Як українців привчатимуть вчасно сплачувати комунальні рахунки

Цей Закон було прийнято ще в листопаді 2017 року. Понад півтора року знадобилося народним обранцям для розробки різноманітних підзаконних актів (деякі акти ще допрацьовуються), щоб створити відповідний нормативно-правовий майданчик для запуску реформи житлово-комунального господарства.

Закон визначає нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку. Окрім цього, документ змінив підходи до формування тарифів і нарахування плати споживачам, запроваджено відповідальність за неналежне виконання договору як для виконавців комунальних послуг, так і для споживачів цих послуг.

Так привчати українців вчасно сплачувати комунальні рахунки влада вирішила, ввівши пеню.

– Пеня – це скоріше стимулюючий засіб, щоб не накопичувалася заборгованість, – пояснив «СК» експерт центру підвищення кваліфікації Харківського національного університету міського господарства ім. О.М.Бекетоваз Олег Масленніков. – Цифри невеликі, вони не дозволять за рік-два зібрати велику суму, яка б дозволила запровадити санкції відносно власності боржника.

Відповідно до Закону «Про житлово-комунальні послуги» розмір пені не може бути вищим за 0,01 % суми боргу за кожний день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % від загальної суми боргу.

Нарахування пені почнеться в перший робочий день після крайнього терміну оплати «комуналки» – 20 число кожного місяця.

Штрафні санкції не вводитимуться, у трьох випадках: якщо держава затримує субсидії; якщо мешканець будинку не проживав у ньому; якщо роботодавець не виплачує вчасно заробітну плату, і громадянин може це довести.

Відповідно до Закону постачальники мають можливість припинити надання послуг боржникам через 30 днів після відповідного попередження, якщо за цей час не буде погашено заборгованість у повному обсязі.

Нові договори

При нарахуванні пені старі борги за «комуналку» не враховуватимуться. Штрафні санкції накладатимуться на платежі, що були прострочені вже після 1 травня 2019 року.

– Експерти Мінрегіонбуду вважають, що автоматично з введенням у дію 1 травня 2019 року Закону пеня нараховуватись не може, оскільки вона стосується нових договірних відносин, – наголошує начальник управління реформування інфраструктури та економічного аналізу Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ХОДА Наталія Горбаненко. – Тобто споживачам і постачальникам комунальних послуг необхідно спочатку укласти нові договори типової форми. Споживачі повинні обрати форми договірних відносин, які передбачено законом. Це можуть бути індивідуальні договори; колективні договори; договори, які ОСББ укладає як юридична особа. На вибір дається рік – до 1 травня 2020 року.

Згідно із Законом співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління своїм будинком зобов’язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальнихпослуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги, а виконавці комунальних послуг – укласти з такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг.

У разі якщо мешканці будинку самостійно не оберуть одну з моделей договірних відносин чи не дійдуть згоди з виконавцем щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником після 1 травня 2020-го буде укладено індивідуальний договір.

– Якщо співвласники не оберуть жодної з форм договірних відносин, тоді залишається варіант за замовчуванням – споживачі сплачуватимуть постачальнику безпосередньо вартість послуг, абонентську плату за обслуговування, але не сплачуватимуть кошти за обслуговування внутрішньобудинкових мереж. У цьому разі при виникненні проблем з внутрішньобудинковою мережею співвласникам доведеться їх самостійно вирішувати, – пояснює Наталія Горбаненко.

Перед тим, як обрати форму договору, експерти радять ретельно зважити всі «за» та «проти». Так, у разі колективного договору тариф може бути знижено за рахунок того, що складова абонентської служби переходить іншій організації.

– У такому разі жителі сплачують винятково за свою квартиру, й у разі виникнення неплатежів ОСББ передає інформацію ресурсопостачальному підприємству, що абонент з такої-то квартири не сплачує. Тоді всі судові спори та позови будуть виникати між ресурсопостачальним підприємством і конкретним споживачем, – пояснює Олег Масленніков. – Також є модель, яка  називається «колективний споживач» – ресурсопостачальне підприємство постачає послугу на всю будівлю, і скільки послуги було надано – стільки споживач (ОСББ) повинен заплатити. Усі внутрішні «розборки» (хто скільки повинен сплатити згідно з показниками внутрішньобудинкового приладу обліку) переходять на сторону споживача. У такій моделі можливі різні конфліктні ситуації, коли частина мешканців не платить,а рахунок виставляється на весь будинок.

При цьому експерт зазначає, що мережі, якими доставляється послуга від входу в будинок до квартири, є власністю всіх мешканців будинку. Тож вони можуть обмежити боржника щодо користування спільним майном (електромережами тощо). Однак таке рішення співвласники повинні прийняти на загальних зборах.

---

 У тему

На 1 квітня 2019 року населення Харківської області заборгувало:
– за послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води – 3,7 мільярда гривень;
– за послуги централізованого водопостачання та водовідведення – 405 мільйонів гривень;
– за утримання будинків і прибудинкових територій – 367,5 мільйона гривень;
– за вивезення побутових відходів – 113,5 мільйона гривень;
– за газопостачання – 3,1 мільярда гривень.
У березні 2019 року населення країни сплатило за житлово-комунальні послуги 18 мільярдів гривень (100,9 % нарахованих за цей період сум), за електроенергію – 4 мільярди гривень (143,9 %). 
На кінець березня заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 32,2 мільярда гривень, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 22,4 мільярда гривень, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 4,5 мільярда гривень, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 3,4 мільярда гривень, за вивезення побутових відходів – 0,7 мільярда гривень, за постачання електроенергії – 6 мільярдів гривень.
Середні нарахуванняза житлово-комунальні послуги, з урахуванням електроенергії (із розрахунку 150 кВт·год), на одного українця в березні 2019 року становили 2296,5 гривні.

---

Нові гравці

Уже наступного місяця українці у своїх платіжках побачать нову послугу – управління багатоквартирним будинком. Ця послуга включатиме в себе утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території, сантехнічні роботи, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо;купівлю електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт загального майна будинку.

Якщо мешканці будинку, в якому не створено ОСББ, не обрали форму управління будинком і управителя, виконавчий орган місцевої ради зобов’язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників будинку з проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир і нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх приміщень багатоквартирного будинку.

– У зв’язку з тим, що з’явилася послуга з управління багатоквартирними будинками, споживачі повинні обрати управителя (форму управління своїм будинком), – роз’яснює Наталія Горбаненко. – Можуть або створити ОСББ і самостійно управляти своїм будинком, або обрати управляючу компанію, або управителя – фізичну особу тощо. Але це ініціатива споживачів, і доки вони це не зроблять, будинки обслуговуватимуться на старих умовах (комунальними підприємствами).

За словами експертки, у Харківській області є приклади, коли мешканці будинку обирали управляючого самостійно. Є й випадки, коли управляючого призначали органи місцевого самоврядування. Водночас Наталія Горбаненко зазначає, що відповідні конкурси було проведено не в усіх населених пунктах області. Сьогодні переважна більшість будинків утримуються підприємствами, які й до цього їх утримували.
– Якщо брати в цілому ринок управління житловим фондом Харкова, то приблизно 86 % ринку обслуговує КП «Жилкомсервіс», 5–7 % – це управляючі компанії від забудовників. Однак де-юре мешканці таких будинків не голосували та не обирали собі управляючого, як це повинно бути відповідно до Закону. Водночас уже спостерігаються невеликі ростки вільного ринку управляючих: фізичні особи – управляючі, які були головами ОСББ, та юридичні особи. Юридичних компаній на цьому ринку поки що небагато, – аналізує ринок Олег Масленніков.

Наразі приватні компанії з утримання будинків є не тільки в Харкові, а й у районах області – по одній у Куп’янську, Змієві, Ізюмі, у селищі Хорошеве та селі Базаліївка (обидва населені пункти з Харківського району), у Пісочині працюють два приватні підприємства.

Крайніх термінів для того, щоб обрати собі управителя, за словами Наталії Горбаненко, Закон не встановлює. Більш того, повноваження органів місцевого самоврядування – визначення управителя на конкурсній основі – також обмежено.

– Є така норма, що в будинках, у яких не створено ОСББ і не оголошено конкурс на визначення управителя, орган місцевого самоврядування зобов’язаний протягом трьох місяців призначити управителя на конкурсній основі у разі, якщо співвласники звернуться до нього з таким проханням. Своє рішення співвласникам необхідно підтвердити протокольно. При цьому органи місцевого самоврядування вже не зможуть затверджувати тарифи на утримання будинків. Тобто підприємствам доведеться утримувати будинки за старими тарифами. А ви ж розумієте, що з часом усе зростає в ціні. Виникне ситуація, коли комунальні підприємства не зможуть надавати якісну послугу за старою вартістю, – застерігає Наталія Горбаненко.

Відкрийте, перевірка лічильника!

Окрім графи «управління будинком», у комунальних платіжках з’являться й інші нововведення – абонентська плата за надання послуги. Вона включатиме витрати виконавця комунальної послуги на складання договору, на підрахунок частки кожної квартири в користуванні колективними послугами, а також витрати на обслуговування приладів розподілу та обліку.

Також у платіжках з’являться графи за індивідуальне користування тією чи іншою комунальною послугою і за колективне користування. Наприклад, колективною послугою є освітлення коридорів і сходових кліток. Витрати на колективні послуги мешканці будинку оплачуватимуть пропорційно житловій площі. Поділом плати між усіма квартирами займатимуться управителі багатоквартирного будинку.

А ще відповідно до Закону мешканці повинні будуть для перевірки лічильників пускати до своїх квартир управителів або виконавців комунальної послуги. Якщо цього не зробити, то управитель може відрізати квартиру від комунальних послуг.

У разі невідкладних ситуацій (порятунок життя і здоров’я людей або майна) виконавці комунпослуг зможуть заходити у квартири й без згоди господаря. У цьому разі, крім виконавця послуги, обов’язково повинні бути присутні і правоохоронці, працівники аварійно-ремонтної бригади та хтось із сусідів. Рахунок за «вибиті двері» з’явиться потім у квитанції власника квартири.

Читайте також: У Новій Водолазі стартував прийом заявок на Бюджет участі

Юлія Міронюк