12 годин із пультом: як прикордонник з Харкова керує НРК на передовій
Максим родом із Харкова, службу розпочав строковиком, а нині очолює відділ наземних роботизованих комплексів підрозділу «Фурія». Під час однієї з місій він керував роботом майже 12 годин без перерви.
Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі бригади «Гарт», передає Слобідський край.
Державна прикордонна служба впроваджує сучасні види техніки та озброєння, зокрема наземні роботизовані комплекси. Один із тих, хто розвиває цей напрям, — офіцер Максим із позивним Метан, який нині очолює відділ НРК підрозділу РУБпАК «Фурія».
Максим родом із Харкова. Службу розпочав у 2018 році строковиком, згодом, після навчання та підписання контракту, став кінологом. Після навчання у прикордонному виші отримав офіцерське звання та управлінський досвід. Згодом долучився до бойового підрозділу — бригади «Гарт».
В академії очолював заставу та відділ розвідувально-ударних безпілотних авіаційних систем.
«Після 8 місяців проходження служби на півдні я виявив бажання продовжити свій шлях вже у бойовому підрозділі та долучився до бригади «Гарт». Послідовно очолював заставу та відділ розвідувально-ударних безпілотних авіаційних систем, а в подальшому став першим офіцером, який очолив напрямок НРК», — розповідає Максим.
Після спеціалізованого навчання підрозділ почав виконувати місії із застосуванням НРК. Роботів використовують для розвідки, підвозу боєприпасів і провізії, евакуації та підтримки бою.
«Нам на навчаннях довели одну просту тезу, яка є головною. Основна мета використання наземних роботизованих комплексів — збереження життя особового складу. Адже роботи можуть брати участь у різних місіях, мінімізувати участь людей та не наражати їх на зайву небезпеку», — каже Метан.
Застосування НРК не випадково називається саме місією, оскільки це кропітка робота, яка включає у себе багато аспектів: прорахунок та розвідку маршруту, підбір НРК під ділянку місцевості та безпосередньо застосування. Одну з найскладніших місій Максим згадує окремо. Тоді потрібно було забезпечити передову позицію. Робот, яким він керував особисто, подолав близько 50 кілометрів.
«Я просидів з пультом близько 12 годин, не відриваючись. Бо там, де не може пройти людина — має пройти робот», — зазначає прикордонник.
Максим підкреслює, що його робота — це не лише технології, а й відповідальність і турбота про людей. Він особисто контролює виконання завдань, навчає підлеглих і перебуває поруч із ними на позиціях.
Раніше ми розповідали про прикордонника бригади «Гарт» на псевдо Нік, який уже майже три роки служить у війську. Навесні 2024 року він разом із побратимами опинився на півночі Харківщини — там, де російські війська нещодавно пішли в активний наступ.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».