Нова медицина в селі: 50 амбулаторій з’явиться на Харківщині

Амбулаторія в селі Вознесенське (Мартинівська сільрада Красноградського району) обслуговує шість населених пунктів – це 1250 осіб населення. Вже близько 40 років пацієнтів тут приймає сімейний лікар Надія Бондаренко. Також кілька разів на тиждень приймає приїжджий стоматолог. Щоб «заманити» фахівця до своєї глибинки, громада купила сучасне стоматологічне обладнання. Тепер у жителів кількох сіл є можливість лікувати зуби поблизу. Щоправда, щоб дістатися медзакладу, людям з деяких сіл потрібно пройтися близько 1,2 км пішки, бо їх автобус у село не заїжджає.

Фото: Слобідський край

Сама будівля амбулаторії охайна, хоча й не нова. Сучасних комунікацій тут немає: опалення – пічне, а вода – з колодязя поблизу.

Вознесенська амбулаторія – це ще не найгірший варіант сільської медицини. За даними Мінрегіонбуду, сьогодні у майже 23 тисячах українських сіл і селищ є 4000 амбулаторій і 12 700 ФАПів. Лише у 28 % цих закладів є водозабезпечення, третина з яких – це колодязі. Лише у 18 % є санвузли у приміщенні.

На Харківщині сьогодні працює 334 амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, з них лише 60 % мають централізоване водопостачання (хоча, на думку головного лікаря Обласної клінічної лікарні – Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Богдана Федака, цей показник завищено), а з 496 ФАПів тільки до 10 % закладів проведено воду. В той же час 95 амбулаторій (28 %) і 78 ФАПів (15,7 %) потребують капітального ремонту або реконструкції. В окремих випадках, вважає Богдан Федак, простіше звести нові будівлі.

Уже в цьому році сільську медицину очікують кардинальні зміни – на Харківщині планують побудувати 50 нових амбулаторій.

Крім відкриття нових 50 амбулаторій, у Харківській області також передбачається оснащення цих медзакладів сучасним обладнанням, необхідним для діагностики та лікування, і придбання службового транспорту. Крім того, в будівлях буде й житло для сімейних лікарів.

– Сільська медицина в жахливому стані, її потрібно підтримувати. І ця підтримка сьогодні є з боку держави: у вигляді побудови нових амбулаторій або капітального ремонту тих, що придатні до використання, – зазначила минулого тижня під час загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична.

Нагадаємо, у листопаді минулого року Верховна Рада проголосувала за президентський Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» (№ 7117). Цей документ є частиною глобальної медичної реформи і передбачає додаткове фінансування сільської медицини, створення і мотивацію лікарів, впровадження практики телемедицини тощо.

По суті, цей Закон має реанімувати медицину в селі. Завдяки новітнім технологіям мешканці глибинок матимуть змогу отримувати консультації у провідних фахівців не тільки району, а й області. Так, кардіограму робитиме медсестра на місці, а от розшифровувати її буде вже лікар – професор чи доцент, який і ставитиме діагноз.

Гроші є

За словами Президента України Петра Порошенка, усього на покращення сільської медицини в цьогорічному бюджеті закладено 5 млрд грн. Також українська влада розраховує на допомогу від Канади та Світового банку.

Очікується, що Харківщина на будівництво 50 нових амбулаторій отримає понад 199 млн грн.

– У грудні 2017 року субвенція у 159 млн 483 тис. грн зайшла в повному обсязі через транзитні рахунки Департаменту капітального будівництва, гроші наразі знаходяться у бюджеті обласної ради, поки що не розподілені, – пояснив директор Департаменту капітального будівництва ХОДА Сергій Жуков. – Також передбачається об’єм субвенцій на 2018 рік у розмірі 39 млн 870 тис. грн. Тож на 2018 рік є сума у 199 млн 353,9 тис. грн. Гроші підуть на будівництво амбулаторій, придбання медобладнання, автомобілів і телемедицину.

У той же час він зазначив, що в проекті постанови про використання субвенції очікується співфінансування з місцевим бюджетом. Тож за рахунок коштів місцевих громад потрібно розпочинати робоче проектування.

А от де саме з’являться нові амбулаторії, поки що невідомо, затвердженого списку ще немає. У Департаменті містобудування та архітектури ХОДА обіцяють у найближчі дні завершити розробку відповідної документації. А після рішення містобудівної ради документи необхідно буде затвердити на сесіях місцевих рад. Тільки після цього буде відведено земельні ділянки, розроблено робочі проекти й почнеться безпосередньо будівництво. За інформацією директора Департаменту містобудування та архітектури ХОДА Михайла Рабіновича, для розробки робочих проектів і будівництва однієї амбулаторії державним бюджетом передбачено від 2,6 до 3 млн грн.

– На сьогодні з 50 земельних ділянок тільки в п’яти районах немає проблем з документацією. Решта 45 ділянок потребують розробки детальних планів територій, їх затвердження та розробки землевпорядної документації, реєстрації земельних ділянок під це цільове завдання, – підкреслив Михайло Рабінович.

Наприклад, у Близнюківському районі розроблено проект відведення земельних ділянок під будівництво двох нових амбулаторій сімейної медицини, також розроблено проекти землеустрою. А 22 лютого на розгляд архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури облдержадміністрації виконавці робіт подадуть два детальні плани територій у межах населених пунктів Самійлівка та Добровілля для будівництва амбулаторій.

З Мінрегіонбуду Харківщина отримала типові проекти амбулаторій з планами на двох лікарів. Департамент капітального будівництва ХОДА розробив свої проектні варіанти, їх потрібно погодити у профільному міністерстві і тільки після цього можна буде розпочинати робоче проектування.

Типовий проект

Передбачено типовий проект амбулаторій, але, залежно від конкретних умов у населеному пункті, робиться коригування. За кількістю населення планується площа самої амбулаторії, також передбачається кількість житла для лікарів. У кількох селах амбулаторії будуть перебудовуватися з уже наявних будівель, але в переважній більшості випадків йдеться про нове будівництво.

Скільки треба пацієнтів

Серед критеріїв відбору місця для будівництва нової амбулаторії – кількість населення цієї громади. Потрібно, щоб було близько 2000 населення на одного лікаря. Інакше це гроші на вітер.

– На жаль, не всі керівники рад зрозуміли, що амбулаторії насамперед будуватимуться там, де будівля в незадовільному стані, і головне – є працюючі лікарі і достатня кількість населення. У випадку, якщо ми почнемо будувати амбулаторію там, де немає лікаря і навантаження для нього (2000 пацієнтів на лікаря), просто викинемо гроші на вітер, – запевняв самоврядовців під час загальних зборів Асоціації головний лікар Обласної клінічної лікарні – Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Богдан Федак. – Є Закон 2168, відповідно до якого за кожного пацієнта лікар отримуватиме гроші. Поїде лікар у амбулаторію, де тільки 1000 населення? Навряд чи він відмовиться від більших грошей, які отримуватиме за 2000 пацієнтів. Забезпечення кадрами у сільській медицині – 673 сімейні лікарі. Якщо 673 лікарі помножити на навантаження у 2000 тис. пацієнтів, то це 1 млн 340 тис., в області населення 1 млн 260 тис.

За словами пана Федака, серед запропонованих місць для будівництва нових амбулаторій багато громад, де кількість населення складає 1200–1500 потенційних пацієнтів на лікаря. Головний лікар обласної лікарні наполягає на тому, щоб амбулаторії будувалися з розрахунку на двох лікарів (відповідно кількість потенційних пацієнтів такого закладу повинна складати близько 4000). Однак представники районів кажуть, що не завжди в сільській місцевості є така кількість пацієнтів, а відстані між населеними пунктами можуть складати до 20 км. Наприклад, за планами Сахновщинської РДА нову амбулаторію потрібно будувати в Огіївці, там згодом має з’явитися об’єднана громада. Однак кількість населення кількох сіл не перевищуватиме 2500 осіб. Тож і будівля їм потрібна на одного лікаря.

Схожа проблема і в Наталинській ОТГ Красноградського району, там навіть готові доплачувати лікарям.

– На превеликий жаль, у сільській місцевості незначна кількість населення. Наприклад, Наталинська ОТГ об’єднала три сільради на загальну кількість населення 6500, – підкреслює голова Наталинської сільської ради Віолетта Боровська. – Найбільший населений пункт – Наталине – має 3500 населення, то навіть ми б не підпали під цей проект, бо в нас немає 4000 потенційних пацієнтів. Наша пропозиція, якщо можливо, то повернутися до проекту – на одного лікаря, і будувати в населених пунктах, де більше тисячі жителів. Нам би хотілося, щоб така амбулаторія з’явилася в нашій ОТГ, готуємо відповідну документацію.

Разом з цим представниця Наталинської об’єднаної територіальної громади зауважила, що відповідно до закону громади можуть самостійно матеріально заохочувати спеціалістів високого ґатунку. Тож громада готова з особистих ресурсів доплачувати лікарям за пацієнтів, яких «бракує».

Нововодолазька ОТГ вже робить доплати своїм лікарям. На сесії Нововодолазької селищної ради, яка відбулася 24 січня, депутати прийняли програму «Місцеві стимули». Згідно з нею щомісяця сімейні лікарі об’єднаної територіальної громади отримуватимуть доплату у 2000 грн, медсестри – 1000 грн, а молодший медперсонал – 700 грн.

Серед аргументів амбулаторії на двох лікарів – можливість їх чергування. Бо на першому етапі роботи медзакладу є велика вірогідність того, що у випадку монопрактики лікар узагалі не матиме вільного часу. Тож, за словами Богдана Федака, багатьом медикам взагалі не подобається ідея житла біля амбулаторії, бо пацієнти приходитимуть і вдень, і вночі.

– На початку, мабуть, так і буде, але ми на Харківщині маємо унікальну можливість підстрахуватися екстреною допомогою. Жодна область не має таких доїздів – дванадцять хвилин в сільській місцевості і вісім хвилин у місті. Екстрена допомога приїде швидше, ніж лікар збереться й прийде до хворого, – каже головний лікар Обласної клінічної лікарні – Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф.

Супротив змінам

Попри всю необхідність реформи сільської медицини, вона подекуди отримує супротив на місцях. За словами Богдана Федака, основною проблемою є нерозуміння населенням змісту цих змін, а ще небажання реформи з боку деяких медпрацівників, які не хочуть змінювати свої підходи до роботи.

Гальмує позитивні зміни й нераціональне використання ліжко-місць у лікарнях.

– Багато керівників районів, об’єднаних громад хочуть мати на своїй території медзаклади обов’язково з ліжками. Лікування на стаціонарному ліжку є страшенно вартісним. Однак усі процедури можна робити на денному стаціонарі в амбулаторії, відпускаючи пацієнта додому, – наголошує Богдан Федак. – Утримувати ліжка задля того, щоб вони були, – шкода як для пацієнта, так і для справи надання медичної допомоги.

Ситуацію з ліжко-місцями на Харківщині фахівці управління охорони здоров’я ХОДА вивчають тривалий час. Під час перевірок на місцях вони встановили, що ліжка працюють в середньому 250–300 днів на рік, тобто близько 100 днів простою. Утримання одного ліжка на рік коштує від 30 000 гривень. Окрім цього, від 30 до 60 % пацієнтів, які начебто лежать у лікарні, на момент перевірки взагалі були відсутні. А велику кількість пацієнтів, що перебували на цілодобовому стаціонарі, взагалі можна було лікувати амбулаторно.

Фото: Слобідський край

Непоодинокі випадки, коли стаціонарні ліжка використовуються як соціальні. Тобто родичі літнього пацієнта кладуть його у лікарню. І поки людина перебуває в медзакладі, вони отримують його пенсію, якою розпоряджаються на свій розсуд.

– Таку практику потрібно змінювати, – переконаний Богдан Федак. – Актуальним буде створення реабілітаційних відділень, що значно розвантажить лікарняні ліжка, дозволить заощадити кошти й дасть можливість проводити повний цикл лікування хворих. Крім того, необхідно нарешті припинити використовувати високовартісні стаціонарні ліжка як соціальні. Необхідно продумати шляхи створення хоспісних та геронтологічних відділень (фактично соціальних) із солідарною оплатою на час перебування пацієнта в установі.

Зменшення кількості ліжко-місць послабить навантаження на бюджети. «Вільні» кошти можна буде вкласти в діагностичне обладнання тощо, бо за задумом реформи в амбулаторіях потрібно робити упор на діагностику. Тоді пацієнтам не потрібно буде їхати за 50 км, щоб здати аналізи, зробити УЗД чи рентген. Основне ж навантаження за кількістю ліжко-місць візьмуть на себе міжрайонні медичні центри.

А щоб зміни швидше прийшли в медицину, владі потрібно вести відвертий діалог з населенням та інформувати людей про всі нюанси реформи. На цьому наголосив голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

– Питання медичної реформи повинно бути на контролі щодня. Ми маємо розуміти, що від того, як ви ефективно зможете сконцентрувати свої організаційні ресурси, матеріально-технічні, фінансові й кадрові, залежить ефективно або неефективно запрацює медична реформа. За вами має бути ініціатива, ви повинні мати стратегічне бачення, а ми допомагатимемо вам, якщо виникатимуть проблеми або запитання, – звернувся до самоврядовців Харківщини Сергій Чернов.

До речі, швидше за все, питання будівництва нових сільських амбулаторій порушуватиметься на черговій сесії Харківської облради, яка відбудеться 1 березня.

Читайте також:ЄС допоможе сільській медицині Харківської області

Юлія Міронюк