шкурників та не маю замків на дверях»

Перша жінка на посаді голови

– На Вашу думку, чому саме Вашу кандидатуру було запропоновано на посаду голови обласної ради?

– Мою кандидатуру на посаду голови обласної ради було підтримано на засіданні фракції «Слуга Народу». Це було досить передбачувано, бо це обговорювалося ще півроку тому і було одноголосно підтримано і всією нашою фракцією в Харківській обласній раді, і всіма народними депутатами Харківського регіону. Але тоді, як відомо, кандидат змінився в останній день.

Партія прийняла рішення, що була б непогана конфігурація, коли Артур Товмасян очолить обласну раду, а я залишуся першим заступником голови Харківської облдержадміністрації і головою фракції. Коли ви­никла ситуація щодо зміни голови обласної ради, звичайно, були різні обговорення. Пропонувалися інші кандидатури – зокрема Олександр Попов.

Навіть більше, фракція «Слуга Народу» підтримала його кандидатуру, але партія прийняла виваженіше рішення на основі перемовин з іншими фракціями обласної ради. І, оскільки інші кандидати прогнозовано не набрали б під час голосування необхідної кількості голосів, одноголосно на фракції було підтримано саме мою кандидатуру.

– Чи були думки відмовитися від пропозиції?

– Таких думок не було. На тому засіданні, коли була підтримана кандидатура Олек­сандра Попова, мені пропонували стати заступником голови обласної ради. Я під протокол озвучила, що від цієї посади я відмовляюсь і готова підтримати будь-яку кандидатуру від «Слуги Народу». Також я озвучила, що готова бути або головою обласної ради, або лишитися депутатом.

– Чи радилися Ви з близькими?

– Близькими для мене є мій чоловік, мої два сини і моя мама. Це ті люди, які підтримують мене завжди: і в успішні моменти, і в моменти складнощів. Зокрема, мій чоловік підтримав мене, незважаючи на те, що це велике напруження для нашої родини. Бо я дуже багато часу приділяю роботі. Тому підтримка була 100 % усієї родини.

– Ви перша жінка, яка очолила Харківську обласну раду. На Вашу думку, чи існують і досі перешкоди для жінок на керівних посадах?

– Я як жінка, яка вже працювала на керівних посадах, можу сказати, що ще певні моменти гендерної нерівності в нашій державі існують. Чоловіки по-різному реагують на жінку-керівницю.

Є чоловіки, які й досі вважають, що жінка має бути вдома, виховувати дітей та готувати обіди на кухні. Але водночас є чоловіки, які вважають, що в тандемі з жінкою робота ефективніша. Хочу зазначити, що жінки більш скрупульозні, відповідальніше ставляться до дедлайнів та взагалі організації роботи. Тому багато чоловіків беруть собі в заступники саме жінок.

Щодо Верховної Ради, то тут добре спрацював закон по гендерних квотах, і ми бачимо, що в нас сьогодні працює багато жінок, які є народними депутатками. Тому поступово жінки з’являються на керівних посадах центральної влади та на місцях.

Медицина, екологія, промисловість

– Загалом, які напрями роботи ради будуть для вас пріоритетними?

– Ми зараз готуємося до сесії, яка відбудеться 23 вересня. Особливість її полягає в тому, що вперше бюджет буде прийматися на три роки, а не на рік, як було раніше. У нас вже є напрацьований проєкт бюджету, який ми вивчаємо з головою бюджетної комісії.

Щодо пріоритетних напрямів, то це, безперечно, медична галузь. Тут потрібно наводити порядок, оскільки ситуація стає критичною. Зокрема, з призначенням керівників обласних комунальних закладів. Профільні фахівці, юристи мають відпрацювати і представити депутатам єдину позицію: чи буде оголошено конкурс на займання керівних посад медичних закладів області, чи контракти керівникам будуть подовжені.

Я особисто впевнена, що рішення має бути «людським» і в рамках закону. Моя позиція – подовжити контракти і дати можливість керівникам, які працювали роками і мають колосальний досвід, авторитет, працювати і надалі. Я лише за те, щоб усе було в правовому полі, і не було жодних нарікань.

Крім цього, не можна закривати очі на ситуацію, що кожного дня в області підвищується кількість хворих на коронавірус. Ми повинні тримати під контролем і, у разі необхідності, дофінансовувати наші лікарні, які сьогодні працюють за контрактами з На­ціональною службою здоров’я України. Бувають різні критичні ситуації, особливо під час пандемії, тому необхідно тримати руку на пульсі в цьому питанні та підтримувати медичні заклади.

Пріоритетом також є екологія. Треба, щоб програма про охорону навколишнього сере­довища, яку прийняли обласні депутати, працювала ефективно. Проблемою тут є недостатня кількість фінансів, бо екологічний фонд достатньою мірою не наповнений, і в цьому питанні є недоопрацювання. Позиція центральної влади полягає в тому, що терито­ріальні громади повинні за власні кошти вирішувати питання із сміттєзвалищами, річками. Ми бачимо, що не всі громади, по-перше, спроможні з цим розібратися, бо це дуже дорого. По-друге, не всі керівники громад думають про екологію.

Також важливою для нашого регіону є промисловість, адже підприємства, які занепадають, потребують уваги та допомоги з боку влади. Зокрема, й голови обласної ради, адміністрації, громад. Керівники мають сигналізувати центральній владі про проблеми підприємств, а не чекати, коли люди лишаться на вулиці, без роботи та заробітної плати, а підприємства, які наповнюють бюджет, закриються.

Приміром, депутатський корпус може, як мінімум, написати звернення від депутатів до безпосереднього керівництва підприємств: до Фонду державного майна, в міністерства. Наприклад, депутати схвалили звернення з приводу керівника обласної екологічної інспекції, визнавши його роботу незадовільною. На звернення депутатів мають звертати увагу і Фонд держмайна України, і профільні міністерства.

Також важливим напрямом для регіональної влади має бути робота із залучення інвестицій. Харківщина завжди мала позитивний імідж, з нами хотіли співпрацювати, інвестори хотіли вкладати кошти. Вважаю, що так має бути і надалі, щоб іноземні партнери були впевнені в тому, що в нас стабільний регіон.

Не на користь цьому зіграли останні кадрові зміни, які відбулися в регіоні. Це відсутність міського голови (є тільки виконуючий обов’язки), зміна голів Харківської ОДА, яка відбувалася останні два роки. Тепер ситуація із зміною голови Харківської обласної ради.

Тому я хочу, щоби була стабільність, щоб спокійно пройшли вибори Харківського міського голови, був призначений голова обласної адміністрації, і ми всі працювали в команді.

– Які ключові питання будуть розглядатися на найближчій сесії обласної ради?

– Сесія буде насиченою. Плануємо розглянути близько сотні питань. Усі вони надзвичайно важливі. Буде низка кадрових питань, які стосуються звільнення, призначення та продовження контрактів директорів комунальних підприємств, оголошення конкурсів. Також питання стосуватимуться передачі комунального майна.

Щодо апарату обласної ради та заступників голови – таких кадрових питань під час цієї сесії не буде. Як я вже зазначила, ми поки що чекаємо рішення суду.

Також під час сесії будемо затверджувати програми. Зокрема, планується запуск єдиної програми, яка стосуватиметься розвитку місцевого самоврядування. Вона об’єднує всі наші обласні конкурси – «Ефективна первинна медицина в громаді» та «Разом в майбутнє», які включають проєкти розвитку громад та територій.

Також будемо приймати антикорупційну програму, приведену у відповідність до актуальних змін чинного законодавства.

Сесія буде активною, з доповідачами від департаментів, голів комісій, бо іноді депутати, які перший раз обрані, під час засідання не завжди розуміють, про що йде мова і за що саме вони голосують.

Зарплати та діалог з громадами

– Які проблеми сьогодні бачите на рівні громад? Як плануєте будувати з ними діалог?

– На сьогодні в Харківській області, на жаль, є неспроможні громади. Це стосується старих районів, де утворилося багато дрібних громад, які на сьогодні не мають достатнього фінансування та необхідної інфраструктури.

У результаті ці громади не можуть надавати належні якісні послуги своїм громадянам. Тому не виключено, що конфігурація територіаль­них громад, яка на сьогодні існує на Харківщині, буде змінюватися. Бо так не може бути, що у бюджеті громади навіть на заробітні плати працівників ради коштів не вистачає. І я знаю, що деякі громади зараз уже думають, щоб приєднатися до більш спроможних.

Щодо діалогу, то я особисто знайома з кожним головою. Серед них є ті, хто працює ефективно, але й є ті, які вважають себе феодалами на ­своїй території. На жаль, вони не реагують на представників центральної влади, обласної ради, адміністрації. Я вважаю, що налагодженню комунікації буде активно сприяти Асоціація органів місцевого самоврядування в Харківській області. До речі, її засідання відбудеться найближчим часом.

– На Вашу думку, чи має бути врегульованим на рівні держави питання заробітних плат у громадах? Адже сьогодні в деяких є явні перекоси.

– Дійсно, деякі керівники громад мають заробітні плати, які сягають 100 тисяч гривень. І якщо ситуація не зміниться, то це рано чи пізно вибухне.

Мені б хотілося, щоб деякі голови територіальних громад включали мозок та розуміли ситуацію. Не повинно такого бути, щоб у громаді, яка у своєму бюджеті латає дірку на дірці, заробітна плата голови сягала 100 тисяч гривень, а заступника – 80 тисяч. І водночас навчальні заклади чи лікарні, розташовані в громаді, не забезпечені найнеобхіднішим.

Ще на посаді першого заступника голови Харківської ОДА я була присутня на нарадах, де це питання обговорювалось. Але ми не маємо можливості якось впливати на цю ситуацію, бо подібні рішення приймаються під час місцевих сесій, і, головне, їх підтримують депутати. Тому я, як голова обласної ради, хочу тільки організувати превентивну діяльність та у першу чергу поспілкуватися з цього приводу з очільниками громад.

Важливо, щоб громади в цьому питанні відштовхувались від можливостей свого бюджету. На рівні Мінрегіону, на мою думку, доцільно напрацювати методичні рекомендації, де було б чітко зазначено рамки, скільки може отримувати той чи інший працівник селищної ради залежно від бюджету громади.

– Що має знати про голову обласної ради пересічний житель Харківщини?

– По-перше, я маю дуже патріотичні погляди. І це не просто слова. Гімн України я співаю не тому, що я хочу продемонструвати сам факт співу, а тому, що насправді люблю і нашу країну, і українську творчість. Я дуже хочу, щоб наша молодь не виїжджала жити та працювати за кордон, а мала комфортні умови та перспективи в Україні.

Я проти шкурників. І за те, щоб усе було максимально прозоро. Щоб депутати не просовували «своїх» на керівні посади в комунальних під­приємствах, а там дійсно працювали достойні ефективні люди.

Я не маю замків на дверях і завжди відкрита для спілкування з людьми. Тому кожний житель Харківщини має розуміти, що коли він звернеться до голови Харківської обласної ради, то точно отримає кваліфіковану допомогу та підтримку.

ДОВІДКА «СК».  Тетяна Єгорова­-Луценко народилася в 1983 році у Лозовій.

Освіта. Навчалася в Лозівській школі № 4. Закінчила Харківський автомобільно­дорожній технікум за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. За цією ж спеціальністю закінчила Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого. Рік тому закінчила Харківський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» та здобула кваліфікацію магістр. Має науковий ступінь доктора юридичних наук.

Робота. З 2003 року працювала на різних посадах, серед яких – секретар Дзержинського районного суду Харкова, начальник реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції. З 2017­го по 2019 рік очолювала Головне територіальне управління юстиції в Харківській області. З липня 2020 року по квітень 2021­го була першою заступницею голови Харківської ОДА.

Політика. У березні 2020 року балотувалася в народні депутати по 179­му округу на Харківщині, проте за результатами голосування посіла третє місце. 25 жовтня 2020 року обрана депутаткою Харківської обласної ради VІІІ скликання від політичної партії «Слуга Народу».  19 серпня 2021 року обрана головою Харківської обласної ради.

Сім’я. Заміжня, має двох синів.

Хобі. Вокал. Близько п’яти років була учасницею театру української пісні та танцю «Розмарія» Палацу студентів Харківської юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.