Історія бійця Харківської ТрО, який раніше не планував йти у військо
Юрій з позивним «Глуха» боєць 120 окремого батальйону 113 окремої бригади Сит ТрО. Чоловікові 39 років, він родом з Лозівщини. До війни чоловік займався будівництвом та їздив працювати у Польщу.
Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.
24 лютого 2022 року Юрій зустрів у Києві, а вже наступного дня пішов у місцевий військкомат.
– Я ж взагалі не хотів йти у військо. Я завжди у розмовах з друзями говорив, що якщо буде війна, то збираю речі, дружину, діточок і тікаю на захід. Але почувши канонади – передумав. Бо Крим і Донбас росіяни у нас вкрали тихо, підло, по-злодійськи. А тут ракети, колони танків – з нами так не можна. Я розумів, що потрібно давати відсіч і пішов – ділиться Юрій.
Чоловік згадує, що тоді військкоматі було дуже багато людей.
– Тут же на місці навчали новобранців і злагоджували підрозділи. Хлопці рвалися в бій, кричали що пора діяти. Вийшов офіцер, всіх заспокоїв і сказав, що чекаємо на протитанкові засоби, що м'ясом танки не будемо закидати – це не наш метод, - згадує солдат.
Добровольців ділили на три частини. В першу групу входили ті, хто мав бойовий досвід, в другу – хто мав за плечима військову службу. Іншим дали лопати й сказали готувати лінію оборони.
– В мене не було військового квитка й мені потрібна була зброя, а не лопата, тому я вирішив добиратись до Лозової. На Київському вокзалі був жах – нічого не працювало, величезний натовп. Особливо вразило те, що здорові чоловіки розштовхують ліктями жінок і дітей, щоб зайняти місце в евакуаційному потязі. Була велика кількість потягів на захід і жодного на схід. Я таки знайшов потяг, у вагоні нас було п’ятеро, з великими пригодами добрався до Лозової, - розповідає військовий.
Приїхавши додому Юрій одразу пішов у військкомат.
– Подивились, записали й сказали чекати в дома. Чекав, слухав новини. Не витримав 8 березня, пішов знов, і вже дев’ятого одягнув військову форму. А вже далі було багато всього – разом із батальйоном пройшов Ізюм, Бахмут, Соледар, Богданівку, було різне. Хлопці у нас хоч і втомлені, але бойові. Досвіду більш ніж достатньо, тому тримаємо стрій і крокуємо до Перемоги, - говорить боєць.
Раніше ми писали про снайпера з позивним Козак, який брав участь в оборонних операціях на Харківщині та у Бахмуті. Повномасштабне вторгнення він зустрів у складі окремого загону спеціального призначення «Омега» Східного оперативно-територіального управління Національної гвардії України. Його командиром та наставником був Герой України підполковник Орлов, який поліг під час оборони Харкова.
А також про Олександра – бійця 22-го мотопіхотного батальйону, аеророзвідник. Бойовий шлях розпочав ще у 2021 році. Під час Харківського контрнаступу захисник втратив частину кінцівки. А нещодавно повернувся у стрій після лікування та реабілітації.
Та що бійці харківської ТрО будуть проводити заходи з військово-патріотичного виховання.
Військові зможуть самі обрати, хто отримуватиме їхні кошти у разі зникнення чи полону – ВР
Захист від КАБів, забезпечення світлом та евакуація: Зеленський провів нараду на Харківщині
Допомога військовим та ветеранам в Україні: перелік корисних номерів
Ми маємо поставити крапку в цій війні: історія бійця з харківської бригади