«Будувати — не ламати»: будівельник із «Гарту» нищить ворога залпами РСЗВ на Харківщині

Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі бригади Гарт, передає Слобідський край.

Євген родом з Одещини. Ще з дитинства він помічав красу навколо і намагався передати її на папері, згодом це переросло у справу життя. В Одесі він займався будівництвом і власноруч оздоблював кожен зведений об’єкт. Після роботи на нього чекали дружина та діти. Справи йшли добре, життя складалося. Та 24 лютого 2022 року він прокинувся від вибухів російських ракет.

«Першою думкою було вивезти сім’ю. Ми жили в оточенні трьох військових частин, тож швидко зібралися й поїхали до рідних у село. Дорогою зустрічали колони техніки – вона йшла звідусіль. Я прораховував різні сценарії, тому родину залишив у безпеці, а сам повернувся до Одеси. Згодом мене мобілізували до прикордонників», – згадує військовий.

Свій бойовий шлях він розпочав на Південно-Слобожанському напрямку. Після БЗВП потрапив до артилерії бригади «Гарт». Каже, з командою пощастило одразу. Разом із побратимами об’їздив усю Харківщину. Кожна ділянка фронту давала новий досвід, але робота під Вовчанськом стала для нього однією з найпам’ятніших.,

«Ми працювали на Вовчанських Хуторах. Робота була безперервною. Мабуть, настільки набили руку, що з першого пристрілочного били точно в ціль. Це нереальні відчуття, коли наводиш установку – і снаряд одразу лягає туди, куди треба», – розповідає артилерист.

Зараз у зоні відповідальності бригади «Гарт» знову складна ситуація. Противник веде активні штурмові дії. Значна частина роботи з подавлення ворога лягає саме на розрахунок Євгена. Щоб зберегти життя піхоти, артилеристи працюють практично без перепочинку.

Попри напруження, бійці не втрачають гумору.

«Ми як блискавка: уразили — і зникли. Скажу так: РСЗВ навести простіше, ніж привести будинок до ладу. Як кажуть, будувати — не ламати. А сьогодні ми саме ламаємо: плани ворога, його інфраструктуру, фортифікації, нищимо особовий склад і дороговартісну техніку. Усе для того, щоб наші діти не знали, що таке вибухи», — каже «Художник».

Після Перемоги він мріє повернутися до улюбленої справи — будувати домівки для тих, хто втратив житло через російські ракети та дрони.

Раніше ми розповідали про прикордонника бригади «Гарт» на псевдо Нік, який уже майже три роки служить у війську. Навесні 2024 року він разом із побратимами опинився на півночі Харківщини — там, де російські війська нещодавно пішли в активний наступ.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».