Після першого артобстрілу не спав три дні: боєць з Богодухова – про військові будні

Історію військовослужбовця кореспонденту медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.

До війни Євген працював на Богодухівському м’ясокомбінаті комірником. На початку березня чоловік пішов захищати Україну. Спочатку ніс службу на ХАЗі у Харкові, потім – у Богодухові, далі – в Одноробівці.

«Там був перший досвід, коли крили артою. Було трохи страшнувато, але потім звик. У грудні ми поїхали в Часів Яр, а потім у Лиман, там воювали два місяці. В основному виходили вночі, бо це безпечніше, а крайній раз вийшли вдень, то ледь добігли до нашої «мотолиги». АГС працював всю дорогу, ми дуже швидко бігли. Емоцій багато було, я думав, що взагалі не вийдемо звідти ніколи», – розповідає Євген.

Бойові зіткнення були дуже часто, каже чоловік.

«20–30 метрів вони підбиралися, ми їх чули. Вони кричали, мовляв, складайте зброю, виходьте, ми збережемо вам життя. Але ми на це не реагували, у нас стосовно цього інша точка зору. Танки заїжджали колись, це дуже страшно. Він поруч стріляє, а в тебе – лише маленький приямок і все. І навколо лише невеличкі залишки від дерев», – говорить військовий.

Євген зізнається, що до постійних обстрілів звикнути неможливо, страшно кожного разу. Проте, маючи досвід, можна швидко зорієнтуватися та зберегти життя. А головне, каже «Жека», вірити у найкраще.

«Коли перший раз був артобстріл дуже близько від мене, я дня три не спав зовсім. Каміння впаде у бліндажі – і вже моторошно. До лікаря з’їздив, він ліки дав, наче пройшло. Зараз теж страшно, завжди страшно. Але я вже маю досвід і завжди переконую себе, що все буде добре. Якщо себе не накручувати, то все буде добре. Якщо йти на завдання й боятися, що з тобою щось трапиться, то ймовірно, що так воно й буде. Тому, коли йдеш на завдання, треба налаштовувати себе на те, що буде все добре. Це морально додає сил», – зазначає боєць.

Євген певен, невдовзі Україна переможе у війні.

«У кого є можливість піти воювати – той пішов, у кого нема – той не пішов. Я думаю, що це наш обов’язок як громадян України. Ми маємо це робити, бо якщо не ми, то, мабуть, уже розраховувалися б рублями. Але такого не буде. Ми переможемо! І це вже скоро буде», – переконаний «Жека».

Раніше ми розповідали про Віталія з позивним «Хантер», який служить у Богодухівському окремому батальйоні Харківської окремої бригади сил ТрО.

Нагадаємо, боєць з Ізюма дев’ять разів отримував поранення та щоразу повертався на фронт.

Раніше ми писали про бійця із Залізної бригади побачив руїни рідної Кам’янки.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.