«Не хочемо втратити все знову»: The New York Times розповів про життя прифронтового Ізюма
Ізюм, який пережив російську окупацію у 2022 році, знову живе в умовах наближення лінії фронту та посилення ворожих атак. Місто укріплюють, а його жителі, попри страх повторення пережитого, продовжують жити та сподіватися, що російські війська сюди не повернуться.
Про це йдеться у матеріалі The New York Times, присвяченому нинішній ситуації в Ізюмі, передає «Слобідський край».
Ізюм укріплює оборону
Американське видання зазначає, що наразі безпосередньої загрози захоплення Ізюма немає. Водночас наближення лінії фронту та російські удари змушують місто готуватися до різних сценаріїв.
Навколо Ізюма облаштовані оборонні рубежі. Йдеться про траншеї, протитанкові перешкоди, мінні загородження, кілька рядів колючого дроту та бетонні конструкції, відомі як «зуби дракона». На дорогах також встановлюють антидронові сітки.
Значну частину цих укріплень облаштовував 96-й окремий батальйон підтримки Третього армійського корпусу.
Командир підрозділу з позивним «Коуч» наголосив журналістам, що будівництво оборонних споруд означає підготовку до можливих сценаріїв, а не неминучість нового наступу безпосередньо на місто.
«Те, що вони йдуть, не означає, що вони сюди дійдуть», — сказав військовий.
Значення Ізюма для української логістики зростає
The New York Times називає Ізюм важливим логістичним вузлом для українських військових. На тлі бойових дій на Донеччині та російських ударів по Слов’янську і Краматорську значення міста для забезпечення українських підрозділів зростає.
За оцінкою командира, російські війська можуть посилювати спроби перешкодити переміщенню українських військових і техніки в напрямку Слов’янська та Краматорська.
Водночас він відкинув твердження про те, що нова окупація Ізюма є неминучою.
У місті залишається близько 28 тисяч людей
До початку повномасштабного вторгнення в Ізюмі проживало близько 45 тисяч людей. Зараз, за даними, наведеними NYT, у місті залишаються приблизно 28 тисяч жителів.
Сліди боїв та російської окупації 2022 року досі помітні у місті. Зруйнованими залишаються житлові будинки та низка громадських об’єктів.
Заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін наголосив, що місто не хоче залишатися відомим світу виключно через масові поховання та катування часів окупації. Ізюм прагне відбудовуватися та жити далі.
Однак безпекова ситуація впливає на відновлення. За інформацією видання, наближення фронту призупинило частину великих інвестицій, зокрема деякі плани щодо облаштування підземних шкіл.
Пам’ять про окупацію посилює страх людей
Окрему увагу журналісти приділили наслідкам окупації Ізюма у 2022 році. Після звільнення міста з масового поховання ексгумували 447 тіл. Останки частини загиблих досі не ідентифіковані.
Місцеві жителі, з якими поспілкувалися журналісти, зізнаються, що нинішню небезпеку сприймають інакше саме через пережитий досвід.
Лікар Ізюмської лікарні Юрій Кузнєцов розповів, що перед окупацією 2022 року люди ще не усвідомлювали масштабів того, що може статися. Тепер, за його словами, вони значно краще розуміють небезпеку.
Частина містян готується до можливого погіршення ситуації. Деякі жителі тримають зібраними речі та роблять запаси продуктів.
Водночас у місті продовжується звичайне життя.
Володимир Мацокін розповів журналістам, що придбав на місцевому ринку квіти. На його думку, саме такі буденні речі свідчать про бажання людей залишатися у своєму місті та бачити його майбутнє.
«Люди не саджали б квіти, якби не хотіли або не думали, що побачать, як вони виростуть», — резюмував він.
Вдячні кожному читачеві «Слобідського краю» за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
FPV-дрон влучив у п’ятиповерхівку в Старому Салтові: постраждала 68-річна жінка
Росіяни двічі за ніч атакували Золочів: пошкоджені будинки та автомобіль
У Прудянці 19-річний велосипедист підірвався на міні, яку росіяни розкидали з дрона
«Ворог обирає об’єкти для ударів»: Токар назвав чотири основні цілі рф на Харківщині