Масштаб освітніх втрат: що показало останнє дослідження

У рамках першого етапу загальнодержавного моніторингу якості освіти в травні цього року відбулося тестування з української мови та математики (алгебри та геометрії), в якому взяли участь учні 280 закладів освіти з різних регіонів України (зокрема – з Харківської області) – 6189 шестикласників та 6188 восьмикласників.

Учні 14 шкіл Харківської області з Безлюдівської, Богодухівської, Дергачівської, Донецької, Золочівської, Красноградської, Лозівської, Нововодолазької, Новопокровської, Первомайської, Пісочинської, Солоницівської, Чугуївської громад виконували тести дистанційно на платформі «Всеукраїнська школа онлайн», а також відповідали на запитання онлайн-анкети, що стосувалися різних аспектів навчання.

Результати моніторингу, який продемонстрував масштаб освітніх втрат,  презентовані в узагальненому вигляді, без зазначення окремо взятої області, школи чи класу – такою була умова його проведення. 

Результати моніторингу

• Більшість учнів 6–8-х класів виконали діагностичні тести на середньому рівні: з математики – 54 % (6 клас), 64 % (8 клас); з української мови – 60 % (6 клас), 61 % (8 клас) за 4-рівневою шкалою.
• Кількість учнів, які виконали тести на високому рівні, коливається від 2 до 7 % залежно від класу та предмета, на низькому – від 1–2 до 8 % (математика, 6 клас). 
• Найвищі результати продемонстрували учні, які навчаються у закладах освіти східних областей, до яких належить і Харківська.
• Тестування ще раз підтвердило різницю в результатах навчання учнів з міста та села – учні з міських шкіл отримали кращі результати, ніж із сільських. 
• Школярі, які вимушено перебувають за кордоном, виконали тести краще, ніж ті, хто наразі мешкає в Україні.
• Також на результати вплинули: статус ВПО, режим роботи закладу освіти, уміння користуватися комп’ютерною технікою, соціально-економічні чинники, робота вчителя на уроці, виконання домашніх завдань, додаткова підтримка в навчанні з боку батьків і репетиторів. 
• Дослідження з’ясувало, що молодші учні (шестикласники) менш стійкі до різних чинників, які можуть впливати на результати навчання, ніж старші (восьмикласники). 

Як вважає начальник управління Державної служби якості освіти у Харківській області Світлана Вольянська, найбільш вагомим чинником, що впливає на якість навчання, є робота вчителя на уроці.

Дослідження показало, що значною освітньою прогалиною є формування в учнів ключових компетентностей: інформаційно-комунікаційної, математичної грамотності, здатності до навчання впродовж життя, у галузі природничих наук, техніки і технології, екологічної, підприємливості та фінансової грамотності.

За словами керівниці управління, в новому навчальному році вчителям потрібно зосередити увагу на мотиваційній складовій уроку, використанні методів, прийомів і засобів навчання для активного сприйняття навчального матеріалу, на взаємодії та психологічній підтримці кожної дитини, чітких інструкціях до виконання завдань, зрозумілому та справедливому оцінюванні.

Раніше ми писали також про освіту  Харківщини в умовах війни: виклики та здобутки.

Читайте також: Мовне питання та освіта: що показало опитування на Харківщині