Сергій Чернов: Роль журналіста в наш час дуже сильно зросла

– Сергію Івановичу, сьогодні говорити будемо про друковані засоби масової інформації: газети, журнали, інтернет. І про свободу журналістської думки.

– Роль журналіста в наш час дуже сильно зросла. І це доводять результати численних досліджень. Вплив на громадську думку має народжувати відповідальність. Але, на жаль, цього не відбувається. Все ускладнено і тим, що інформація зараз поширюється миттєво. І відповідальність на тих, хто її виробляє – безмежна.

Сьогодні децентралізація стимулює розвиток і поширення впливу місцевої преси. Об’єднані територіальні громади шукають способи вирішення питання інформування, часто починаючи з Фейсбуку, а далі розвиваються через інші платформи.

– Чесна журналістика часто є синонімом слова «небезпечна». Чи знаєте Ви про поточну ситуацію з правопорушеннями, вчиненими проти журналістів?

– Я регулярно зустрічаюсь з представниками різних моніторингових місій, в тому числі й європейських. Експерти вкрай занепокоєні ситуацією з безкарністю проти свободи слова в пресі.

Наприклад, за даними (на початок листопада 2018) громадської організації Press Emblem Campaign, понад 100 співробітників медіа загинули з початку 2018 року у 36 країнах світу, і з минулого року цей показник зріс на 18%.

Щодо України, громадською організацією зафіксовано кілька десятків фізичних атак, погроз, тисків і спроб перешкоджання їхній роботі. Всі випадки, що були в нашій історії, а тим більше трагічні, ми всі їх пам’ятаємо. Прикро, що більшість з них залишилися без відповідей...

– Ваша думка щодо української журналістики в друкованих ЗМІ.

– На мій погляд вона дуже повільна. Не використовує повною мірою всі ті можливості, які надають сучасні засоби комунікацій.

Протягом дня я кожну вільну хвилину відкриваю стрічку новин (одного з інтернет-ресурсів). Негативно вражає те, що журналісти різних видань можуть по десятому колу передруковувати одну і ту ж саму новину. Добре, якщо додають подробиці, яких у решти немає. Але загалом – точні копії.

Здається, що журналісти втратили бажання пошуку, інертно передруковуючи те, що хтось вже написав.

– Ваше ставлення до так званих «фрілансерів» або «народних журналістів».

– Кілька років тому цей спосіб роботи, як на мене, дійсно виправдав себе, заповнивши той інформаційний вакуум, який не встигали заповнювати редакційні ЗМІ. Це було несподівано сміливо і свіжо. Але сьогодні, це вже мало працює.

Не хочу нікого образити, але я глибоко переконаний, що будь-яку справу треба організовувати, а тому я прихильник класичної системи – редакційної.

Тільки професійна журналістика! А таке можливо лише працюючи в редакції. Де слідкують за якістю, за стандартами, за актуальністю та всебічністю висвітлення, інші якісь специфічні поняття.

– Наскільки ефективно, на Вашу думку, запрацювала нова економічна модель українських медіа – роздержавлення друкованих ЗМІ?

– Я готовий аналізувати цей процес тільки, як користувач інформації, адже дослідити ситуацію з середини я не можу. Це справа медіа менеджерів.

Як мені відомо, ця реформа тривала протягом трьох років з головною метою – обмежити вплив публічних органів на друковані ЗМІ. І ця мета була реалізована.

Під час робочих поїздок до Харківської області, спілкуюсь в тому числі і з представниками районних газет. Реформа проходила дуже непросто. Адже крім журналістики передусім треба було зосередитись на фінансовому забезпеченні, оскільки тепер редакції мають жити за те, що самі зароблять.

Наскільки я розумію теоретично це повинно було привести до розширення частки преси в загальному обсязі рекламного ринку. Проте, в реалії цього не відбулось. За оцінками експертів, цей показник становить не більше 5-10%. Для прикладу у Німеччині друковані ЗМІ займають 1-е місце на рекламному ринку, їх частка становить 36%.

– Як Ви вважаєте, чому такі низькі показники в рекламному секторі?

– Читач сьогодні змінився, споживачі інформації стали дуже вибагливими і це треба враховувати. Стара модель важко працює, а професійних медіа менеджерів майже немає. Фінансової свободи на розвиток теж не вистачає. Сьогодні варто переглядати технології підготовки матеріалів, враховуючи специфіку доставки інформації. А також більш серйозно ставитися до вивчення аудиторії. Конкуренція зараз серйозна і в певний момент на ринку преси залишаться найсильніші.

Хтось з медіа аналітиків назвав три «кити», на яких сьогодні може впевнено базуватися вся медіа індустрія: це популярність, довіра та реклама. Я погоджуюсь з кожним словом. Авторитет та довіра читачів, а також фінансова свобода – і забезпечують ту золоту можливість для розвитку незалежної преси.

Читайте також: Новий закон про мову — про штрафи, мовні патрулі та іспити