«Хочу, аби було менше «паперової армії», – військова з харківської бригади розповіла про службу

Історію військовослужбовці медіа «Слобідський край» розповіли у пресслужбі 92-ї ОШБр. 

Тож, здобувши медичну освіту, Карина пішла до армії і там зрозуміла, що медицина не її шлях. Тому вивчилася на психолога. Вже 9 років жінка працює з особовим складом та підтримує бійців.

– Є робота, яку не помічають, можливо, навіть багато хто про неї й не здогадується. Ведення якогось обліку, рапорти, розслідування службові, журнали, записи. Все це займає дуже багато часу, отже, залишається мало часу на спілкування з особовим складом. Я дуже хочу, аби було менше «паперової армії», щоб можна було більше уваги приділяти людям, – говорить військова.

За час служби Карини в цій частині колектив змінювався 3–4 рази. Кожного разу нові люди, нові емоції, адже контингент дуже різний, розповідає військова. Та завдяки наполегливості та працьовитості жінці вдалося заслужити довіру побратимів і повагу командирів.

– У нас дуже різна вікова категорія, різні по характеру й темпераменту люди, але всі злилися в один колектив. Вони можуть підмінити десь один одного, допомогти, прикрити й відповідально роблять свою справу. Ніхто не втікає, ніхто не жаліється, я вважаю їх кращими. Мені іноді здається, що я наймолодша в колективі, але розумію, що є хлопці молодші за мене, проте завдяки бойовому досвіду вони набагато доросліші. Хлопці, коли йдуть у відпустку, скидають мені фотографії зі своїми родинами, з відпочинку, з Карпат – і це так приємно. Розумію, що це моменти, які викликають емоції, тому й діляться ними. Це неймовірно «заряджає», – зазначає Карина.

Зараз вона мріє про Перемогу та хоче створити власну сім’ю. 

Раніше ми писали, що бійці харківської ТрО будуть проводити заходи з військово-патріотичного виховання.

Та про Наталію – старшу солдатку 3-ї окремої танкової Залізної бригади. Жінка пов’язала значну частину свого життя зі службою в Збройних силах. А у березні 2022 року проходила службу на Харківщині.

Та про Михайла з позивним «Бук» – бійця 120-го окремого батальйону 113-ї окремої бригади Сил ТрО. Після закінчення інституту чоловік працював на заводі, а у 2019 році пішов служити в зенітно-ракетний полк. Після закінчення контракту Михайло обрав цивільне життя, проте бажання повернутися до війська чоловіка не покидало.