Злочин проти лісу. Чи далеко Харківщині до екологічної катастрофи
Справа пахне криміналом
Минулого тижня на офіційному сайті Харківської обласної ради з’явилося повідомлення про те, що «останнім часом збільшилась кількість звернень та повідомлень від громадян, організацій та інших суб’єктів про факти незаконних вирубок, знищення, пошкодження дерев на землях державної власності, які знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств та розташовані на території Харківської області».
«Існує дуже велика потреба в нових лісових насадженнях. Звертаємо увагу мешканців територіальних громад, громадських організацій, небайдужих громадян до проблеми, що може призвести до екологічної катастрофи, й інформувати Харківську обласну раду щодо виявлення конкретних фактів незаконних вирубок лісу для негайного реагування», – ідеться у повідомленні.
А ще в облраді попросили бути пильнішими контролюючі та правоохоронні органам Харківської області, аби ті «вживали невідкладних заходів щодо зупинення та заборони незаконної вирубки лісів на території Харківської області».
Ці органи оперативно відреагували. І вже через декілька днів прокуратура Харківської області відзвітувала про хід, зокрема, двох «лісних» справ.
Як повідомляє прес-служба цього відомства, до суду направлено обвинувальний акт стосовно 29-річного безробітного мешканця одного із сіл Коломацького району, якому інкримінується незаконна порубка лісу (ст. 246 КК України). Чоловік зазіхнув на один з найцінніших видів деревини – дуб. По дерева він прийшов з бензопилою під покровом ночі, встигнувши знищити вісім вікових дубів діаметром близько 50 см. Деревину він збирався продати на місцевій пилорамі. За підрахунками експертів, його дії завдали збитків державі на суму майже 30 000 гривень. Тож тепер він може сісти за ґрати на три роки. А от інший випадок – серйозніший, бо до цього злочину проти лісу причетні посадовці. Працівники прокуратури встановили, що службові особи Хотімлянського лісництва, розташованого в Печенізькому районі, уклали договір і видали одному з підприємців дозвіл на вивезення понад 4 куб. м лісу (одна вантажівка вміщує приблизно 10 куб. м). Однак, за попередніми даними, з лісу фактично вивезли уп’ятеро більше – понад 20 куб. м деревини.
Суд наклав арешт на автомобіль марки ГАЗ із деревиною, який затримали правоохоронці під час незаконної спроби вивезення лісу. А прокуратура процесуально керує у кримінальному провадженні за фактом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 191 КК України). У цій справі фігурує майстер лісу Хотімлянського лісництва, якого нині відсторонено від роботи. Йому загрожує вісім років позбавлення волі.
Та на тлі повідомлень від людей про те, що ліс почали красти більше й частіше, у Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства наводять цифри, які говорять протилежне. Як ідеться в повідомлені на сайті відомства, протягом 9 місяців 2016-го виявлено 159 випадків незаконного порубу. Їх об’єм склав 657 куб. м, а збитки – 3 млн 73,5 тис. грн. У 78 випадках лісогосподарські підприємства матеріали про незаконні поруби з об’ємом деревини у 625 куб. м та збитками у 2 млн 957,4 тис. грн направили до поліції. Правоохоронці в десяти випадках з об’ємом 130 куб. м та збитками 905,6 тис. грн порушили кримінальні провадження. Ще в десяти випадках матеріали про незаконні поруби об’ємом 18 куб. м і збитками у 112,1 тис. грн передано до судів. У порушників та з місць незаконної заготівлі вилучили 43 куб. м незаконно зрубаної деревини і стягнено з них 119 тис. грн збитків.
Як сказав «СК» перший заступник начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Попов, порівняно з минулим роком випадків крадіжок лісу менше, приблизно на 13 %. Екологічної катастрофи він не бачить.
Нічийні лісосмуги
Тим часом екологи кажуть про низку інших проблем. Відповідно до Державного лісового кадастру, маємо 419,4 тис. га загальної площі лісів та інших лісовкритих площ. Основна площа лісів області, а це 324,9 тис. га, або 77,5 %, підпорядкована Державному агентству лісових ресурсів України. Його уповноважений орган в області – Харківське обласне управління лісового господарства з десятьма держлісгоспами та Національним природним парком «Гомільшанські ліси». Ліси області також у підпорядкуванні різних користувачів, як от Міністерства аграрної політики і продовольства – 82,9 тис. га (19,8 %), Міністерства інфраструктури – 7,2 тис. га (1,7 %), Державного агентства водних ресурсів – 1,4 тис. га, ліси інших міністерств і відомств – 3,0 тис. га (0,7 %). Площа природно-заповідного фонду підприємств, підпорядкованих Управлінню, становить 48,7 тис. га (16,3 % заповідності). А ще є близько 63,6 тис. га (15,8 %) лісів, які не надані в користування і, так би мовити, «підвисли» (це здебільшого лісосмуги).
– Згідно з Лісовим кодексом України, Державне агентство лісових ресурсів України здійснює контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства лише на ввірених йому територіях. У решті лісів можуть проводитися неконтрольовані рубки. Сумна ситуація з лісозахисними смугами, які місцеві органи самоуправління, скажімо, сільради, нерідко не хочуть брати на свій баланс. Із цих лісосмуг, на їх думку, немає зиску, і це потребує вкладення грошей, щоб підтримувати їх у доброму стані. У цих насадженнях лісове законодавство не діє, і можливі безконтрольні рубки, – говорить кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри моніторингу довкілля та природокористування екологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна Ірина Коваль.
Про цю проблему знають в обласному управлінні лісового господарства й запевняють, що приймуть їх до себе і готові вести там господарювання, якщо на вищому рівні буде прийнято таке рішення. А поки із 419,4 тис. га мають право опікуватися лише 324,9 тис. га.
Більше дерев
Інша проблема, чи радше необхідність, про яку кажуть як екологи, так і лісники, – це потреба у збільшенні лісових насаджень. Оскільки внаслідок свого географічного положення та кліматичних особливостей наша область належить до малолісних регіонів України, бо розташована у двох природних зонах – лісостеповій і степовій, то лісистість Харківщини складає 12,1 %. Із цим показником Харківська область посідає п’ятнадцяте місце по Україні.
– Показник лісистості області є недостатнім, а в окремих степових (південних) районах – низьким (у півтора – два рази нижче від оптимального), – пояснює Ірина Коваль. – Для досягнення оптимального показника лісистості (у межах 15–16 %) слід суттєво збільшити площу лісів. Збільшити лісистість на один відсоток означає створити в області нові лісові насадження на площі 31,4 тис. га. Олександр Попов пояснює, що, аби досягти цих 15 %, потрібно засадити новим лісом приблизно 100 тис. га (площа майже дорівнює цілому Дворічанському району).
– Підприємства обласного управління здатні виконати цю роботу. Для цього насамперед необхідно, щоб вони отримали нові землі з відповідними дозвільними документами. Це могли б стати землі, які не використовуються в сільському господарстві, як от яри, балки, схили, – каже фахівець.
Він також додав, що Лісовий кодекс також дає можливість кожному українцеві зробити заліснення самотужки, скажімо, людина має бажання висадити дерева на 5 га якоїсь балки. Сьогодні ж лісництва насаджують нові ліси тільки на тих ділянках, де дерева було зрубано. Цього року, за даними Олександра Попова, ліси було створено на площі 1024,7 га. Хоч цю цифру, хваляться, можуть збільшити вчетверо, адже насіннєва база й селекційні плантації є. То ж, якщо держава прийме таке рішення і законодавчо лісництвам буде передано нові землі, то щоб на них зашумів повноцінно дорослий ліс, потрібно 15–20 років. Крім того, не забуваймо, що крім земель потрібні й гроші, на те ж насіння.
Заразом поява нового лісу забезпечить підтримання екологічної рівноваги в області, підвищить ресурсний потенціал лісів. А вони, нагадує еколог, мають величезний вплив на клімат і стан ґрунтів. Улітку, під час дощів і злив, дерева затримують вологу на листках і гілках. Восени ж – у шарі опалого листя, моху й кореневищах. Вологу назад в атмосферу дерева віддають поступово, шляхом випаровування. Вона перетворюється на хмари, а потім – знову на опади у вигляді дощу. Узимку ліси акумулюють сніг і не дозволяють йому швидко танути до приходу весни.
– Без лісів вода від талого снігу й дощів швидко стікає в русла струмків і річок, розмиваючи при цьому ґрунт, утворюючи яри, а також викликає затоплення нижче за течією. Волога, ідучи в річки, майже не випаровується назад у повітря, унаслідок цього часто починаються посухи, – пояснює Ірина Коваль.
Тому природознавці попереджають, що ліси потрібно вирубувати вкрай обережно.
Контроль стане жорсткішим
Масове вирубування дерев може призвести до різких змін температури (холодніше взимку, спекотніше влітку), знесення родючого шару ґрунту тощо.
Олександр Попов запевнив, що об’єми рубки, які проводять власне лісництва, формуються відповідно до показників щорічного приросту, який на Харківщині в середньому складає 1 млн куб. м деревини на 301,4 тис. га земель лісогосподарського призначення.
– Існують рубки догляду для освітлення, прочищення, проріджування лісу, рубки головного користування, санітарні рубки, які бувають суцільними й вибірковими. За минулий рік усіма видами рубок на площі 301,4 тис. га заготовили близько 500 тис. куб. м деревини. Відсоток використання від річного приросту складає близько 50, – каже Олександр Попов.
Як він пояснив, за 9 місяців цього року вже заготовили 340 тис. куб м, з них реалізовано 190 тис куб м дров’яної деревини для опалення, решту ж реалізували іншим підприємствам на внутрішній ринок для переробки. Очікується, що й цього року обсяги заготівель будуть такі, як і минулорічні.
В обласному управлінні лісового господарства фіксують збільшення попиту серед населення на дрова для опалення домівок. У свою чергу голова Харківської обласної ради цього тижня під час форуму з енергоефективності зазначив, що використання дров – це «не той шлях енергозаміщення, який вирішить усі проблеми».
– Ми говоримо про інший рівень технологій і підходів. Потрібно використовувати енергію сонця, води, але не ліс. Щодня до обласної ради надходить інформація, що в тому чи іншому місці, переважно вночі, рублять ліс, – відзначив Сергій Чернов.
Якщо ж ви раптом побачили, що хтось рубає та вантажить ліс і це викликало у вас підозри щодо незаконності дій, чи зупинили вантажівку з лісом, то знайте, як перевірити її. Відповідно до правил Держагентства лісових ресурсів України, такий вантаж має супроводжуватися відповідними документами, зокрема товарно-транспортною накладною.
– Крім того, у всіх лісгоспах введено електронний облік деревини. Є відповідні бирки зі штрихкодом, які мають бути набиті на кожному зрізі дерева. На бирці має міститися інформація щодо того, з якого лісгоспу деревина, ким відпущена, який об’єм та ін., – пояснює Олександр Попов. – Інші ж підприємства, у користуванні яких є ліс, не зобов’язані вести такого обліку. Хоча сьогодні порушується питання, щоб усі були залучені до електронного обліку деревини.
Цієї осені з’явилися й нові санітарні норми в лісах, які невдовзі мають опублікувати. Завдяки ним контроль за лісовими насадженнями має стати жорсткішим. Зокрема, планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок оприлюднюватимуть на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси. А до самого процесу визначення дерев для рубки залучатимуть представників органів місцевого самоврядування у складі відповідної комісії. Є надія, що з громадськістю таки погоджуватимуть ділянки, які підлягатимуть вирубці.
Неконтрольоване вирубування лісів призводить до зменшення біорізноманіття, спрощення екосистем. За підрахунками вчених, за один сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 120–280 кг вуглекислого газу й виділяє 180–200 кг кисню. Одне дерево середньої величини виробляє кисню в кількості, достатній для дихання трьох осіб. Гектар хвойного лісу затримує 40 тонн пилу, а листяного – 100 тонн.
Площа лісового фонду Харківщини становить близько 4 % від загальної площі лісового фонду України, або 419,4 тис. га, з яких понад 400 тис. га представлені лісовими землями (у тому числі 378,3 тис. га – землі, вкриті лісовою рослинністю). За площею лісів Харківщину можна порівняти з такими європейськими країнами, як Нідерланди (365 тис. га лісів) або Молдова (386 тис. га). Загальний запас деревостанів у лісах області складає понад 68 млн куб. м. Фактична лісистість Харківської області на сьогодні є дуже неоднорідною в межах окремих районів і коливається від 2,9 % (Сахновщинський район) до 30,7 % (Зміївський район).
Покарати копійкою
Харківська обласна рада направить звернення до Верховної Ради України, щоб зупинити незаконну вирубку лісу. Як повідомив заступник голови Харківської обласної ради Володимир Скоробагач, депутати розглянуть звернення на найближчій сесії. Його суть – посилити покарання за незаконну вирубку лісу.
Згідно з Кримінальним кодексом України, порушникам загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до півроку або позбавлення волі до трьох років. А в сусідніх країнах, наприклад, у Румунії, незаконну вирубку прирівнюють до тероризму з кримінальним покаранням від 6 до 12 років. За словами фахівців, тільки на внутрішньому ринку кубометр твердої породи – дуба або ясена – коштує від 1000 до 3000 грн. На експорт же несумлінні лісоруби відправляють уже оброблену деревину, й за більш високою ціною. За одну ніч у результаті незаконної вирубки вивозять до 4–5 вантажних автомобілів, тобто до 100 кубів. Якщо підрахувати суму наживи порушників, то в середньому вона може становити близько 200 млн грн на місяць. За словами заступника голови обласної ради, це сума збитків, які несе бюджет за несанкціоновану вирубку, не кажучи вже про катастрофічні наслідки для нашої екології. Адже, за законом, лісгоспи планують вирубку за рік. При цьому дерева повинні досягати певної висоти й віку, інакше вирубка буде мати негативні наслідки.
Тетяна Василець, власний кореспондент