Сотні змін на блокпостах і тисячі перевірених авто: історія сержанта Кота з Харківщини

Про це повідомляє 5-та Слобожанська бригада «Скіф» НГУ, передає Слобідський край.

Антон родом із селища Коломак на Харківщині. До лав Національної гвардії України він приєднався у 2018 році. Спочатку служив стрільцем, а вже через кілька місяців підписав контракт і вирішив продовжити військовий шлях у 5-й Слобожанській бригаді «Скіф».

«Прийшов стрільцем. Потім навчався на помічника військових нарядів, отримав звання молодшого сержанта, а згодом — сержанта. Так і залишився тут. Мені подобається служба і колектив», — розповідає військовослужбовець.

Ще до повномасштабного вторгнення Антон мав бойовий досвід. Тричі виконував завдання в районі проведення АТО/ООС — двічі у 2019 році та ще один раз у 2021-му. Службу проходив на Луганщині, зокрема у Старобільському районі та Біловодську.

«Це Луганська область — Старобільський район, село Михайлівка, та Біловодськ. Завдання були стандартні: чергували на опорному пункті, перебували на позиціях. Були виїзди, але загалом нічого незвичайного», — згадує сержант.

Ранок 24 лютого 2022 року Антон пам’ятає до найменших деталей. Він їхав на службу, коли у службових чатах почали з’являтися повідомлення про терміновий збір особового складу.

«Йшов на маршрутку, їхав на службу. Дивлюся — у службових чатах уже пишуть: терміново всім прибути. Тоді ще не було повного розуміння, що відбувається», — розповідає захисник.

Особовий склад привели у бойову готовність. Гвардійці отримали необхідне спорядження та зброю. Згодом Антон разом із побратимами вирушив виконувати завдання з оборони Харківського аеропорту.

«Місяць пробули там. Потім нас перекинули на один із важливих об’єктів інфраструктури. Після цього повернулися до Харкова і почали виконувати завдання на блокпостах», — говорить сержант.

За роки повномасштабної війни блокпост став для Антона звичною частиною служби. Для водія перевірка може тривати лише кілька хвилин, однак для військовослужбовців така робота є важливою складовою безпеки міста.

Під час перевірок військові виявляють заборонені предмети, зброю, боєприпаси та інші речі, які можуть становити загрозу для людей.

За словами Антона, навіть зараз трапляються випадки, коли люди перевозять боєприпаси.

«Люди дивуються, але навіть зараз трапляються випадки, коли везуть боєприпаси. Буває, кажуть: “Забув викласти гранату”. Або везуть додому показати знайомим чи родичам. Для нас це вже буденні речі», — зазначає військовослужбовець.

За роки служби на блокпостах траплялися й ситуації, які вимагали миттєвої реакції. Одну з них сержант пам’ятає особливо добре.

Близько дев’ятої вечора автомобіль на великій швидкості врізався у бетонні блоки на посту. Водій був у стані алкогольного сп’яніння. Військовим довелося швидко звільняти дорогу, адже за автомобілем утворилася черга з десятків вантажівок.

«Було близько дев’ятої вечора. Автомобіль на великій швидкості врізався у бетонні блоки на посту. Водій був у стані алкогольного сп’яніння. Нам довелося швидко звільняти дорогу, тому що за ним стояли десятки вантажівок», — згадує Антон.

Тоді, на щастя, обійшлося без жертв.

Сьогодні для Антона служба — це насамперед відповідальність. Щоденні зміни, робота вдень і вночі та постійна увага до того, що відбувається навколо, стали частиною його повсякденності. Без гучних слів і зайвого пафосу сержант говорить про втому, яка накопичилася за роки війни.

Саме з такої щоденної роботи, яку не завжди помічають цивільні, складається безпека Харківщини. І поки військовослужбовці залишаються на своїх місцях, вони продовжують виконувати завдання, необхідні для захисту міста та області.