Від інженерних військ до піхоти: історія добровольця, який захищає Україну

Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook виклала пресслужба 58-ї мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, повідомляє медіа «Слобідський край».

– На самому початку повномасштабного вторгнення я просився до війська і сказав: якщо не візьмете в армію – підпалю військкомат! Вони злякалися і взяли. До навчальної частини я потрапив у шкіряній куртці, штанах і туфлях. Хлопці сказали: «Ти як депутат». Так мене «обрали» депутатом, – згадує чоловік.

Однак після проходження базової підготовки Олег потрапив не до Верховної Ради, а до інженерних військ і протягом більш ніж двох років облаштовував позиції для бійців. Чоловік рив окопи, будував бліндажі, аж поки кілька місяців тому не перевівся до 58-ї бригади, де в нього почався новий етап життя – він став піхотинцем.

– Я в піхоті хоч і недавно, але вже встиг відчути різницю. Головне – це адреналін. У свої сорок сім років я відчуваю себе на вісімнадцять. Тут завжди драйв. Недавно ситуація була, нам повідомили, що противник наближається до наших позицій. Ми втрьох вирушили на зустріч. Як виявилося, ворог там був один: заховався в посадці, почав нас обстрілювати. Поранив побратима і втік. Ми тільки почали виносити нашого пораненого, коли чуємо – за спиною голоси. Кричать російською «Свої». Називають бригаду, а я знаю, що така тут не стоїть. Та й акцент видав – у нас так не розмовляють навіть російською. Ми підпустили ближче, відкрили вогонь. Один втік, інший був тяжко поранений. Молодий такий хлопчина, Дєніска звали, ми потім документи подивилися. Він плакав, казав, що дуже молодий, щоб помирати, просив перед смертю водички. Досі його обличчя перед очима стоїть, важко згадувати. Але ж – він не на каву йшов, – він йшов мене убивати. Просто мені пощастило, а йому ні. Я на своїй землі, і його сюди не кликав, – ділиться Олег.

Він додає, що правда на його боці – і морально, і юридично та зізнається, що все ж на душі важко і саме наявність душі, яка вміє боліти, і відрізняє українського воїна від російських нелюдів.

Раніше ми писали про 47-річного Валерія, який він живе на Харківщині. До широкомасштабного вторгнення в армії не служив, працював залізничником. А нині служить у 113 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.