Сміття-фенікс. Як позбутися екологічної зарази назавжди
Велике прибирання
Тільки-но весна вступає у свої права, громадяни по всій Україні беруться за мітли, лопати й щітки. Прибирають сміття з узбічч і парків, скверів і прибудинкових територій, білять і висаджують дерева, відновлюють пам’ятники і меморіали. Всеукраїнська акція “За чисте довкілля” проходить щовесни. На Харківщині цього року генеральне прибирання розпочалося 21 березня і триватиме до 30 травня. До участі в акції планують залучити майже півмільйона людей. Як повідомив директор Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА Андрій Тимчук, заплановано очистити близько 23,6 млн кв. м прибудинкових територій, привести у належний стан понад 18,6 млн кв. м парків та скверів, упорядкувати 2041 кладовище.
У Кегичівці учні прибрали шкільні подвір’я
Фото http://www.kegichevka-rda.gov.ua
За його словами, деякі райони Харківщини збільшили свої планові показники щодо благоустрою. Наприклад, більше людей, ніж минулого року, планують залучити до у Валківському, Зачепилівському, Золочівському, Краснокутському і Первомайському районах. Парків і скверів більше, ніж торік, буде впорядковано у Близнюківському, Первомайському районах, містах Ізюм і Чугуїв. Прибудинкових територій буде очищено більше у Вовчанському районі. У Великобурлуцькому, Ізюмському, Нововодолазькому, Печенізькому, Харківському районах, містах Люботин, Первомайський та Чугуїв більше, ніж минулого року, виявлено і заплановано ліквідувати несанкціонованих звалищ сміття.
Інфографіка ХОДА
До речі, саме на ліквідації таких незаконних смітників цього року приділять особливу увагу.
- Протягом місяця буде проведено перевірку відповідним департаментом стосовно тих звалищ, які є у деяких районах області. У вас є час для того, щоб зменшити кількість несанкціонованих звалищ, - звернувся до голів РДА під час наради стосовно перебігу акції “За чисте довкілля” перший заступник голови ХОДА Марк Беккер.
“Свинолюди”
Після такого генерального прибирання на природі чисто і красиво. Але через деякий час на цих територіях знову з’являються купи непотребу. Усе через низьку культуру самих людей, які викидають сміття за паркан, або після відпочинку на водоймах чи в лісах залишають по собі сміття, не піклуючись про те, який вплив воно може завдати природі.
На мосту через Сіверський Донець між селами Рубіжне і Верхня Писарівка, Вовчанський район Фото Романа Шупенка
- В нашому селі є контейнери для різних видів ТПВ, і люди несуть у них сміття. До того ж періодично місцеві мешканці прибирають сміття, яке виявляють поза селом, - розповідає мешканець села Рубіжне Вовчанського району Роман. - Але є громадяни, яких я називаю “свинолюди”. Зазвичай, це приїжджі, які, вибираючись на природу, запаскуджують усе навкруги себе. Вони знають, що потрібно прибирати за собою сміття. Але оскільки ніхто їх не контролює — можна смітити далі. Потрібна дієва і жорстка система виявлення порушників і оформлення штрафів. 
Руїни садиби графа Василя Колокольцова у с.Верхня Писарівка, Вовчанський район
Фото Романа Шупенка
У лютому цього року Верховна рада збільшила у п’ять разів штрафи за сміття та необережне поводження з вогнем у лісі. Так, за забруднення лісів штраф зріс з 85-170 до 425 — 850 гривень. За порушення правил пожежної безпеки в лісах тепер доведеться заплатити не 17-51 гривню, а 85-255 гривень. Якщо необережне поводження з вогнем призведе до пожежі, винний має заплатити від 255 до 850 гривень. Але такі санкції не надто лякають смітникарів.
- У нас був досвід, коли люди самоорганізувалися і слідкували за чистотою невеликого ставка біля дачного селища. Але, на жаль, оскільки в активістів нема юридичних прав вимагати прибирати, навіть робити зауваження, то відпочивальники поводились вкрай по-хамському, майже завжди намагались лізти у бійку. Так що я за високі штрафи, такі високі, щоб одна згадка про те, що зараз буде викликана поліція і їм доведеться заплатити, викликала страх, - вважає харків’янка Анна Єрошкіна.
Окрім невисоких штрафів, існує й проблема доведення вини. Для цього потрібно схопити забруднювача “на гарячому”, і зафіксувати факт порушення на фото чи відео. А ще мають працювати еко-патрулі — це такі бригади дружинників, які складаються з місцевих еко-активістів, і мають повноваження оперативно реагувати на порушення й накладати штрафи. Така практика в області поки що не поширена.
Шлях сміття
А тому не лише на Харківщині, а й в усій Україні потрібно підвищувати культуру громадян, на що і спрямовують основні зусилля еко-активісти. Як розповідає координаторка у Харківській області Всеукраїнської громадської акції “Зробимо Україну чистою разом”, журналістка Анна Прокаєва, до суботників вони намагаються залучити якомога більше людей. Наприклад цього року — близько п’яти мільйонів українців. І це не випадково. 
- В Естонії свого часу також була проблема зі стихійними звалищами. Одного разу громадські організації вивели на суботники практичну кожну родину, і коли ці люди повертались додому — вони передавали рідним ту еко-культуру, яку отримали. А наступного року вже тих звалищ не було: ніхто не смітив, - говорить активістка.
Важливо не просто залучити людей на суботники, а й навчити їх сортувати сміття. Це потрібно для того, щоб його можна було потім переробляти, а не вивозити на полігони, тим самим збільшуючи площі сміттєзвалищ. Та от із самою переробкою не все гаразд. Великі переробні комплекси поки що тільки у планах обласної влади. Поки ж їх побудують, громадам треба кудись дівати своє сміття. У цьому можуть допомогти невеликі приватні підприємства.
Фото з пабліка у Facebook
- Ми спробували напряму зв’язати переробників у Харкові і певні населені пункти, - розповідає Анна Прокаєва. - Щороку ми домовлялися з ними про те, щоб вони приїжджали і вивозили зібране й відсортоване сміття з прилеглих до обласного центру населених пунктів. Але на наступний рік вони або відмовлялися від участі, або зникали з ринку. Була спроба організувати довготривалий вивіз сміття у Люботині, вони навіть потиснули один одному руки, однак далі домовленості справа не пішла.
Причин такій невтішній тенденції багато: переробникам невигідно їздити у віддалені населені пункти, для них потрібно зібрати великі об’єми сміття. І не всього підряд, а строго визначеної фракції (тільки скло, або тільки пластикові пляшки, т.д.), оскільки більшість таких підприємств мають невеликі вузькоспеціалізовані лінії. До того ж, треба організувати збір і сортування сміття в самому населеному пункті. Місцева влада має виділити невеличку ділянку під контейнери. На цьому клаптику землі потрібно зробити фундамент, аби фільтрат з баків не потрапляв у землю. А люди у свою чергу мають строго дотримуватися правил сортування.
Так хочуть зробити у Красноградському районі. “Керівництво району стурбоване даною проблемою, в напрямку її вирішення вже ведеться відповідна робота, - ідеться на сайті райдержадміністрації. - Щоб розвіяти чутки, слід зазначити, що будівництво на території Красноградського району сміттєпереробного заводу не передбачається. Натомість з метою поліпшення екологічної ситуації та вирішення проблеми утилізації сміття в нашому районі Департаментом капітального будівництва ХОДА розроблено проект з сортування твердих побутових відходів на базі Красноградського полігону ТПВ, на який буде завозитись сміття, сортуватись за категоріями: скло, пластик, папір, метал та кольоровий метал. Після цього відходи будуть упаковуватись та вивозитись».
- Якщо ми говоримо про децентралізацію, посилення ролі громади, то і в сфері поводження з відходами громада має виступати ініціатором: сідати за стіл переговорів із владою та обговорювати ці потреби і те, що реально можна зробити. Плюс — для громади це можливість заробити грошей. Нехай невеликі села і селища на ці гроші не зможуть відремонтувати собі дороги або клуб, але можуть, приміром, для школи назбирати на комп’ютери, - вважає Анна Прокаєва.
Саме тому цього року велику ставку еко-активісти зробили саме на молоде покоління: школярів, студентів і активну молодь. Під час цілої низки лекцій і семінарів, які проводитимуться протягом року, дітлахам розповідатимуть про шанобливе ставлення до природи, допомагатимуть створювати власні проекти із покращення стану рідного населеного пункту. Цей проект під назвою “Екодесант” уже підтримала облдержадміністрація, каже Анна Прокаєва. А долучитися до нього може кожний, хто захоче стати координатором акції в своєму населеному пункті. Для цього потрібно зайти й зареєструватися на сайті https://letsdoitukraine.org/ , або зателефонувати координаторці Анні Прокаєвій за т.(066) 820 41 67, (063) 356 22 67).
Діти виховують дорослих
Один з таких екодесантів раніше “висадився” в Огіївці, що у Сахновщинському районі. Як результат - учні місцевого НВК взялися не тільки за прибирання рідного села, а вже почали сортувати сміття. Спочатку діти робили цю справу з викладачами і батьками, а згодом вирішили підключити усе село.
- Ми зібрали актив НВК, і більшість дітей виявила бажання навести лад у своєму селі, в школі, на території. Потім поступово вибудувався проект щодо роздільного збору сміття. Ми дали йому назву “Збирай роздільно сміття - буде щасливим життя”. Визначився актив учнів та вчителів, зацікавилися і батьки, і ми стали до роботи, - говорить віце-директорка з виховної роботи Огіївського НВК Валентина Какадій.
Фото надане Огіївським НВК
Почали із того, що взяли у магазині картонні коробки для збору окремо паперу, скла, пластикових пляшок, пластикових кришок, відпрацьованих ручок, батарейок і поліетиленових пакетів. Діти створили невеликі інформаційні проспекти, з якими пішли “в люди”. Своїм односельцям вони розповідали, у чому небезпека сміттєзвалищ, як правильно сортувати сміття і куди виносити.
У себе в школі облаштували інформаційний стенд, на якому вивісили карту села з позначенням сміттєзвалищ. Діти відслідковують та фотографують, де у селі виросла нова купа сміття, і ці точки відзначають на мапі. Поряд зі стендом розташували коробки для сміття, у які приносять сміття із дому. Долучаються до наповнення “сміттєскриньок” і селяни. Потім частину сміття (папір і пластик) віддають у пункти прийому вторсировини, а виручені кошти збирають на розвиток НВК. Решту ж “корисного сміття” складають у сараї. Поки що організувати повноцінну його переробку важко — підприємцям занадто далеко їхати в Огіївку, до того ж і об’єми зібраного сміття замалі. Для нього обирають один з декількох шляхів.
- Ми поговорили із благодійною організацією, вони зможуть проводити у нас відеоуроки на тему екологічної освіти, а ми їм будемо віддавати сміття. Але вони знаходяться дуже далеко, і поки що не знаємо, як це відбуватиметься, - розповідає Валентина Какадій.
Ще один варіант — інтегрувати екотематику в трудове навчання. Викладачі розмірковують над тим, щоб разом із учнями сконструювати апарат із переробки пластику, з якого потім можна робити різні вироби, наприклад лавки.
Плани в огіївських “екопатрульних” наполеонівські — навести лад у парку (прибрати сміття, поставити лавки, гойдалки, посадити дерева), почистити й відновити старе джерело, яке вже довгий час завалене сміттям. А крім того - прибрати у всьому селі й проводити згодом просвітницьку діяльність, поширювати свій досвід і в інших селах. Адже головне — змінити ставлення людей до навколишнього середовища.
- Звісно, швидко такі зміни не відбуваються. Мабуть, для цього повинне змінитися ще не одне покоління, - визнає викладач. - Але люди, з якими ми спілкувалися у селі, а також батьки, які приходять на збори у школу, підтримують цю ініціативу. Є й результат: учні й учениці початкової школи уже просто на перерві підбігли до коробки, викинули ручку, чи батарейку, побігли далі. До того ж, щороку усе село виходить на суботники, і дорослі і навіть старенькі. Ми прибираємо біля ставку, на греблі, наводимо лад на території. У батьків тепер не підіймається рука викинути папірець там, де їхня дитина прибрала. Тому ми хочемо там, де поприбирали учні, поставити таблички, на яких вказати, який саме учень чи учениця тут навели лад. Можливо, це матиме вплив на дорослих. І вони вже не так будуть накидати.
Тамара Кіч