Пільги — у готівку, а зекономлені кошти — у скарбничку. Що означає повна монетизація

«Стали більш лояльними»

У Мерефі Харківського району пенсіонери продовжують відстоювати пільгу на безкоштовний проїзд. Нагадаємо, після того, як на початку січня місцевий перевізник викреслив із списку пільговиків пенсіонерів та відмовився перевозити їх безкоштовно, останні зчинили бунт. Вони виходили на пікет, зустрічалася з міською владою та склали резолюцію, під якою свої підписи поставили 265 пенсіонерів. У документі було чотири вимоги, основна з яких – відновлення права пільговиків на безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Тоді місцева влада як альтернативу запропонувала пенсіонерам введення талончиків, але профільна комісія депутатів цієї пропозиції не підтримала. На сесії, яка відбулася у кінці січня, більшість депутатів підтримала рішення запланувати у програмі соціального захисту населення суму в 9,5 мільйона гривень.
– Достатньо чи недостатньо цієї суми, досліджує комісія, яка зараз вивчає пасажиропотік, щоб це зрозуміти, – розповіла 68-річна місцева жителька Галина Легеза. – Але в цілому ситуація стабілізувалася. Зараз пенсіонери продовжують безкоштовно їздити. Змінилося і ставлення  водіїв – вони стали більш лояльними, принаймні на маршруті, яким користуюсь я.

Навести лад  у перевезеннях

Історії, коли водії відмовляють пенсіонерам і пільговикам у безкоштовному проїзді, – не рідкість, говорять в Управлінні Укртрансбезпеки у Харківській області, куди зі скаргами зазвичай звертаються невдоволені пасажири. Також транспортники додають, що такі ситуації – палиця на два кінці, адже є закон, якого треба дотримуватися, і є перевізники, яким не сплачують компенсацію.  За інформацією транспортників, нерідко в перевізників є маршрути, де 90 % пасажирів – це пенсіонери або пільговики.

Унормувати взаємовідносини між пільговиками та перевізниками має монетизація пільг на проїзд. На практиці це означає, що пільговим пасажирам щомісяця виплачуватимуть певну суму, з якої вони мають сплатити  за проїзд.
Нагадаємо, монетизацію пільг на проїзд передбачено Законом № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який Верховна Рада прийняла ще 6 грудня 2016 року. Закон передбачає, що монетизація охопить усі види транспорту загального користування на міських, приміських і міжміських маршрутах, а її порядок повинен визначити Кабінет Міністрів. Увесь цей час між урядовцями точилися дискусії, які минулого тижня все ж таки дали свої плоди, – 14 березня Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» та доручив Міністерству соціальної політики її доопрацювання з урахуванням пропозицій.

– Ухвалення Постанови – це наша спроба унормувати стосунки між державою, громадою, перевізником і людиною. Також це механізм відшкодування коштів за перевезення пільговиків, якого в Україні досі немає. Перевізники возять пільгові категорії громадян за власний рахунок, і тому нерідко трапляються випадки, коли людей, які мають право на пільгу,  висаджують з транспорту, – розповів телеканалу 112.ua міністр соціальної політики України Андрій Рева.

Нагадаємо, до 2017 року компенсація за перевезення пільговиків перевізникам мала виділятися з державного бюджету. Але з минулого року відшкодування пільг за перевезення є обов’язком місцевих рад, місцевих органів самоуправління. За словами міністра, монетизація не є обов’язковою вимогою, тому чи буде користуватися цим механізмом влада на місцях – справа не Міністерства та держави, а органів місцевого самоврядування.
– Якщо вони (Органи місцевого самоврядування. – Ред.) не бажають користуватися механізмом, вони його не вводять. Але якщо вони хочуть монетизувати пільговий проїзд, то мають користуватися правилами, затвердженими  в Постанові, – додав Андрій Рева.

Вирішуватимуть на місці

У який спосіб органи місцевого самоврядування це зроблять, вони вирішать самі, зазначають урядовці. У Постанові затвердили державні соціальні нормативи перевезень – це мінімальні нормативи, серед яких, зокрема, перераховано усі категорії, які мають право на пільговий проїзд (на час написання статті Постанову ще не було оприлюднено на сайті Кабміну).
У документі також є норма про те, що місцеві органи влади мають право збільшувати кількість цих категорій. Щоправда, зменшувати кількість категорій вони не можуть.

– Вартість поїздки до компенсації має затвердити обласна  державна адміністрація. Ці тарифи діятимуть по всій області, – повідомив  директор Департаменту соціального захисту населення ХОДА Юрій Шпарага. –  Але після встановлення тарифу для певних категорій буде встановлено 20 % надбавку, наприклад, для міжміських перевезень.
А поки в області чекають оприлюднення самого порядку, за попередніми підрахунками Департаменту соціального захисту населення ХОДА, на монетизацію у регіоні місцевим бюджетам потрібно знайти близько 200 мільйонів гривень.

Пенсіонерів – безкоштовно?

Щодо безкоштовного перевезення пенсіонерів, то тут знову право залишається за громадою, пояснює Юрій Шпарага. Приміром, Харків своїх пенсіонерів возить безкоштовно, з обмеженням у 50 поїздок на місяць. Крім цього, у місті чималий список категорій громадян, що мають право на пільговий проїзд у міському електротранспорті. Зокрема, під час навчального року учні їздять безкоштовно в тролейбусах і трамваях і за півціни в метро (50 поїздок). Половину вартості квитка сплачують і студенти (наземний електротранспорт – 30 поїздок, метро – 60 поїздок). Окрім цього, пільговим проїздом можуть користуватися й посадові особи районних військкоматів, дільничні терапевти та педіатри тощо. Безкоштовний проїзд у міському електротранспорті поширюватиметься й на ветеранів ЗСУ, СБУ, МВС та причетних до них категорій, а також на людей з інвалідністю третьої групи.

– Зрозуміло, що бюджети у всіх різні. У Харкові громада вирішила, що має для цього фінансову можливість. І так зможе зробити будь-хто, – наголошує Юрій  Шпарага.  
Проте, деякі правила, за його словами, потрібно буде ще напрацювати. Так, приміром, те, що пенсіонери з інших населених пунктів області не можуть користуватися безкоштовним проїздом у Харкові.
Відповідно до рішення Уряду, якщо людина, яка має право на пільговий проїзд, приїхала до іншого міста, то вона сплачує за проїзд на загальних умовах. Але після повернення додому вона має звернутися з талоном до служби соціального захисту населення за місцем проживання, аби отримати компенсацію.
– Але компенсація можлива тільки в тому разі, якщо в населеному пункті, де людина проживає, запроваджено монетизацію, – додав директор Департаменту.

Поїздки обмежать

Чи буде хтось стежити за тим, аби пільговики витрачали отримані кошти тільки на оплату проїзду і ні на що інше? Урядовці дали чітку відповідь – ні. А от чи будуть обмеження щодо кількості поїздок пільговиків – так, впевнений директор Департаменту соцзахисту Харківської ОДА.
– У будь-якому разі монетизація означає обмеження  у використанні, тобто сам пільговик буде обмежений кількістю  поїздок, – додав Юрій Шпарага.

А тим часом серед українських ЗМІ почала ширитися інформація, що таких поїздок буде 30. Проте урядовці зробили уточнення щодо цієї інформації. Так, за словами віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, Уряд не встановлював жодних обмежень щодо кількості поїздок пільговиків.
«Ніяких обмежень у «30 поїздок на місяць» ми не затверджували. Уряд затвердив мінімальну соціальну норму. Це гарантія, нижче якої місцевий орган влади не має права розраховувати монетизовану виплату пільговику», – написав посадовець на своїй сторінці у Facebook.
Також він уточнив, що пільги надаватимуться або в безготівковій (як зараз), або у готівковій формі (це – норма Закону).
– Серед очевидних переваг монетизованої системи пільг – право вибору пільговиком виду транспорту, на якому йому їздити. Наприклад, на сьогодні практично обмежена можливість пільговика скористатися маршрутним таксі. Коли людина матиме на руках певну суму коштів, вона сама зможе вирішити, яким видом транспорту скористатися. Окрім того, людина матиме можливість взагалі не використовувати ці кошти на проїзд, а витратити їх на інші свої потреби, – пояснив Павло Розенко.

Монетизація в дії

Та, якщо монетизація пільг на проїзд тільки розпочинається в Україні, то  монетизація субсидій за зекономлені енергоресурси вже дає свої результати. Так, за даними Кабінету Міністрів, з 7,4 мільйона отримувачів субсидій  близько 1,5 мільйона сімей за свою ощадність отримали кошти. Зокрема, у Харківській області на монетизацію субсидій в цьому опалювальному сезоні було передбачено понад 39 мільйонів гривень, і понад 35 мільйонів гривень люди вже отримали на руки.

Нагадаємо, привчати до економії українців розпочали ще з осені 2017-го, коли держава почала виплачувати українцям гроші за заощаджені житлові субсидії. Так, заощадливі одержувачі субсидії, які дбайливо витрачали енергоресурси, заощадивши 150 кіловатів електроенергії або 100 кубів газу, отримали свою винагороду – близько 700 гривень.
До речі, у планах Уряду – перейти на повну монетизацію субсидій. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (стаття 11) пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, що мають виплачуватись споживачеві в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачено з 1 січня 2019 року.
Тим часом, з початку цього року в Україні вже запрацювала монетизація субсидій, але тільки  на рівні підприємств – постачальників послуг. Це і стало першим кроком до вищезгаданої повної монетизації. Планується, що на другому етапі відбудеться підготовка системи до проведення монетизації субсидій на рівні домогосподарств (створення необхідної інфраструктури, створення єдиного реєстру та бази даних субсидіантів і їх верифікація тощо).

І на третьому етапі – монетизація  субсидій все ж таки запрацює на рівні домогосподарств.
– Важливою є монетизація субсидій, коли домогосподарства або спільний власник отримують «живими» коштами субсидію, аби заощаджені кошти після впровадження енергоефективних заходів спрямувати на погашення кредитних коштів. Цього року ми повинні провести монетизацію на рівні підприємств. Таким чином підняти доходи і за рахунок цього зменшити витрати держави на соціальну підтримку – сукупне питання розвитку економіки, зростання ВВП та підвищення добробуту, – зазначив в інтерв’ю інтернет-виданню «Апостроф» віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
За його словами, зараз країна рухається в напрямі енергоефективності, аби дійсно заощадити споживання енергії і, таким чином, зменшити кількість людей, які потребують субсидії, адже останні демотивують людей впроваджувати енергоефективні заходи.

Звичка заощаджувати

Через це українців стимулюють впроваджувати енергоефективні заходи у своїх домівках. Так, цього року фінансування  урядової програми з енергоефективності  «Теплі кредити» збільшили, виділивши 400 мільйонів гривень. Зокрема, втричі (порівняно з минулим роком) зросла фінансова підтримка для ОСББ та ЖБК. Нагадаємо, за урядовою програмою українці отримують безповоротну грошову допомогу на заміну газових котлів у розмірі  20 %.
35 % від загальної суми можуть отримати фізичні особи на утеплення будинків, заміну вузлів обліку води та теплової енергії, встановлення вікон.  Для ОСББ та ЖБК, як юридичних осіб, для проведення термомодернізації безповоротна грошова допомога сягає 40 %.

Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35 % як для придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 тисяч гривень. Якщо у складі ОСББ є родини – отримувачі субсидії, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі від 40 % до 70 % – залежно від кількості квартир-субсидіантів.

Уже за тиждень-півтора програма запрацює в державних банках: Ощадбанку, Укргазбанку, ПриватБанку та Укрексімбанку. Тут можна буде отримати безповоротну допомогу на проведення енергоефективних заходів у своїх домівках: утеплити будинок, замінити старий газовий котел на ефективніший негазовий, установити лічильник на воду чи опалення за кошти держави.
«Безповоротно надається до 14 тисяч гривень на сім’ю – залежно від суми, яку родина бере в банку на енергоефективні заходи. Такою допомогою зможуть скористатися понад 180 тисяч українських родин», – повідомляють на Урядовому порталі.
– Теплі кредити ідеально запрацювали для індивідуальних будівель. Люди продовжують утеплювати свої домівки, – зазначив радник міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Євген Червяченко. – За  європейською статистикою, 60 % втрат енергії відбувається саме в будівлях, і тому ми почали саме з них. Наступним кроком енергоефективні заходи будуть покривати не тільки житловий комплекс, а й промисловість, і муніципальний сектор.
За словами радника, енергомодернізація житла – єдиний правильний шлях менше платити за комунальні послуги. За підрахунками експертів, на комунальних платежах можна економити від 40 % до 70 %.

Так, утепливши будинок, можна досягти економії у сплаті комуналки до 50 %. На 15 % менше можна платити, якщо замінити старі вікна на енергоефективні.
Лічильник тепла дає змогу родині заощадити 20 % сімейного бюджету. Якщо встановити регулятор на радіатор, економія буде ще відчутнішою. Енергозберігаючі лампочки та датчики руху в сукупності дають змогу на 70 % менше платити за електроенергію. Ощадливе використання води, правильне користування побутовими приладами – ще одна можливість економити домашній бюджет.
Загалом, за розрахунками урядовців,  очікуваний обсяг інвестицій у енергоефективність цього року складе близько 1 мільярда гривень, що в результаті забезпечить додаткову економію енергоресурсів у масштабах держави (газу, електроенергії, теплової енергії)  у обсязі 81,6 мільйона кубічних метрів щороку в еквіваленті природного газу.

Окрім урядової програми, утеплитися жителі області можуть за допомогою двох обласних програм.  Цього року на реалізацію програм спрямують 8 мільйонів гривень. Зокрема, на фінансування програми відшкодування відсотків за кредитами, отриманими населенням Харківської області на впровадження енергоощадних заходів, цього року передбачено 6,7 мільйона гривень.
Минулого року кредити за цією програмою отримали 1340 жителів області. На фінансування Програми стимулювання об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів Харківської області до впровадження енергоефективних технологій у 2018 році виділено 1,3 мільйона гривень. Минулого року з обласного бюджету компенсацію «теплих кредитів» отримали 26 ОСББ та ЖБК області.

 Європейський досвід

І хоча монетизація для українців – явище нове, проте у країнах Європейського Союзу пільги на проїзд вже давно забезпечуються шляхом адресної грошової допомоги та різних знижок транспортним підприємствам. Щоправда, за інформацією експертів Європейського інформаційно-дослідницького центру,  у країнах ЄС кількість пільгових категорій досить мінімізована, тому тільки близько 5 % населення користується пільгами. Натомість в Україні сьогодні існує понад 40 пільгових категорій громадян.
Окрім цього, у країнах ЄС для малозабезпечених та найбільш вразливих верств населення державою надаються пільги у вигляді індексації заробітної плати, зменшення податків тощо. Адресні виплати в основному здійснюються з місцевих бюджетів. Пільги з перевезення надаються на регіональному та місцевому рівнях.
Приміром, у Болгарії відшкодування здійснюється на основі договору між державою в особі Мінтрансу та перевізником (на 5 років) щомісяця у повному обсязі. Пільги на проїзд у цій країні мають інваліди, ветерани війни, пенсіонери, діти від 7 до 10 років, студенти до 26 років. П’ятнадцять пільгових категорій діють у Литві. Це інваліди, учасники війни та члени їх сімей, пенсіонери, діти та інші. Також у цій країні було скасовано пільги за професійною ознакою, а безкоштовний проїзд соціальним категоріям замінено на проїзд зі знижкою – 80 та 50 %, залежно від категорії отримувача.
Пільги у міському транспорті фінансуються місцевими органами влади, а державний бюджет фінансує пільги на міжміські перевезення.

Марічка Зорянська