Рекорди та прогнози: науковці про велику спеку на Харківщині

5 рекордів у липні

Перша половина липня видалася надзвичайно спекотною. Харків’яни та жителі області, як-то кажуть, «плавилися» від рекордно високих температур. За даними Центру екстреної медичної допомоги, впродовж двох тижнів «швидка» понад тридцять разів виїжджала на виклики, пов’язані з тепловими ударами, це у два рази більше ніж у червні.

А Харківський регіональний центр з гідрометеорології впродовж 15 днів зафіксував відразу п’ять температурних рекордів. Так, 2 липня стовпчик термометра піднявся до + 33,9º, 3 липня – до +35,5º, 10 липня – до +35,8º, 14 липня – до +36,2º, 15 липня – до +36,8º.

За даними синоптиків, аномальна спека триватиме ще до 19 липня, а потім температура має понизитися приблизно на чотири-п’ять градусів і становитиме 30–32º тепла. І така погода зберігатиметься до кінця місяця. Очікуване зниження температури пов’язане з проходженням атмосферного фронту, який несе циклон над Скандинавією.

Температурні аномалії у Східній Європі з 12 по 19 липня. Джерело: Climatebook

Найбільш спекотними територіями Харківської області метеорологи назвали ті, що навколо Лозової, Ізюма, Слобожанського. Натомість найпрохолоднішими називають райони Великого Бурлука, Золочева, Богодухова. 

Коли почав мінятися клімат 

Стрімке потепління в Україні вчені спостерігають з кінця минулого століття. Раніше зміни клімату найбільш проявлялися у високих широтах, ближче до полюсів земної кулі. Було помітно зменшення площі льодовиків через їх танення.

– Для нашої помірної широти, континентальної зони це не було так чітко виражене до кінця XX століття. Кліматологи зазначали, що в різних регіонах на території України така тенденція присутня. Стосувалося це, насамперед, північних районів України: Чернігівська, Житомирська, Київська області. Там потепління було більш відчутне, ніж на півдні, – говорить викладачка кафедри фізичної географії та картографії, доцент, кандидатка географічних наук ХНУ ім. В. Н. Каразіна Світлана Решетченко. – А вже наприкінці XX століття, у дев’яностих роках, було зазначено, що тенденція до потепління виявляється на більшій території України.

За словами вченої, початок XXI століття став періодом неочікувано високих температурних рекордів. Науковці розглядають кілька моделей подальших змін клімату. Тенденції проявлятимуться залежно від рельєфу, ландшафту, наявності водоймищ.

Тривалий час кліматологи України зверталися до урядовців, вказуючи на зростання температури повітря, що воно продовжиться. Важко лише було чітко визначити темпи, за якими відбуватимуться зміни. Кліматична програма України була затверджена в 1997 році. 

Останні роки б’ють температурні рекорди 

За даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології, цього року побиті температурні рекорди спекотних 2020-го та 2022 років. І це вже характерно для кожної пори року.

– Останні роки, починаючи з 2019-го, характеризуються тим, що температурні рекорди характерні для кожного місяця. Якщо раніше казали про потепління взимку та на початку весни, то зараз пізня осінь плавно переходить у зимовий період, а зимовий якось стає осіннім. І раптом розпочинається весна. Тобто такої стабільної зимової погоди ми не бачимо. Для осінньо-зимового періоду і початку весни було характерним, коли ми спостерігали додатні температури, відсутність снігового покриву. Зараз літо стає спекотнішим, весна наступає набагато раніше, а період осені розтягується. Стандартні кліматичні сезони мають вже такі розмиті межі. Вони вже змінилися порівняно з вісімдесятими роками XX століття, – зазначає Світлана Решетченко.

Вона зауважує, що потепління в Україні зумовлене географічним положенням країни.

– Географічно ми між Азією та Європою. До прикладу, жителі Європи жаліються на дощову погоду, прохолодну температуру 18–20° тепла. Глибше у континент, до нас, стає більш спекотно. О десятій ранку ми бачимо, що температура сягає 30–31 градус тепла. А така температура мала б бути тільки у другій половині дня, – говорить Світлана Решетченко. 

Аномалії температури, що очікуються на території Європи у липні 2024 року. Джерело: meteoprog.com

Зміни відбуватимуться швидко 

В Україні вчені вже фіксують зміни ландшафту, флори та фауни. З подальшим зростанням температури прогнозується, що зміни у кліматичній системі, у біосфері відбуватимуться дуже швидко, як сніговий ком. А температурні рекорди тільки збільшуватимуться.

Вчені фіксують, що природні зони зсунулися на понад 100–150 кілометрів на північ. Клімат стає більш посушливим. Ландшафти пристосовуватимуться під ті температурні та вологісні умови, які будуть наявними. Зникатимуть окремі рослини, буде міграція тварин.

– Ландшафт характеризуватиметься більше у бік степ-пустеля. Як-от ми спостерігаємо зараз за вікном: спекотна, суха погода, суховії. Рослини починають в’янути, засихати. Зрозуміло, що виживатимуть ті рослини, що матимуть достатню, потужну кореневу систему, яка дозволяє витягувати якусь вологу з глибин ґрунту. Враховуючи ще відсутність снігового покриву взимку, незначну кількість дощів навесні, то в нас запаси вологи у ґрунті незначні. Спостерігаємо обміління річок. Тож постає питання водосховищ – формування додаткових резервуарів води, які можна використовувати у комунальних цілях і для сільського господарства. Маємо максимально зберігати воду, – наголошує Світлана Решетченко.

Нові температурні та вологісні умови відбиватимуться майже на всіх галузях економіки країни, впливатимуть на загальний стан здоров’я громадян, яким важко пристосуватися до таких незвичних, екстремальних умов.

– Треба виводити нові сорти рослин, що будуть витривалими до спекотних умов та зменшення вологості. Зараз ми маємо оцінювати ці зміни, розраховувати заходи, щоб гідним чином реагувати на виклики, – вважає вчена. 

Чим зумовлене потепління 

За даними, якими оперують науковці, коливання температури на Землі були й раніше, але впродовж тривалих часових проміжків – 100–200 тисяч років. Те, що відбувається зараз, охоплює проміжок 100–150 років.

Серед учених ніхто точно не назве причину таких радикальних зсувів температури, який механізм та причина змін.

– Більшість дослідників, які вивчають ці явища, вказують, що зміни наявні, а їх швидкість дуже стрімка. Якщо глобальна температура збільшилася на один градус, то в інші геологічні епохи на це було потрібно понад сто тисяч років, зараз бачимо, що все відбулося за сто років. Різниця суттєва. Там були природні фактори, все відбувалося поступово. А сьогодні бачимо стрибкоподібний характер. Деякі вчені вважають, що це механізми природних коливань: зараз тенденція до потепління, а потім слід чекати похолодання, – говорить Світлана Решетченко.

Але, за її словами, сам характер цих змін вказує на те, що він не є типовим для геологічної історії розвитку нашої планети

– Тому кажуть про антропогенний фактор – забруднення повітря, парникові гази. У природі вони мають позитивний характер, захищають поверхню Землі від переохолодження вночі. За вмістом у планетарному масштабі їх дуже маленькі відсотки. Але характер змін, їх накопичення за індустріальний період такий, що вчені вважають, що вони відіграють суттєву роль у зміні клімату. Відбувається не тільки перегрівання приземного шару повітря, а й відбувається інтенсивне нагрівання поверхневого шару води Світового океану, який становить понад 70 % поверхні землі. Додаткове тепло з океану посилює такі явища, – зауважує дослідниця.

Більшість вчених вважає, що глобальне потепління – суттєвий фактор, що призведе до змін ландшафтів, умов існування тварин та людей, рослин.

– Тож людині треба готуватися та адаптуватися, – переконана Світлана Решетченко. 

Оперативні новини читайте в нашому Telegram.