Колишня харків'янка розповіла про життя в найбільш обгорілому штаті Австралії

За словами Міли, вогонь підійшов дуже близько до села, в якому мешкають її родичі – родині довелося евакуюватися до найближчого містечка, але й там бувало таке задимлення на вулицях, що люди часом вважали за краще взагалі не виходити з дому. Ми розпитали Мілу про те, як це – жити у штаті, що найбільше постраждав від пожеж національного масштабу.

Міла Лукашенко родом з Краснограда, потім жила в Харкові, а всі літні канікули проводила на Красноградщині.

– Моя бабуся живе в селі Петрівка. Татові батьки – з Кирилівки. Тож можна сказати, що я точно зі Слобідського краю, – розповідає Міла.

Вона поїхала з України у 2014 році. Каже, що імміграцію не планувала, і додає: «Просто моїм чоловіком виявився австралієць». Три роки пара прожила в Харкові, а потім вирішили переїхати на батьківщину чоловіка. Згодом подружжя ще певний час жило та працювало в Естонії та Польщі. А рік тому повернулися до Австралії. 

Близько місяця тому Міла з чоловіком переїхали до Голбурна – невеликого містечка за 90 кілометрів від столиці Австралії Канберри, де наша героїня працює водійкою навантажувача в супермаркеті. До цього, щоб потрапити із села на роботу, їй доводилося щодня долати по 50 кілометрів в один бік. І це, за словами Міли, цілком нормально для цього регіону. 

Ми живемо в такому регіоні, де завжди треба, щоб у машині була вода й достатньо бензину. У мене завжди є аптечка та робочі рукавички.

Про роботу, побут австралійців, тамтешні фестивалі й, мабуть, найбільше – про місцевих тварин дівчина розповідає у своєму інстаграм-блозі.

– Дикі тварини, до того ж такі екзотичні, досі викликають у мене захоплення. Про існування вомбатів я взагалі не знала до переїзду – чи то великий хом’як, чи то маленький ведмідь. Ще й какає кубиками! – ділиться Міла.

«Тут вода – усьому голова»

Вражає Австралія не тільки ексклюзивними тваринами, а й деякими побутовими звичками місцевого населення. Зокрема, цікава ситуація з водою – подекуди її майже немає.

– У таких містечках, де я жила, далеко від мегаполісів, немає класичного водопроводу. Для прання, купання, готування використовують дощову воду, – розповідає наша землячка.

За її словами, у кожному дворі є величезні пластикові, залізні чи бетонні бочки на десятки тонн. Воду збирають просто: дощова вода з даху потрапляє в контейнер, звідти по трубах уже надходить на кухню, у ванну. Свердловини теж є, але не скрізь наявна вода під землею.

– Воду п’ють просто з-під крана, особливої системи фільтрації немає. У душі теж дощова вода, – каже Міла. – У кожному дворі є спеціальний «мірний стаканчик», за яким визначають кількість опадів. Воду економлять. Засухи бояться. Як у нас «хліб усьому голова», тут – вода. У душі купаються по-армійському швидко. Про те, щоб набрати повну ванну води, навіть і не йдеться. Особливо якщо сім’я велика, а дощів немає.

Пожежі – це звично

Саме посуха цього сезону стала однією з причин масштабних пожеж в Австралії, що почалися у вересні минулого року. Взагалі, як пояснила Міла Лукашенко, лісові пожежі для цього континенту – явище нормальне й зазвичай контрольоване. Люди щороку до них готуються заздалегідь – прибирають сухе листя, обрізають нижні гілки на деревах, запасаються шлангами та вогнегасниками. У кого великий двір і ліс поруч – самостійно роблять контрольні підпали, щоб не залишити нічого, що може горіти. 

Bushfire – у буквальному перекладі «пожежі в кущах» – це нормальне явище. Ліси в Австралії зовсім інші, тут ростуть переважно евкаліпти й доволі сухі кущі. Ще до сучасної цивілізації австралійські аборигени робили контрольну вирубку лісу та контрольні пожежі взимку, щоб до літа не залишилося занадто багато сухих дерев. Улітку – це грудень, січень, лютий – температура повітря може сягати +40 °С. Сухе евкаліптове листя займається швидко й горить, як пальне! За сильного вітру пожежі поширюються дуже швидко.

Минулого року в Австралії тривалий час не було дощів, отже, вся трава висохла, до того ж було дуже спекотно й вітряно – усе разом призвело до наймасштабніших пожеж в історії країни.

Вода випарувалася за пару місяців. 

Більшість загорянь виникли в національних парках. І зараз, за словами Міли, є докази, що почалися пожежі через блискавки. Хоча були й факти випадкових підпалів, наприклад, через викинутий з вікна машини недопалок (зараз штраф за це сягає 1360 австралійських доларів – майже 22,5 тисячі гривень). 

Помаранчеве небо

Інформація про те, як поширюється вогонь і де зараз небезпечно, постійно оновлюється в місцевих ЗМІ та соцмережах. У селах проводять збори населення.

– Пожежна бригада повідомляє, якщо є небезпека. У всіх також є додаток на телефоні fire near me, де можна подивитися локацію найближчих пожеж, – розповідає Міла Лукашенко.

До попереджень пожежників люди дослухаються беззаперечно й діють без паніки: якщо надійшла інформація, що вогонь наближається до села, – забирають найнеобхідніше і їдуть геть. Хоча трапляються й винятки.

– Я бачила в новинах, що були люди, які вирішили залишитися у своєму будинку, незважаючи на попередження про пожежі. Але це швидше виняток з правила. Місцеві знають, що вогонь може змінити напрямок і швидкість за секунду, тому якщо ти в небезпечній зоні, то краще виїхати, – каже дівчина. – У селі, де живуть батьки мого чоловіка, наприклад, тільки одна дорога, якою можна в’їхати і виїхати. Якщо якась частина дороги буде у вогні – то все, ти в пастці.

Два тижні тому свекрам Міли довелося евакуюватися, а місто, де мешкає наша героїня, було в густому диму. За її словами, на вулиці було складно дихати, сльозилися очі, й загалом «обстановка була, як з фільмів – небо помаранчевого кольору».

Місто Голбурн до і під час пожеж у навколишніх лісах. 

Вид з вікна вітальні. Фото без корекції кольору. 

– Будинок свекрів – поруч з лісом, де все ще є пожежі. Зараз стало прохолодніше, тож сподіваємося, їх будинок буде в порядку, – висловлює надію харків’янка. – У сусідньому селі живе колега з роботи. У неї згорів увесь двір, але пожежники встигли врятувати будинок. Ще одна дівчина з роботи виходить заміж через місяць. Вона рік тому забронювала готель і ресторан, тому що в неї близько сотні гостей. Увесь цей комплекс згорів повністю. Не уявляю, який це стрес – за місяць знайти, де відсвяткувати й покласти спати сотню гостей.

Відчувається підтримка

Велика біда або її загроза об’єднує людей. В усьому світі волонтери збирають допомогу Австралії, переважно вона призначена для вогнеборців, а також на порятунок постраждалих у пожежах тварин і відродження лісів. За словами Міли, в Австралії кожен, хто має можливість, старається підтримати пожежників і тих, хто постраждав від вогню.

– Допомагають грошима, їжею та одягом. На нашій місцевій фейсбук-сторінці регулярно пропонують житло, транспорт, ферми для тварин тим, у кого все згоріло. Багато людей і організацій збирають пожертви. Відчувається підтримка, – розповідає дівчина. – Магазин, де я працюю, кожні вихідні проводить благодійну акцію – продає бутерброди із сосисками, а всі виручені кошти віддає пожежникам. Великі бренди одягу переводять гроші. Відбуваються благодійні концерти, йога класи тощо.

Але траплялися і випадки, коли люди поспіхом залишали свої будинки в зонах пожеж, а повернувшись, виявляли, що їх оселі пограбували. За словами Міли, було й таке, що на перекритих через вогонь дорогах хтось продавав упаковку води за 50 доларів замість 10.

– І, напевно ж, хтось купить, бо іншого варіанта немає, – додає наша землячка. – Є і такі, хто краде воду в пожежних бригад та інших людей, – просто вивозять контейнери з водою на своїх машинах. А хтось уздовж дороги встановлює таблички з повідомленням для пожежників, що в їх дворі є басейн, наповнений водою. 

Наостанок ми запитали Мілу, які висновки вона для себе зробила, живучи майже в епіцентрі екологічної катастрофи. Далі – її пряма мова.

Єдине, що я зрозуміла: глобальне потепління – це давно не жарти. Ми зараз живемо в той час, коли зміни у природі відбуваються на очах. Уже є дані, що внаслідок цієї масштабної пожежі озонова діра збільшилася.
Які будуть наслідки? Згоріло багато ферм і худоби, вигорів родючий ґрунт. Ми напевно в найближчий рік побачимо зростання цін на овочі, фрукти, м’ясо.
Згоріло багато диких тварин – як це вплине на флору та фауну? Що, як певні види повністю зникнуть з лиця землі? Сумно, звичайно.
Радують тільки фотографії обгорілого лісу, на яких видно нові зелені листочки – природа оживає!

Масштабні пожежі почалися в Австралії ще в середині вересня 2019 року і тривають до цього часу. Тамтешнє Міністерство оборони вперше в історії країни оголосило мобілізацію: 3 тисячі військових-резервістів направили на допомогу армії і рятувальникам, які локалізують осередки займання. Станом на 21 січня 2020 року загинуло 28 осіб, вогонь знищив близько 2 тисяч будинків і випалив 6 мільйонів гектарів землі, згоріло понад мільярд тварин. 

20 січня, коли ця стаття вже була готова, Міла повідомила, що в її регіоні сталася довгоочікувана злива. Пожежі не припинилися, проте вони стали контрольованими.

Читайте також: Американці в «СК»  – журналісти з Вірджинії відвідали Харківщину