Після удару по депо, де працювала його мати, став до лав ЗСУ: історія бійця, який воює на Куп’янщині
Після ракетного обстрілу, під який ледь не потрапила його мати, В’ячеслав добровільно пішов до війська. Сьогодні він пілот FPV-дронів із позивним Фредді, який служить на Куп’янському напрямку.
Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі 43-ї ОМБр, передає Слобідський край.
В’ячеславу з позивним Фредді 39 років. Народився в Казахстані, але своїм домом давно вважає Дніпро. До повномасштабної війни працював у сфері торгівлі та в одній з торговельних мереж. Проте ракетний обстріл у 2024 році кардинально змінив його життя.
Тоді під удар потрапило залізничне депо, де працювала його мати — провідниця. Жінка дивом вижила: уламки пролетіли просто над її головою. Саме після цього В’ячеслав ухвалив рішення йти до війська.
«Після цього прийшло розуміння: якщо ми не підемо, тут будуть погані люди», — згадує військовий.
Уже наступного ранку чоловік добровільно звернувся до територіального центру комплектування, щоб стати на захист родини та країни.
Сьогодні Фредді служить пілотом FPV-дронів у 43-й окремій механізованій бригаді на Куп’янському напрямку. Каже, що в цій роботі головне — спокій, зосередженість і технічна грамотність. Оператор має діяти чітко й злагоджено з екіпажем, адже ворог постійно намагається вистежити пілотів.
Військовий пригадує один із бойових епізодів, коли російський окупант намагався відбитися від дрона автоматом, розмахуючи ним, наче битою. «Смішно було, але роботу свою я врешті-решт виконав», — каже В'ячеслав. Наступний виліт завершив завдання.
Фредді наголошує: сучасна війна — це війна дронів. Головне завдання операторів — підтримати піхоту й зменшити втрати серед українських військових.
Для нього перемога — це безпечне життя доньки та майбутнє України. Після завершення служби чоловік мріє повернутися до цивільного життя та відкрити власну школу пілотування FPV-дронів, щоб навчати інших і бути ближче до сім’ї.
Тим, хто вагається щодо служби, він радить пам’ятати просту річ: якщо всі втечуть, ворог прийде в кожен дім.
«Я думаю, це в першу чергу мотивація — діти і батьки. Все інше — то єрунда», — підсумовує військовий.
Раніше ми розповідали про прикордонника бригади «Гарт» на псевдо Нік, який уже майже три роки служить у війську. Навесні 2024 року він разом із побратимами опинився на півночі Харківщини — там, де російські війська нещодавно пішли в активний наступ.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».