Між відновленням і новими викликами війни: ситуація в деокупованих громадах Харківщини

Також у регіоні є населені пункти, що вже майже стерті із землі ворогом, і звідти триває евакуація. «Слобідський край» дізнавався, як живуть громади, що пережили окупацію, та з якими викликами зіштовхнулися нині.

Почати з нуля 

До великої війни Старий Салтів був головним курортом Харківщини, адже селище розташоване на березі Печенізького водосховища. Окупація населеного пункту сталася на початку повномасштабного вторгнення та тривала до травня 2022 року. Проте поки Сили оборони не відігнали росіян до кордону, жити там було неможливо, бо відійшовши на інший берег водосховища, окупанти рівняли населений пункт із землею. Комунікації в селищі відновлювали поступово. Загалом від російської агресії у селищі зазнали руйнувань понад 700 об’єктів.

Наразі там триває відновлення багатоквартирних житлових будинків та об’єктів соціальної інфраструктури. До кінця року планують завершити відновлення будівлі Старосалтівського ліцею. В межах проєкту на об’єкті планується виконати повний комплекс аварійно-відновлювальних робіт. Також у громаді ремонтують будівлю, в якій розміщується амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, ЦНАП і селищна рада. Там довелося замінювати опалення, оскільки котельня була пошкоджена внаслідок обстрілу. Загальна кошторисна вартість робіт цього об’єкта становить майже 74 мільйони гривень. Відновлювальні роботи будівлі планують закінчити вже в наступному році.

– Дуже чекаємо відновлення, тому що ця частина селища значно постраждала. Ще й багато пенсіонерів тут живе, яким було б зручніше ходити в амбулаторію і в ЦНАП саме сюди, – говорить Майя, жителька селища Старий Салтів.

Також спільними зусиллями комунальників, енергетиків і благодійників у Старосалтівській ТГ встановлена нова трансформаторна підстанція, що забезпечує роботу насосів водогону.

Попри всі труднощі у громаді продовжує працювати місцева бібліотека, надаючи різноманітні послуги всім мешканцям. На сайті та в соціальних мережах бібліотека розміщує інформацію про актуальну літературу.

Відновлений будинок у Старому Салтові, Фото: ХОВА

Модульні будинки для мешканців

Ще одна громада, яка дуже сильно постраждала від російських загарбників, – Вільхівська. Її окупували з першого дня широкомасштабного вторгнення. Українські захисники звільнили громаду навесні 2022 року. Через активні бойові дії та значні обстріли в ній пошкоджено або повністю зруйновано 2100 будинків. Також відновлювальних робіт потребують 14 підприємств і 11 громадських будівель.

– Найбільше обстрілів нашої громади припало на 2022 рік. Саме тоді постраждала більша частина нашого житлового фонду. Це не тільки руйнування від обстрілів, а й пожежі, викликані ворожими ударами, – зазначає спеціалістка відділу із загальних та кадрових питань Вільхівської сільської ради Юлія Велітченко.

Наразі жителі громади отримують компенсації та сертифікати за пошкоджене, знищене майно за програмою «єВідновлення». Також мешканцям надають модульні легкозбірні будинки. Громада отримала 70 таких будинків, з них 14 уже встановлено. На сьогодні у громаді мешкає 5800 людей, до 2022 року тут було 8200 жителів. Нині дистанційно вчаться 700 дітей з громади.

– Більшість людей повернулася до громади. ВПО у нас небагато, адже ми не маємо можливості їх розселяти. У нас немає гуртожитків чи інших місць компактного проживання. Тому люди переважно приїжджають до своїх родичів або домовляються з власниками покинутих будинків, – каже заступник начальника Вільхівської сільської військової адміністрації Анатолій Горбань.

У громаді відкрили декілька просторів для дітей, аби покращити умови для проживання родин з дітьми, щоб вони змогли залишатися у громаді. Так, було ухвалене рішення про комплексну реконструкцію артезіанської свердловини, яка не працювала понад 40 років. Спеціалісти зробили необхідні роботи та з’ясували, що у свердловині був обірваний насос. Свердловину пробурили та закінчують реконструкцію. Згідно з аналізами, вода відповідає всім стандартам питної.

Модульний будинок, Вільхівка

Відновили мости та котельні

8 вересня 2022 року під час українського контрнаступу на Харківщині Сили оборони звільнили Балаклію. До повномасштабного вторгнення у громаді було близько 43 тисяч населення. Під час окупації там залишалося 13 тисяч людей. Одразу після визволення почали повертатися й жителі, наразі їх у громаді близько 30 тисяч.

Увійшовши до Балаклійської ТГ, росіяни зайняли 21 із 37 населених пунктів. За пів року вони замінували понад 84 тисячі гектарів. Нині розміновано 30 тисяч гектарів площ. Найбільш засмічені – Гусарівський, Волохово-Ярський, Новогусарівський, Вербівський, Яковенківський старостинські округи.

Сьогодні у громаді триває ремонт житлових будинків, об’єктів соціальної та критичної інфраструктури. Через бойові дії з 254 житлових багатоповерхівок чотири були зруйновні повністю, значні пошкодження мав 31 будинок, середні та незначні – 83 і 136 відповідно. Капітальні та поточні роботи виконані у 225 будинках.

Також упродовж 2022–2024 років завдяки підтримці благодійних фондів та організацій по старостинських округах відновлено 1285 приватних будинків, ще на 462 ведуться роботи. Окрім цього, відремонтовано 10 котелень, тепломережі та мережі водопостачання і водовідведення, водозабори та каналізаційні станції.

– Нам удалося поліпшити стан доріг комунальної власності. Ремонтні роботи були розгорнуті на дорогах як з асфальтовим, так і з ґрунтовим покриттям. Крім цього, відновили мости через річку Сіверський Донець неподалік села Байрак, біля села Вербівка, через річку Волоська Балаклійка між селами Борщівка та Яковенкове, а також поєднали переправою села Крейдянка та Первомайське, – розповів начальник Балаклійської МВА Віталій Карабанов.

Під час окупації Балаклії значних пошкоджень зазнала й місцева лікарня. Були зруйновані зовнішні та внутрішні стіни, двері, вікна, покрівля та переходи між корпусами. А медичне оснащення було вкрадене загарбниками. Відновлювати медзаклад почали одразу після звільнення. Це робили за кошти місцевого, обласного та державного бюджетів, а також допомогли міжнародні організації.

Центральна частина міста Балаклія, Фото: Балаклійська МВА

Люди повертаються

Потихеньку повертаються до своїх домівок й жителі Циркунівської громади. До повномасштабного вторгнення там проживало близько десяти тисяч осіб. Навесні 2024 року, до початку травневого російського наступу, на півночі Харківської області було майже чотири тисячі людей. А з початком активних бойових дій у сусідній Липецькій громаді населення знову почало виїжджати, але з часом люди повертаються. Наразі в Циркунівській ТГ до трьох тисяч жителів.

Через те, що у громаді немає централізованого опалення, всіх, хто потребує твердого палива, забезпечать брикетами та дровами. Це питання планують закрити повністю до початку опалювального сезону. Також нині у громаді ремонтують будинки та продовжують відновлювати вікна.

– Частина мешканців громади отримала вікна та склопакети, що особливо важливо напередодні холодної пори року. Проте потреба у вікнах залишається, і вона велика, особливо враховуючи те, що ворожі обстріли не припинилися, – розповів начальник Циркунівської військової адміністрації Микола Сікаленко.

Нещодавно у громаді завершили капітальний ремонт будівлі Клубу української незламності. З ремонтом приміщень допомогли благодійники.

– Будівля була майже списана. За останній час її оновили, зробили добрий ремонт, відновили покрівлю. Сьогодні клуб відвідують мешканці громади. Передусім діти проводять там з користю час, відвідуючи заняття для розвитку, з малечею працює психолог, – розповідає очільник Циркунівської громади.

Також у приміщенні встановлений Starlink, аби діти з батьками могли відвідувати заняття, навіть коли є проблеми з електропостачанням.

Відновлення Циркунів, фото: Циркунівська СВА

На лінії вогню

Деякі громади після деокупації почали потроху відновлюватися, але 10 травня 2024 року росіяни розпочали новий наступ на Харківщині, і вже звільнені населені пункти потерпають від нових щоденних обстрілів. Серед них – Вовчанськ та Липці, їх ворог просто стирає с землі. Та попри це там залишаються люди. Так, у Липецькій громаді нині близько 60 жителів. Людей закликають виїхати, адже забезпечити їх дровами на зиму просто неможливо.

– Заїхати у громаду можна лише на легковому автомобілі, якщо їде вантажна машина, то одразу починаються обстріли. Ми провели з людьми роз’яснювальну роботу, вони за цей період заготували дрова. Домовилися так: якщо не буде твердого палива, будемо їх вивозити. У громаді немає ані світла, ані газу, ані води, ані зв’язку. Екстрені служби до нас уже не заїжджають. Нещодавно був обстріл і почалася пожежа, гасили її місцеві, які перебувають на території. Тоді згоріло 26 будинків, – говорить начальник Липецької сільської військової адміністрації Олексій Слабченко.

Як і в інших громадах, люди не виїжджають, бо бояться залишити своє майно, пояснює він.

– Одна жінка з Лук’янців, коли знову росіяни пішли, залишилася вдома. Я там з нею розмовляв, переконував виїхати, а вона казала, що худобу та дім не хоче залишати. Проте згодом таки виїхала, побула трошки в Європі, і ось у Харків приїхала. Ми знову зустрілися, а вона каже: «Яка я дурна була, що не послухала вас і не виїхала раніше, сиділи ж у погребі. Життя дорожче за все», – каже начальник СВА.

Наслідки обстрілів, Липецька громада 

Населені пункти громади перебувають під щоденними обстрілами. Ворог використовує для цього усі наявні види озброєння. Така ж ситуація і у Вовчанську, вже кілька місяців там тривають вуличні бої. Окупанти скидають на місто КАБи та б’ють з різного виду озброєння, через це майже всі будинки зруйновані. Мешканців там практично не залишилося.

У населених пунктах Вовчанської громади, де краща безпекова ситуація, людей забезпечать дровами. Так, близько 1380 домоволодінь отримають тверде паливо в рамках державної програми та за підтримки благодійних організацій. Наразі у громаді проживає близько двох тисяч людей, більшість з яких похилого віку.

– Ми працюємо разом з кластерами для забезпечення населення деревиною. Червоний Хрест та УВКБ ООН надають допомогу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, мешканці отримають грошову допомогу та дрова. 1380 домоволодінь будуть забезпечені необхідним паливом на зиму, – зазначає начальник Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі.

Селище Козача Лопань Дергачівської громади потрапило під окупацію з першого дня повномасштабного вторгнення. Українські оборонці звільнили населений пункт 11 вересня 2022 року. Тоді 90% будівель були пошкоджені внаслідок обстрілів, а кількість жителів зменшилася в понад три рази. Нині там проживають близько 800 людей, улітку вони масово поверталися додому, й зараз, попри щоденні обстріли та похолодання, виїжджати не хочуть.

– Дуже хотілося б вивезти людей звідти, але ми не можемо цього зробити без їхньої згоди. Звичайно, напризволяще їх ніхто не кине, але там активізувалися обстріли з FPV-дронів, артилерії, КАБів. Також по Козачій Лопані б’ють ракетами. У серпні там розбомбили адміністрацію, загинули жінки. Тож з безпекових міркувань староста та працівники старостату переїхали трошки південніше, тобто там вони не перебувають, – говорить речник Дергачівської МВА Олександр Кулік.

Критична ситуація й з енергетикою в Козачій Лопані. Там заживлено тільки кілька вулиць, громадський транспорт туди не ходить, а соціальний автобус з безпекових міркувань ходить тільки до Нової Козачої. На зиму людей планують забезпечити дровами, проте чіткого механізму, як це зробити, наразі немає, адже заїжджати туди вантажівкою вкрай небезпечно.

Наслідки обстрілів, Козача Лопань

Найкритичніша ситуація нині склалася на Куп’янщині. Російські військові не перестають бити по цивільній та критичній інфраструктурі. Тому провести підготовку до осінньо-зимового опалювального періоду в деокупованому Куп’янську просто неможливо. На лівому березі річки Оскіл наразі немає світла, газу, води, там сильно пошкоджена інфраструктура, і відновлювати її зараз важко – багато руйнувань, до того ж небезпечно. Тому головне завдання наразі – вивезти якомога більше людей, адже зимувати в таких умовах украй складно.

– Ми всіх мотивуємо на виїзд, бо підвозити гуманітарний вантаж та щось інше – це небезпека. Ризикувати життями працівників комунальних служб або місцевих адміністрацій не зовсім логічно. Тому основна задача – вивезти людей. Будемо спілкуватися з родичами та близькими тих, хто там залишається, щоб вони брали в цьому участь, переконували, що треба їхати. Лівий берег дуже залежить від переправ, а російські війська постійно б’ють по переправах. Ми їх відновлюємо, але дуже вірогідна ситуація, що це відновлення може затягнутися, – розповів начальник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич.

Купянськ Заоскілля

Евакуація та допомога тим, хто виїхав

Через погіршення безпекової ситуації ухвалено рішення посилити евакуаційні заходи в населених пунктах у Кіндрашівській, Куп’янській, Курилівській, Петропавлівській та Борівській громадах. Також складна ситуація у Дворічанській громаді. Через безпекову ситуацію забезпечити проведення опалювального сезону, надання електроенергії, гуманітарної допомоги в зазначених громадах вкрай складно. Евакуацією займається ХОВА, правоохоронці, рятувальники та понад 20 волонтерських організацій.

У Боровій готові запустити три котельні, але наразі місцева влада вирішує, наскільки це доцільно, бо людей майже не залишилося.

– Наприклад, у селі Богуславка котельня повністю підготовлена, але зараз недоцільно її запускати, бо там три багатоповерхівки – і жодної сім’ї немає. Всі евакуювалися через безпекову ситуацію. Тобто наразі немає сенсу опалювати приміщення без людей. У Боровій є одна котельня, що дає централізоване опалення, вона підготовлена та перевірена, будемо її запускати. Але є будинки, де ніхто не проживає, і якщо буде технічна можливість не включати опалення в деяких будинках, то будемо це робити, – розповідає начальниця відділу житлово-комунального господарства, архітектури і містобудування Борівської селищної ради Олена Клименко.

У Борівській ТГ є два медичні заклади, до опалювального сезону їх підготували. Дровами забезпечувати населення почали ще з літа, з цим допомогли міжнародні організації та благодійні фонди. Та, як і в інших громадах, у Борівській з людьми, які залишаються у небезпечних населених пунктах, проводять роз’яснювальні бесіди та переконують виїхати.

Евакуйованих з усіх громад доставляють до транзитного центру в Харкові. Там їм надають необхідну гуманітарну, юридичну, медичну, психологічну допомогу та консультації щодо подальших дій. Після перебування в Центрі людей розміщують у місцях тимчасового проживання. Звернутися по допомогу може будь-хто з евакуйованих.

– Якщо люди евакуювалися власним транспортом, вони все одно можуть звернутися по допомогу до транзитного центру, – каже голова БО «Координаційний гуманітарний центр» у Харківській області Євген Коляда.

Також у Харкові для переселенців діють гуманітарні хаби, такі як «Вовчанський» та «Липцівський», а незабаром планується відкрити «Куп’янський» і «Циркунівський». Там евакуйовані можуть отримати всю необхідну гуманітарну, безоплатну юридичну, психологічну та іншу допомогу.

У кінці жовтня має відкритися Центр допомоги мешканцям Куп’янської громади. Тристоронній меморандум про співпрацю задля функціонування «Центру допомоги куп’янчанам» був підписаний між Куп’янською міською радою, громадською організацією «Спільна справа для людей» та громадською організацією «Єдиний координаційний центр».

У Центрі надаватиметься допомога мешканцям Куп’янської громади, які постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні. Тут можна буде отримати гуманітарну допомогу, а також широкий спектр соціальних послуг.

– У цьому центрі люди можуть отримати всі необхідні послуги, які раніше вони отримували в Куп’янську. Це й адміністративні послуги, і соціальний захист, і робота з ветеранами, й служба у справах дітей. Також будуть присутні працівники обласного Центру зайнятості, Пенсійного фонду та юстиції. Крім того, у цьому центрі люди зможуть отримувати гуманітарну допомогу: продуктові та гігієнічні набори, – зазначає начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.