Підривався на мінах і продовжував рух: історія водія із 142-ї бригади

Про це повідомляє Слобідський край із посиланням на 143 Окрему механізовану бригаду.

Тепер його завдання — довозити побратимів туди, де вони потрібні, і забирати їх назад. За кілька місяців служби «Геша» вже не раз потрапляв під мінометні обстріли та атаки FPV-дронів. Під час кількох виїздів HMMWV підривався на мінах.

«Було два чи три виїзди, під час яких ми підірвалися на мінах. Відлітали колеса. Але, на щастя, машина, хоч вона й легкоброньована, витримує середні влучання», — розповідає військовий.

Один із таких випадків стався під час чергового виїзду. На автомобілі були встановлені магніти, які спрацювали. Міна вибухнула перед колесом, тому екіпажу вдалося уникнути найгіршого. HMMWV отримав пошкодження, однак зміг продовжити рух.

Після виконання завдання бійці завантажилися в машину та поїхали далі. Потрібно було перемістити побратимів — і вони це зробили.

Сам «Геша» про такі ситуації говорить із гумором.

«Я ж кажу — витримує попадання і їде. Навіть на трьох колесах — взагалі чудово. А, виходить, навіть і на двох може їхати», — жартує він.

За цими словами — не просто жарт, а досвід роботи під ворожим вогнем. Для водія на війні недостатньо просто добре керувати автомобілем. Від нього залежить, чи вчасно підрозділ прибуде на позицію, чи зможуть військові виконати завдання і чи повернуться назад.

Після мобілізації «Геша» спочатку пройшов базову загальновійськову підготовку, а потім одразу потрапив до 142-ї бригади. Наступні два тижні були періодом адаптації — знайомство з підрозділом, технікою та побратимами. Практично одразу після цього він сів за кермо HMMWV.

Про автомобіль військовий відгукується позитивно. Каже, що машина надійна, зручна та не створює проблем в обслуговуванні. Особливо цінує її здатність продовжувати рух після пошкоджень.

Водночас «Геша» наголошує, що на війні важлива не лише техніка. Не менш значення мають люди поруч, довіра та взаєморозуміння в підрозділі. Він позитивно оцінює ставлення командування, забезпечення та атмосферу в 142-й бригаді.

До мобілізації чоловік уже розумів, що країну потрібно захищати. Водночас рішення піти на службу не було для нього простим. Тепер він виконує свою роботу — сідає за кермо та везе побратимів.

Є в нього і особиста мрія, яка не пов'язана з фронтом. Спочатку «Геша» відповідає жартома: хоче хоча б одного ранку полежати до обіду, щоб ніхто його не чіпав.

Але найбільше він хоче побачити онучку. Дівчинка народилася вже під час його служби, однак наживо дідусь її ще не бачив. Поки що вони спілкуються лише через відеозв’язок.

Тож сьогодні «Геша» продовжує сідати за кермо. Його завдання просте лише на перший погляд: довезти своїх туди, де вони потрібні, а потім повернути їх назад.

Про решту, каже він, подумає після перемоги.

Нагадаємо, що ми писали про розвідника 4-го штурмового батальйону 92-ї окремої штурмової бригади з позивним «Школьнік», який з початку 2024 року виконує бойові завдання на передовій. Головна робота бійця — виявляти позиції противника та передавати координати операторам ударних дронів.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».