Відбудую те, що росіяни мені зруйнували: боєць харківської бригади про плани після війни
Віталій на псевдо «Сир» – військовослужбовець Чугуївського окремого батальйону територіальної оборони. До великої війни чоловік мав невеличке підприємство та займався улюбленою справою. Військовий досвід у нього вже був – він два роки служив в АТО.
Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.
Позивний «Сир» чоловік отримав, бо до повномасштабного вторгнення мав невеличку сироварню у рідній Дворічній. Але після приходу росіян його підприємство повністю розбили, а чоловіка забрали в полон.
– Потрапив під окупацію 24 лютого 2022 року, так ми жили 4 місяці, а потім я потрапив у полон, мене тримали у Куп’янську. Я ж колишній АТОшник, «здали» ворогу мене «добрі люди» – сусіди. З серпня по вересень я сидів у полоні, поки не почалася деокупація. Тоді прилетіло у райвідділ, розбило стіну, нас 27 людей було, ми виламали двері й всі втекли. Я добу добирався з Куп’янська до Дворічної, - згадує боєць.
У 2015 році Віталій пішов служити в АТО, був на Авдіївському напрямку.
– Починали з Тарасівки й пройшов до промзони. Потім підписав контракт і був на Світлодарській дузі. Після контузії мене списали, але після цього мені все ж вдалося підписати контракт ще на пів року. Поїхав знову на Світлодарську дугу й там отримав другу контузію. Тоді вже мене списали повністю, - говорить чоловік.
До війська чоловік повернувся у лютому 2023 року. Говорить, цього разу родина підтримала рішення чоловіка.
– Коли від рідної хати залишається півтори стіни, то хочеш не хочеш, а підеш воювати. Я 4 квітня 2023 року потрапив до Чугуївського окремого батальйону територіальної оборони. Я коли приїхав з Дворічної та привіз відеозвіт дружині з нашого будинку, то вона мене не стала відмовляти від повернення до війська. Від АТО вона мене відмовляла, а зараз не стала, - каже Віталій.
Після війни чоловік хоче відбудувати розбитий будинок та сироварню, яку йому залишив покійний батько.
Раніше ми писали про 47-річного Сергія з позивним Кудрявий – командира відділення одного з батальйонів 5 Слобожанської бригади, звання молодшого сержанта отримав у 2024 році. За ці два роки встиг повоювати у Куп’янську, Кремінній та Кліщіївці.
Та про Марка – артилериста 92-ї ОШБр. Чоловік родом з Луганська, три роки він прожив в окупації. А у 2019-му вирішив стати до лав ЗСУ.
А також про Геннадія на псевдо «Монах» – бійця 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Чоловік родом з Лозової, сумнівів, чи брати до рук зброю, у нього не було. На захист держави став з перших днів повномасштабної війни.