Від академії до передової: історія офіцера Шермана зі 113-ї бригади ТрО
Тимур із позивним Шерман — молодий офіцер, який після закінчення військової академії приєднався до 133-ї бригади територіальної оборони Харківщини.
Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі 113-ї бригади ТРО, передає «Слобідський край».
Нове українське військо формується не лише на передовій, а й за навчальними партами. Саме там з’являються офіцери, які згодом беруть на себе відповідальність за людей у бою. Один із них — Тимур із позивним Шерман, молодий командир, який нещодавно приєднався до 7-го батальйону в складі 113-ї бригади територіальної оборони.
Тимур народився у Кривому Розі на початку 2000-х, а після дев’ятого класу вступив до військового ліцею-інтернату. Каже, що найважчим тоді було не стройове навчання, а розлука з домом.
У 2021 році він закінчив ліцей і вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Конкурс був високий — понад десять осіб на місце. Навчання включало курс молодого бійця, присягу, постійні нормативи та психологічні випробування.
Після початку повномасштабного вторгнення навчальний процес різко змінився. Курсанти допомагали обороні країни, частина з них пішла добровольцями на захист Києва, інші виконували завдання в тилу. Полігони та бліндажі замінили аудиторії, а ракети прилітали і по полігону, і по навчальних корпусах. На жаль, були втрати.
Випуск відбувався вже під час війни. Попри невизначеність, сумнівів щодо служби не було. Коли з’явилася можливість обрати підрозділ, Тимур приєднався до 113-ї бригади ТрО. Він знав, що командуватиме бійцями, які мають значно більший бойовий і життєвий досвід. Тому не соромився радитися із сержантами та уважно ставився до людей. Саме це, разом із чіткими наказами та дисципліною, допомогло швидко стати частиною колективу.
Сьогодні Шерман повністю живе службою. Підтримує зв’язок із побратимами по академії, які воюють на різних напрямках, обмінюється з ними досвідом і тактичними напрацюваннями. Він переконаний: війна постійно змінюється, тож навчатися доводиться безперервно — і самому, і разом з підлеглими.
«Інших шляхів уже немає. До Перемоги шлях довгий, але я готовий його пройти», — каже спокійно військовослужбовець.
Раніше ми розповідали про військовослужбовця з позивним Майор, який пройшов шлях від солдата на передовій до заступника командира механізованого батальйону 41-ї окремої механізованої бригади. Свою військову службу він розпочав ще у 2015 році й з того часу безперервно бере участь у бойових діях.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».