«У перші дні прощався з життям»: військовий ТрО про бойовий шлях
Олександр з позивним «Цитрамон» служить у Куп’янському окремому батальйоні Харківської окремої бригади сил ТрО. Наразі він старший бойовий медик.
Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.
Чоловік випускник медичного коледжу, до повномасштабної війни понад рік працював у ковідному відділенні обласного клінічного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. Після цього Олександр вирішив змінити сферу діяльності та пішов працювати в «МакДональдз», де за чотири місяці його підвищили до посади менеджера.
–Війна застала мене вдома, на Салтівці. Перший день я розмірковував, збирав думки докупи й вирішив, що іншого шляху немає – треба йти захищати державу. Я подзвонив батькові та сказав, що йду у військкомат, а він відповів, що теж іде, бо інакше не може. Так разом ми прийшли, й уже 26 лютого 2022 року нас оформили, – згадує боєць.
Чоловік зізнається, що у перші дні було страшно й не зрозуміло як далі діяти.
– Я поки йшов у військкомат попрощався з життям, бо не знав, що нас очікує завтра, чи я виживу. Мало інформації було, я не зовсім усвідомлював, що відбувається, не зрозуміло де ворог територіально, які його наміри й наскільки він просунувся, – каже Олександр.
«Цитрамон» брав участь у Харківському наступі. Каже тоді разом з побратимами тиждень жили під деревами у посадках.
– Росіяни тікали так швидко, що ми їх ледве наздоганяли у населених пунктах рідної Харківщини. Це було цікаво. За ці півтора року на війні я отримав справжніх друзів, які мене розуміють, підтримують, з якими мені не страшно йти в бій, – говорить військовий.
Після Харківського контрнаступу боєць потрапив до Бахмута. Там, каже, важко психологічно, а інколи стає страшно.
– Ніколи не знаєш, коли прилетить на твою позицію, у твій підвал. Але всі емоції виключалися, коли треба було допомагати, рятувати побратимів, перев’язувати, накладати турнікети, надавати першу домедичну допомогу й евакуювати з місця події. Можна сказати – це було цікаве й небезпечне випробування, – говорить Олександр.
Раніше ми писали про нацгвардієйця Валентина на псевдо «Шелбі», який служить у 3-й бригаді оперативного призначення «Спартан» із січня 2023 року. За цей час він встиг пройти через важкі бої в Бахмуті, поранення та повернення в стрій.
А також про Олексія з позивним «Лан» – добровольця Красноградського окремого батальйону Харківської бригади ТрО. Чоловік уже понад дев’ять років дає відсіч ворогу.
А також про 58-річного вінничанина Анатолія – командира танкового взводу 3-ї окремої танкової Залізної бригади, що брала участь у звільненні Харківської області.
Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.
Читайте також:
На Харківщині відновлюють зруйновану росіянами амбулаторію
Ми маємо поставити крапку в цій війні: історія бійця з харківської бригади
Як пілот дрона з ОТУ «Харків» зірвав ворожий штурм
Від стрільця до помічника командира: історія тероборонця з Харківщини
Кивнув на інвалідність і поповнив лави тероборонців: історія бійця з Харкова