Які професії популярні та скільки коштує освіта в харківських вишах

А поки абітурієнти продовжують реєструвати свої електронні кабінети, з початку липня майже в усіх вишах Харкова запрацювали прий­мальні комісії, які вже чекають на майбутнє студентське поповнення. Загалом елект­ронна подача документів у вишах триватиме до 18-ї години 26 липня. А от для випускників, які мають проходити співбесіди, творчі конкурси, складати вступні іспити, прийом заяв на вступ закінчується 20 липня. Творчі конкурси проводитимуться в кілька сесій – з 14 по 26 липня, вступні іспити – з 21 по 26 липня, співбесіди – з 21 по 23 липня.

– До 1 серпня кожний заклад вищої освіти повинен оприлюднити рейтинговий список вступників із зазначенням рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення. До 7 серпня відбудеться зарахування на місця державного бюджету. Для тих, хто має бажання навчатися за контрактом, є час до 30 вересня зарахуватися до того чи іншого закладу вищої освіти, – зазначив під час брифінгу заступник голови ХОДА Анатолій Бабічев.

За цей час випускники можуть визначитись із пріоритетною спеціальністю, адже цього року новацією вступної кампанії є менша кількість заяв, які один абітурієнт може подавати для участі в конкурсі на бюджетне місце: раніше можна було подавати дев’ять заяв на чотири спеціальності, тепер – сім заяв на чотири спеціальності.
«Це зроблено для того, щоб вступники свідоміше ставилися до свого вибору. Досвід 2017 року показує, що вступники часто відмовляються від бюджетного місця, і обирають контракт», – наголосили у профільному міністерстві.

Врахувати пропозиції

А щоб зробити правильний вибір майбутнього, освітяни радять враховувати тенденції ринку праці. Зокрема, вже кілька років фахівці спостерігають дефіцит педагогічних професій.

– Серед педагогічного напряму особливо гострий дефіцит спостерігається в дошкільній освіті та початковій школі. Не вистачає і вчителів фізики, математики та хімії, – розповідає проректор з навчально-виховної роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Наталія Якушко.
Щороку не виправдовуються надії роботодавців і освітян на те, що молодь змінить вектор переваг на користь інженерно-технічних професій.

Так, за спостереженням відповідального секретаря приймальної комісії Національного технічного університету «ХПІ» Сергія Петрова, у цілому по Україні та зокрема в цьому виші точні та природничі, а також інженерно-технічні науки втра­чають популярність серед школярів.

– Ця тенденція простежується з року в рік, а підтвердженням є минулорічні дані, коли загалом по Україні на філологічні спеціальності було подано 80 тисяч заяв, а на спеціальність, приміром, атомна енергетика – усього 300, – додає освітянин. – Хоча із фінансової сторони технічні професії мають досить конкурентноспроможні пропозиції на ринку праці.
Загалом, минулого року технічні виші отримали збільшення держзамовлення, щоправда, далеко не за всіма спеціальностями.

Так, більше можливостей навчатися за кошт держави з’явилася у студентів Харківського національного університету радіоелектроніки, де за два роки держзамовлення збільшилося на 20 %.
– Популярною є програмна інженерія – це топова спеціальність загалом по Україні, і тут ми маємо найбільше держзамовлення. Також попит є на комп’ютерні науки та комп’ютерну інженерію, – розповідає заступник голови приймальної комісії цього вишу Андрій Єрохін.

Хто на бюджет

Та збільшення державного замовлення спостерігається далеко не за всіма спеціальностями. За словами проректора з навчально-виховної роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Наталії Якушко, за педагогічним напрямом можливість навчатися безкоштовно у студентів щорічно зменшується.– У нашому закладі тільки за останні п’ять років держзамовлення скоротилося на 50 %: із 600 до 330, – додає проректор.

Цього ж року, за словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, Уряд збільшив держзамовлення на вчителів, фахівців з IT та аграрних наук, але взагалі позбавив можливості охочих навчатися безкоштовно та заочно на спеціальності «право», передає Урядовий портал.

– Для наших закладів (вишів, які у сфері управління МОН) було збільшено державне замовлення для підготовки вчителів – із 17,0 % у держзамовленні 2017-го до 17,6 % у 2018 році, за галуззю знань «аграрні науки та продовольство» – з 6,7 % у 2017-му до 6,9 % у 2018 році, за галуззю знань «інформаційні технології» – з 12,0 % до 12,1 %. В абсолютних величинах ми можемо говорити про подальше збільшення замовлення для природничих наук – на 2,4 % порівняно з минулим роком, математики та статистики – на 4,4 %, удвічі збільшено обсяг держзамовлення на спеціальність «матеріалознавство», –  повідомила міністр 11 липня після того, як Кабмін затвердив обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кад­рів у 2018 році, а також проект­ні обсяги державного замовлення на 2019 та 2020 рік.

Також вона зазначила, що при зростанні замовлення на необхідних державі фахівців зменшується замовлення на так звані кон’юнктурні спеціальності, які популярні серед вступників, але не мають гострої потреби на ринку праці.

– Враховуючи ситуацію та потреби ринку праці, приблизно на 5 % в абсолютних величинах було зменшено замовлення за спеціальністю «право» на денній формі навчання. При цьому 2018-го держава взагалі не виділятиме кош­ти для підготовки юристів на заочній формі навчання, – пояснила Лілія Гриневич.

Також зменшено держзамовлення за галузями знань «управління та адміністрування» – приб­лизно на 5,7 % в абсолютних величинах, «соціальні та поведінкові науки»  – приблизно на 13,4 % в абсолютних величинах, спеціаль­ності «готельно-ресторанна справа» – приблизно на 9 % в абсолютних величинах.
Загалом, за даними Мінекономрозвитку, обсяг держзамовлення на підготовку фахівців цього року зменшився на 9,6 %. Загальний обсяг прийомів фахівців передбачено в кількості 191 100 осіб, у тому числі за денною формою навчання – 171 355 осіб, що менше затверджених у 2017 році показників на 9,6 % та 9,5 % відповідно.

Замовлення від ОТГ

Урегулювати ситуацію «попит – пропозиція» на ринку праці, на думку освітянки Наталії Якушко, може регіональне замовлення та чітка орієнтація суспільства на тих фахівців, яких сьогодні бракує.

– Ми надіслали листа до Департаменту науки і освіти ХОДА з проханням розглянути можливість регіонального замовлення, адже зараз іде процес децентралізації, ство­рюються об’єднані громади. До того ж усі говорять, що вчителів не вистачає, тому ми готові співпрацювати з громадами, навчати за їх кошти фахівців, які б у майбутньому працювали в них, – говорить Наталія Якушко.

Таку практику прагнуть налагодити, зокрема, у Чкаловській ОТГ Чугуївського району, де не вистачає не тільки вчителів, а й інженерів і медиків. Так, за словами першого заступника селищного голови Чкаловської ОТГ Костянтина Чернявського, очікується, що на найближчій сесії, яка відбудеться 20 липня, депутати схвалять «Положення про направлення на навчання кращих абітурієнтів до вищих навчальних закладів для подальшого працевлаштування у виконавчий комітет Чкаловської селищної ради та комунальні підприємства, заклади та установи Чкаловської селищної ради».

– Відповідно до цього документа ми сплачуємо навчання за конкретного спеціаліста, а він після отримання диплома працює в нас щонайменше п’ять років, – розповідає перший заступник селищного голови.

Окрім цього, перший заступник розповів, що в ОТГ є житловий фонд для молодих фахівців, і на майбутній сесії виділять кошти для ремонту майбутніх квартир. Планується, що квартиру отримає медик, який піде працювати у громаду. На початку літа сюди приїжджали інтерни Харківського національного медичного університету, аби ознайомитися з умовами праці та зарплатою.

– Одна дівчина виявила бажання працювати в нашій громаді, але за державним направленням потрапила до Коломацької ОТГ, і, на жаль, змінити ми цього не можемо. Тож будемо шукати нових фахівців, – додає Костянтин Чернявський.

Ціна навчання

Та частина абітурієнтів Харківщини, яка не потрапить на держзамовлення, зможе навчатися на контракті. Тут у кожного вишу – своя цінова політика. Загалом порівняно з минулим роком вартість навчання збільшилася на 10–15 %.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційних сайтах провідних вишів Харківщини, які потрапили до десятки кращих за рейтингом інформаційного освітнього ресурсу «Освіта.ua», у 2018 році ціна навчання на бакалавраті стартує від 8000 гривень за рік.

Так, приміром, у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна ціни на навчання порівняно з минулим роком не змінилися. У цьому виші найдешевші спеціальності стартують від 10 500 гривень на рік. Це «біотехнології та біоінженерія», «економіка та економічна політика», «економічна кібернетика» та «маркетинг». Найдорожчі спеціальності – на факультетах філології та психології, де навчання обійдеться в 21 500 гривень.

23 500 гривень на рік – максимальна плата за бакалавра-фармацевта Національного фармацевтичного університету. До найдорожчих освітніх програм тут відносяться «фармація», «клінічна фармація», «технології парфумерно-косметичних засобів». Найдешевшими в цьому виші є програми «педагогіка вищої школи», «економіка підприємства» та «менеджмент», ціна на які складає від 8400 гривень до 9800 гривень за рік.

Навчання в Харківському націо­нальному медичному університеті стартує від 7750 гривень за спе­ціальність «медсестринство» та сягає 33 600 гривень за «стоматологію».
Чотири роки навчання на бакалавра в Харківському політехнічному інституті для більшості спеціальностей, які пропонує виш, обійдуться в 11 260 гривень на рік. Найдорожчою у цьому закладі є підготовка філологів «германські мови та літератури», яка коштує 12 380 гривень на рік.

У Національному аерокосмічному університеті імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» вартість навчання стартує від 9000 гривень за рік за напрямами «авіаційна та ракетно-космічна техніка», «авіаційний транспорт», «галузеве машинобудування» та інші. Максимальна плата у виші складає 11 930 гривень за рік на підготовку фахівців за напрямом «комп’ютерна інженерія», «кібербезпека», «інженерія програмного забезпечення» та інші.

Приблизно таку ж цінову політику має і Харківський національний університет радіо­електроніки, де серед найбільш «бюджетних» спеціальностей – «прикладна математика», «автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «електронні пристрої та системи», тут навчання коштує від 10 900 гривень на рік. Максимальна ціна у виші – 11 900 гривень – за рік навчання за спеціальностями «програмна інженерія», «інформатика», «комп’ютерна інженерія».

У Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця вартість навчання за найбюджетнішими спеціальностями починається від 10 500 гривень на рік. Це «менеджмент», «облік і оподаткування», «маркетинг», «видавництво та поліграфія» та інші. Найдорожче в цьому навчальному закладі навчатися на спеціальностях, які передбачають міжнародне спрямування, – «міжнародні економічні відносини» та «міжнародний менеджмент». Тут за рік контракт обійдеться у 16 700 гривень.

Найдешевші варіанти в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого стартують від 10 700 гривень. Це навчання на таких спеціальностях, як «менеджмент», «фінанси, банківська справа та страхування» та «економіка». Найдорожчою є юридична галузь, за якою здобути бакалавра у цьому виші пропонують за 26 200 гривень на рік.

У Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди цього року розмір плати за навчання для здобуття ступеня «бакалавр» на всіх факультетах, окрім економічного, становить 12 260 гривень на рік. На економічному – 9000 гривень.
У Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба рік навчання за ступенем «бакалавр» варіюється від 8500 до 12 000 гривень.