Мовне питання та освіта: що показало опитування на Харківщині

В умовах збройної агресії росії проти України державна мова стала маркером у боротьбі за національну ідентичність українського народу. Питання її захисту та утвердження є ключовим завданням педагогічних колективів закладів освіти.

Красномовна статистика

 – Опитування учасників освітнього процесу проводилося через онлайн-анкетування, у ньому взяли участь дві з половиною тисячі батьків, учнів, учителів шкіл області з 7 територіальних громад. Майже половина опитаних – батьки. Перевага надавалася закладам освіти, у яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб, – зазначає начальник управління Державної служби якості освіти Світлана Вольянська.

На питання щодо вибору мови спілкування більшість опитаних (88 % учителів, 73 % батьків та 68 % дітей) відповіли, що вважають українську мову рідною та мовою спілкування у всіх сферах життя. Ці показники є дещо нижчими, ніж загальні по Україні. Натомість у Харківській області порівняно з іншими регіонами країни найбільше респондентів, які вважають, що мають дві рідні мови – і українську, і російську.

Взагалі, поза школою, в сімейному колі та серед друзів і знайомих українська домінує як мова спілкування серед 84 % учителів, 73 % батьків і 33 % учнів.

Третина україномовних учнів і батьків переходять на російську, якщо співрозмовник звертається до них російською мовою. Дещо інша ситуація з вчителями: переважна більшість завжди відповідає українською. 

Відповіді мешканців Харківської області мають значні розбіжності з аналогічними відповідями респондентів по Україні, що передусім обумовлено близькістю розташування регіону до кордонів з росією.

Дотримання законодавства

Статтею 7 Закону України «Про освіту» встановлено, що мовою освітнього процесу є державна мова. Вона має використовуватися під час проведення навчальних занять, у спілкуванні педагогів, іншого персоналу закладів освіти як з учнями, так і між собою.

На перший погляд результати опитування демонструють позитивну динаміку дотримання мовного законодавства в освітньому процесі: 92 % учителів стверджують, що спілкуються на уроках лише українською, 76 %, готуючись до уроків, використовують тільки україномовні навчальні матеріали; 82 % – розмовляють українською під час перерви. Але  опитування школярів показало зовсім інші результати: відсоток учителів, які розмовляють під час уроку та на перервах винятково українською мовою, значно нижчий (61 % та лише 43 % відповідно). І ці показники нижчі, ніж загалом по Україні.

Водночас необхідно звернути увагу на той факт, що російська мова в закладах освіти залишається мовою неформального спілкування: 24 % учителів-респондентів зазначили, що спілкуються з колегами як українською, так і російською мовами (показник по країні – менше 5 %), 20 % учнів під час уроків та 28 % на перервах між собою спілкуються переважно російською, 33 % послуговуються «суржиком». 

Як змінилося відношення 

Респонденти зазначили, що стали більше цікавитися вивченням української мови, зокрема 79 % батьків та 70 % учнів заявили про бажання й мотивацію підвищувати свій рівень володіння українською мовою.

Переважна більшість опитаних вважають доцільним та необхідним створювати й розвивати безкоштовні курси, тренінги, освітні платформи для вивчення і вдосконалення знань та умінь з української мови.

Щодо сприйняття мовного контенту в соціальних мережах, для 30 % школярів мова є важливою. Але лише 17 % учнів краще сприймають україномовний контент. Водночас 31 % учнів споживає переважно контент українською мовою, 37 %  двома мовами, 31 % надає перевагу російськомовному контенту.

У соціальних мережах, як правило, українською мовою спілкуються 71 % учителів, 54 % учнів та 48 % батьків.

Чинниками, що перешкоджають спілкуванню винятково українською мовою, залишаються так звана гнучкість українців під час спілкування з російськомовними співрозмовниками (перехід на російську мову), вплив російськомовного середовища (звичка, родинне середовище тощо), недостатній рівень володіння українською мовою і навіть власне небажання (16 % респондентів). 4 % опитаних учнів, які переважно мешкають у містах, зазначили, що в їх оточенні досі зберігається упереджене ставлення до української мови.

Першочергові завдання

– По-перше, це контроль з боку адміністрації та засновника закладу освіти за мовою освітнього процесу. Саме директор школи, відповідно до чинного законодавства, забезпечує та здійснює контроль за організацією освітнього процесу державною мовою, – наголошує Світлана Вольянська. –  Порушення цієї норми закону є підставою для дострокового звільнення керівника закладу загальної середньої освіти. Водночас оволодіння державною мовою на високому рівні всіма здобувачами освіти незалежно від національного походження є однією з важливих умов повноцінної реалізації їх конституційних прав в Україні та вагомим показником якості освіти.

По-друге –  підтримка дітей і населення загалом щодо вивчення та спілкування українською мовою, оскільки доволі неоднозначними виявилися результати оцінювання вчителями та батьками рівня володіння українською мовою учнів (лише 42 % отримали високу оцінку своїх знань від учителів та 57 % від батьків). Тому нагальною залишається проблема інформування громадськості про безкоштовні освітні онлайн-ресурси з вивчення державної мови, вільний доступ до них усіх охочих. Не менш актуальним є поповнення шкільних бібліотек українською літературою. 

Повномасштабне вторгнення росії на територію України дало поштовх і мотивувало населення області почати розмовляти українською мовою, тому що мовне питання наразі відіграє важливу роль у формуванні мовної ідентичності українців.