Урядові рішення нового року: пенсійна скарбниця та підвищення для освітян

11 січня Кабмін прийняв дві постанови, що врегульовують збільшення заробітних плат для вчителів. Зокрема, зріс граничний розмір надбавки для вчителів – з 20 % до 30 % (нижня межа такої надбавки має складати не менш як 5 %). Приємні нововведення, за словами очільника Уряду Володимира Гройсмана, працюватимуть уже із січня. За його даними, в абсолютних цифрах показник зарплат становитиме відтепер 6500–8500 грн на місяць залежно від категорії.

Зі свого боку міністр освіти і нау­ки України Лілія Гриневич зазначила, що цього місяця вчителі отримають зарплату, більшу томісячної на 25 %. За поперед­німи підрахунками Міносвіти, очікувана середня зарплата шкільного вчителя в січні 2018-го має скласти 7600 гривень. А не менше 20 % надбавки мають отримувати: учителі шкіл, у яких навчання в початкових класах здійс­нюється за стандартами Нової української школи, й учителі української мови і літератури шкіл з навчанням мовами національних меншин.

З 1 вересня 2018-го збільшення зарплати обов’язково має поширюватися не лише на педагогів, що отримують зарплату з держбюджету, а й усіх педагогів, зокрема тих, що отримують зарплату з місцевих бюджетів. Це вихователі дитсадків, майстри у професійно-технічних навчальних закладах та інші.

На своєму першому засіданні у 2018 році урядовці разом з освітянами подбали і про тих, хто пішов на заслужений відпочинок: забезпечили їм пенсію. Під час наради Кабмін затвердив бюд­жет Пенсійного фонду України на 2018 рік. Ним враховано передбачений Державним бюджетом України обсяг асигнувань на фінансування пенсійних програм у сумі 139 млрд 313,4 млн грн. Тож гроші на виплату пенсій, надбавок і підвищень, покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України відповідно до чинного законодавства мають бути. Загальний же обсяг дохідної частини бюджету визначено в сумі 353 млрд 628,6 млн грн, а загальний обсяг видаткової частини – у сумі 345 млрд 811,7 млн грн.

Заразом Уряд схвалив і Стратегію державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року. Цей документ потрібен у рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої; Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння; а також «для забезпечення створення сприятливих умов для здорового старіння й активного довголіття, адаптації суспільних інститутів до подальшого демографічного старіння та розбудови суспільства рівних можливостей для людей будь-якого віку».

Як засвідчують фахівці, наша країна входить до тридцятки найстаріших країн світу за часткою жителів віком 60 років і старше. У 2015 році вона становила 21,8 %, а частка людей віком 65 років і старше – 15,5 % від загальної чисельності населення. І надалі ці показники тільки зростатимуть. Так, згідно з національним демографічним прогнозом, до 2025 року частка осіб віком понад 60 років має зрости до 25,0 % загальної кількості населення, віком 65 років і старше – до 18,4 %, у 2030 році – понад 26 % і понад 20 % відповідно. Довготривалою особливістю старіння населення в Україні, на думку експертів, є його переважна обумовленість зниженням народжуваності та високим рівнем передчасної смертності без відчутного збільшення тривалості життя.

Стратегія ж має допомогти побороти основні виклики, пов’язані зі старінням у нашій країні, що стосуються сфери публічних фінансів, функціо­нування ринку праці, системи охорони здоров’я, розвитку соціальних та освітніх послуг.

«Реагуючи на ці виклики, Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання, зокрема, щодо імплементації 17 Цілей сталого розвитку на період до 2030 року, прийнятих на Саміті ООН у вересні 2015 року, а також

підписання та імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Розроб­лення, прийняття та виконання Стратегії сприятиме розв’язанню проблем та використанню можливостей, пов’язаних зі старінням населення», – йдеться в повідомленні Урядового порталу.

Прийнятий документ «визначає пріоритетні напрями протистояння демографічним змінам, передбачає комплексні заходи щодо підтримки громадян похилого віку, їх інтегрування в суспільний розвиток, підвищення якості життя, захисту прав громадян похилого віку».

Очікується, що для досягнення цілей Стратегії будуть розроблені та затверджені відповідні заходи.

---

У тему

Як працюємо та відпочиваємо в новому році

Кабінет Міністрів рекомендує відзначати кілька державних свят чотирма вихідними у 2018 році. Відповідно до прийнятого 11 січня розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2018 році», для працівників підприємств, установ та організацій, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), крім органів Пенсійного фонду, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ, у 2018 році зробити вихідними 8–11 березня для святкування Міжнародного жіночого дня, 28 квітня – 1 травня – Дня праці, 28 червня – 1 липня – Дня Конституції, 22–25 грудня – Різдва християн західного обряду, 29 грудня 2018 року – 1 січня 2019 року – Нового року.

Таким чином для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень, рекомендують перенести робочі дні з 9 березня – на 3 березня, з 30 квітня – на 5 травня, 29 червня – на 23 червня, з 24 грудня – на 22 грудня, і з 31 грудня – на 29 грудня.

Національний банк визначає спеціальний режим роботи банків у зазначені дні.

Нагадаємо, що 16 листопада 2017 року Верховна Рада внесла до переліку святкових і неробочих днів у Трудовому кодексі України Католицьке Різдво 25 грудня, виключивши з цього переліку вихідний день 2 травня.

Читайте також: Зависле земельне питання: громади чекають на нові повноваження

Тетяна Лісна

у тему

Як працюємо та відпочиваємо в новому році

Кабінет Міністрів рекомендує відзначати кілька державних свят чотирма вихідними у 2018 році. Відповідно до прийнятого 11 січня розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2018 році», для працівників підприємств, установ та організацій, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), крім органів Пенсійного фонду, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ, у 2018 році зробити вихідними 8–11 березня для святкування Міжнародного жіночого дня, 28 квітня – 1 травня – Дня праці, 28 червня – 1 липня – Дня Конституції, 22–25 грудня – Різдва християн західного обряду, 29 грудня 2018 року – 1 січня 2019 року – Нового року.

Таким чином для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень, рекомендують перенести робочі дні з 9 березня – на 3 березня, з 30 квітня – на 5 травня, 29 червня – на 23 червня, з 24 грудня – на 22 грудня, і з 31 грудня – на 29 грудня.

Національний банк визначає спеціальний режим роботи банків у зазначені дні.

Нагадаємо, що 16 листопада 2017 року Верховна Рада внесла до переліку святкових і неробочих днів у Трудовому кодексі України Католицьке Різдво 25 грудня, виключивши з цього переліку вихідний день 2 травня.