ТОП-4 змін в освіті: нові школи, реформа ПТУ, гроші для вишів і зростання зарплат
100 шкіл, 100 дитячих садків і 100 стадіонів – такі плани на наступний рік уже анонсували в Уряді. Зокрема, за планами Харківської облдержадміністрації, у межах масштабного освітнього будівництва в регіоні з’явиться по п’ять шкіл, садків і стадіонів. Їх перелік найближчим часом мають надати на погодження до Кабміну. А поки регіони подають свої пропозиції щодо нових освітянських об’єктів, минулого тижня, 8 листопада, міністр освіти і науки Ганна Новосад представила To do list змін, які планується впровадити у сферах освіти та науки в межах трьох
часових проміжків – до кінця 2019 року, впродовж 2020 року та загалом протягом наступних п’яти років.
Зокрема, за її словами, велику увагу у стратегії приділено саме розвитку дошкільної освіти. Серед завдань до кінця 2019-го та на 2020-й – формування переліку особистих якостей/умінь дитини після дитсадка, скорочення черги в дошкільні заклади, проведення дослідження якості дошкільної освіти.
– Завданням нашого Уряду буде завершення змін у початковій школі. Але не менш амбітне завдання – ці зміни перенести й почати в базовій школі, у 5–9 класі. І цей виклик складніший, ніж у 1–4 класах, оскільки мова йде про більшу кількість вчителів, учителів-предметників, про більшу кількість класів, – зазначила Ганна Новосад.
За її словами, реформа шкільної освіти та імплементація Нової української школи продовжуватиметься. Також серед завдань для Міністерства до кінця 2019-го та на 2020 рік: внести на розгляд парламенту законопроект «Про повну загальну середню освіту», запровадження вже в грудні цього року практики пояснення дітям про різні професії – профорієнтація, впровадження електронних підручників, створення 250 нових STEM-лабораторій та 25 лабораторій робототехніки.
– Важливим є питання доступу до освіти для українців у зоні збройного конфлікту. Міністерство працює над створенням електронних матеріалів для дистанційної освіти для дітей з тимчасово окупованої території. Планується психологічний супровід для шкіл у «сірій» зоні та школярів і студентів з окупованих територій, – додала міністр.
Більше слюсарів і малярів
Ще один напрям, який в МОН націлені розвивати і трансформувати, – професійна освіта, яка, на думку освітян, має стати частиною освіти дорослих для перекваліфікації та здобуття
нових спеціальностей. Так, за словами Ганни Новосад, Уряд поставив за мету, щоб через п’ять років принаймні 45 % випускників шкіл обирали саме професійну освіту.
– На сьогодні не вистачає кваліфікованих працівників, тому потрібно повернути фокус на професійні заклади і модернізувати мережу закладів профосвіти, яка є зараз, – підкреслила
очільниця профільного міністерства.
Так, у планах МОН у 2019 – 2020 роках – винести на розгляд Верховної Ради законопроект «Про професійну освіту», разом з роботодавцями запропонувати 40 нових професійних стандартів, створення сучасних майстерень у закладах профтехосвіти та надати більше автономії таким закладам. На 2021–2023 роки в Міністерстві запланували створити
сім центрів професійної досконалості в семи регіонах України, збільшити у два рази кількість учнів, що навчаються на дуальних програмах, де 70 % навчання відбувається на виробництві,
а також перенавчити всіх менеджерів закладів та педагогів у пілотних регіонах.
- Ми дуже хочемо, щоб професійна освіта стала не просто місцем, де хтось навчається після 9 класу три роки. Це має бути та ланка освіти, куди може прийти кожен дорослий, який хоче
перекваліфікуватися і отримати швидко нову спеціальність та вийти на ринок праці. Тому плануємо через законодавство, через впровадження нових програм робити професійну освіту частиною освіти дорослих, – пояснила Ганна Новосад.
«Не монархи, а менеджери»
Щодо вищої освіти, то в найближчих планах урядовців – повністю трансформувати систему фінансування вищої освіти. Так, на зміну системи державного замовлення, яка існує сьогодні, має прийти система фінансування, яка базуватиметься на основі результатів діяльності.
– Фінансування базуватиметься на певних індикаторах якості роботи. Це, наприклад, потрапляння в міжнародні рейтинги, кількість залучених коштів
з бізнесу, активність у науковій міжнародній діяльності тощо.
Це дозволить університетам почати думати, як зробити, щоб випускник був конкурентоспроможним, – підкреслила міністр. При цьому Ганна Новосад переконана, що поряд з цим
потрібно дати можливість університетам розпоряджатися коштами, частково – майном, формувати зарплати. Відповідний пакет законопроектів для зміни системи управління та фінансування вишів уже розробляється.
Крім того, міністр переконана, що керівники вишів повинні бути «не монархами, а хорошими менеджерами». Саме тому для них організовуватиметься навчання з менеджменту та започатковано ключові показники ефективності (KPI – англ.) для ректорів. Також у планах Міністерства і спрощення отримання ліцензій, а саме запровадження ліцензування в е-форматі.
– Наука має стати інтегральною частину вищої освіти. Хочемо зробити так, аби українські вчені мали належні умови для своїх досліджень і були інтегровані в міжнародний освітній простір, – зазначила Ганна Новосад.
За її словами, вже до кінця року має запрацювати Національний фонд досліджень – це вперше створена установа, яка фінансуватиме наукові дослідження на грантових засадах. Також до кінця року планується внесення змін до законодавства щодо спрощення використання грантів.
– Інвестуємо суттєво в наукове обладнання і створення умов через центри колективного інвестування. До кінця року хочемо дати університетам більш ніж 100 мільйонів гривень для того,
аби вони профінансували це наступного року, – повідомила пані міністр. – Також продовжиться інтеграція в європейську науку.
Зокрема, протягом наступного року буде підписано Угоду з ЄС про приєднання до рамкової програми Horizon Europe, яка дасть нашим науковцям, разом з європейськими, брати участь у різноманітних проектах.
Додаткова 21 тисяча гривень
Окрім змін, які чекають на вищі навчальні заклади та профтехосвіту, у МОН планують повністю змінити систему оплати праці для освітян. За оцінками Міністерства, нова модель має
запрацювати до 2023 року. При цьому Ганна Новосад підкреслила, що на наступний рік у Державному бюджеті закладено майже 10 мільярдів гривень
додатково на індексацію заробітних плат і на підвищення виплат окремим категоріям.
За інформацією Кабміну, відповідно до Держбюджету-2020, зарплати всіх освітян у новому році мають зрости на 9 %. А оскільки сьогодні молодий вчитель у середньому отримує майже на 3 тисячі гривень у місяць менше за досвідчених педагогів, освітяни зі стажем до 10 років наприкінці 2020-го отримають виплату в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року – майже 21 тисячу гривень.
Загалом передбачається, що таку додаткову виплату отримають 73,9 тисячі освітян.
– Дуже важливо підтримати молодого вчителя. У нас є проблема, коли в школу часто не хочуть іти працювати молоді люди. Це означає, що в школах зараз залишається все більше
старших людей, які скоро мають вийти на пенсію, і з часом у нас виникне проблема, що навчати банально немає кому. Тому ми як держава зараз звертаємо увагу на становище саме молодих учителів. У них зараз умови оплати праці гірші – менші надбавки, але з іншого боку ми хочемо показати молоді, що бути вчителем – це престижно, – відзначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
За словами Ганни Новосад, цього року в освітній субвенції вперше враховано актуальний, а не минулорічний контингент дітей.
– Це означає, що раніше ми платили заробітну плату за кількістю дітей, яка значно менша від реалістичної, і просто не доплачували останні чотири роки заробітну плату вчителям. Але
нарешті цю проблему вирішено й у бюджеті додали 2,2 мільярда гривень для того, щоб враховувати ту кількість учнів, яка є реалістичною. На сьогодні це дозволить усім регіонам повну надбавку за престижність, а не гратися надбавками, як це люблять робити на місцях, – підкреслила Ганна Новосад.
Також Міністерство планує демонополізувати підвищення кваліфікації педагогів, запровадити недержавні курси, інститут супервізорів, морально-психологічний супровід, підтримку
педагогів, зокрема у реформі НУШ.