Галина Мінаєва: Ставимо реальні цілі і професійно працюємо над їх досягненням
– Минулоріч у Чугуєві було розроблено стратегію розвитку міста. Які її пріоритети?
– 2018-й для нас став роком конкретних проектів і дій. Стратегію розраховано на десять років (до 2028-го), і вона – основний документ, своєрідна дорожня карта розвитку громади. Наш пріоритет – це створення умов для комфортного проживання містян усіх вікових категорій. Стратегічними напрямами визначено створення безпечних і гідних умов проживання, модернізацію медичних послуг, розвиток туризму.
– Розкажіть про бюджетну політику міста. На що найбільше витрачається?
– Загалом доходи Чугуєва за 2018 рік склали 418,4 мільйона гривень. Порівняно з 2017-м власні доходи зросли на 20 %. Найбільшу частину надходжень міста склали трансферти з державного бюджету – 228 мільйонів гривень. Другу сходинку займають надходження від податку на доходи фізичних осіб – 118,7 мільйона гривень. Власні ж надходження бюджетних установ складають 24,1 мільйона гривень. Також єдиний податок – 16,6 мільйона гривень, плата за землю – 12,5 мільйона гривень, акцизний податок – 10,6 мільйона гривень та інші.
Якщо говорити про видатки, то, звичайно, найбільше ми витрачаємо на соціальний захист містян – 153,3 мільйона гривень. Серед основних статей витрат також освіта – 128 мільйонів гривень, ЖКГ – 53,3 мільйона гривень, охорона здоров’я – 36,2 мільйона гривень, муніципальні послуги – 33 мільйони гривень. Загальна сума витрат складає 428,3 мільйона гривень.
Міська рада намагається таким чином проводити бюджетну політику, щоб забезпечити фінансові гарантії реалізації всіх міських програм. Мене тішить, що щорічно бюджетний процес привертає все більшу увагу з боку громадськості, і жителі міста активно беруть у ньому участь.
– Які ідеї та ініціативи громади вже були втілені?
– Уже третій рік поспіль у місті реалізовується проект «Громадський бюджет». Із кожним роком зростає кількість проектів, які одержують перемогу й підтримку з місцевого бюджету. Були втілені в життя ініціативи з обладнання автобусних павільйонів у віддалених мікрорайонах міста, шахового майданчика у сквері Слави. Люди пропонували виділити гроші на заходи зі стерилізації домашніх і безпритульних тварин, і це було зроблено. Однією з ініціатив було упорядкування пішохідної зони біля амбулаторії в Осиновці.
Ініціативи чугуївців також вдається реалізувати в рамках обласного конкурсу міні-проектів «Разом в майбутнє». За це хочу від усього серця подякувати голові Харківської облдержадміністрації Юлії Світличній та голові Харківської обласної ради Сергію Чернову.
Так, до прикладу, ми змогли впровадити проект щодо роздільного збирання твердих побутових відходів, створити зони вуличної реабілітації для дорослих і дітей з інвалідністю, облаштувати лінгвістичний клас в одній зі шкіл тощо.
– Що в Чугуєві нині у фокусі першочергових змін?
– При визначенні проблемних питань, які необхідно в першу чергу вирішувати, ми проводимо опитування серед жителів міста. Це, звичайно, зміни в житлово-комунальній сфері. Найактуальнішою для нас сьогодні є проблема зношеності системи водопостачання громади, вік якої налічує вже майже півстоліття. Торік ми використали з бюджету майже 3 мільйони гривень, додатково 7,8 мільйона гривень з обласного бюджету і 3,4 мільйона гривень з бюджету комунальних підприємств на усунення поривів, зменшення витоків води та забезпечення людей якісною питною водою. Я маю на увазі мікрорайони Преображенка та Зачуговка. Так, роботи створили незручності для їх жителів, але зрештою ситуація з водопостачанням має покращитися.
Як і з дорогами – торік на поточний і капітальний ремонт доріг і тротуарів було виділено 24 мільйони гривень з бюджету міста та області, за що знову-таки ми дуже вдячні обласному керівництву. Також торік нам вдалося реконструювати сходи біля залізничного вокзалу, освітлити мікрорайон Мічурінський, Башкирівку, перехід біля НВК № 6. Окрім цього, у фокусі міста – сприяння енергоефективним заходам і роздільному збиранню сміття. У рамках міської програми «Стимулювання ОСББ Чугуєва до впровадження енергоефективних технологій» на підтримку 11 ОСББ на «теплі кредити» отримали 2,5 мільйона гривень, у тому числі 571 тисячу гривень з міського бюджету, 473 тисячі гривень – з обласного, 1 мільйон 260,4 тисячі гривень – з державного, та залучили 195,6 тисячі гривень власних коштів.
Пишаємося і нововведеннями – минулого року в місті розпочав роботу Єдиний диспетчерський пункт, який дозволяє оперативно реагувати на проблеми в комунальному господарстві і тримати зв’язок зі споживачами послуг в режимі он-лайн.
– Як для громади змінилися умови отримання послуг первинної ланки медичної допомоги з початком реформи?
– Минулий рік став знаковим для медичної галузі як нашого міста, так і країни в цілому. Якщо говорити про результати кампанії з вибору свого лікаря, то сьогодні вже понад 82 % чугуївців уклали відповідні угоди. Минулого лютого розпочав надавати медичні послуги КЗОЗ «Чугуївський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Загалом медичні послуги жителям міста надаються у восьми амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини в усіх віддалених мікрорайонах міста. Водночас ми продовжуємо вкладати бюджетні гроші в покращення умов у медзакладах. Приміром, зробили ремонти в амбулаторіях мікрорайонів Преображенка, Дружба, у с. Клугино-Башкирівка. Було придбано спеціально обладнаний автомобіль. Також було закуплено сучасне медичне обладнання, зокрема, для онкохворих, оргтехніку, відшкодовано вартість інсуліну для відповідних пацієнтів нашого міста.
– Візитною карткою місцевої влади називають Центр надання адміністративних послуг. Розкажіть про нього.
– До переваг роботи ЦНАП можна сміливо віднести спрощене й комфортне отримання послуг. Сьогодні Центр у Чугуєві пропонує 111 послуг. За шість років його роботи показник кількості наданих послуг зріс майже в сім разів. Минулого року до Центру надійшло 6756 звернень від жителів міста. Торік ми вдосконалили його роботу. Сьогодні в Чугуєві можна отримати біометричний паспорт, оплатити послугу на місці через РOS-термінали, дізнатися, отримавши SMS, про результати розгляду звернень тощо.
– Ще однією родзинкою міста є його художня слава та історичні пам’ятки. Саме на цьому ви акцентуєте увагу, говорячи про розвиток туристичного потенціалу громади?
– Дійсно, минулий рік став ювілейним для культури міста. У серпні ми відзначали 380 років з дня заснування Чугуєва. Завдяки перемозі громади у всеукраїнському проекті «Малі міста – великі враження» нам вдалося в новому та масштабному форматі провести традиційний міжнародний рєпінський пленер. Крім того, виготовити каталог картин, до якого ввійшли роботи художників за всі 18 років існування заходу. Упевнена, туристів, які приїздять до нас, зацікавлять віртуальні 3D-екскурсії пам’ятками культурної спадщини міста, де відеогід по місту – сам Ілля Рєпін. Кожного року ми намагаємося дивувати гостей міста. Минулого року ми встановили два рекорди України – «Найбільша мистецька виставка живопису просто неба» і «Найбільший об’єм Гусарської жжонки «по-Чугуївськи».
У 2018-му традиційний міжнародний рєпінський пленер відзначився рекордом «Найбільша мистецька виставка живопису просто неба»
– Однією з найбільш витратних поряд із соціальною сферою є галузь освіти. Що робить міськрада, аби створити нові можливості для дітей?
– Звичайно, значну частину грошей громади ми спрямовуємо на ремонти й відновлення закладів освіти. Проте знаходимо ресурси й на наповнення закладів новими можливостями для розвитку дітей. У школі № 7 з’явився один з найбільших скеледромів області «Чугуївська вертикаль», а у школі № 2 обладнали лінгафонний кабінет і обладнали футбольне поле зі штучним покриттям. З’являються медіатеки, навчальні кабінети з хімії, фізики тощо. Що важливо – у місті відкрито мережу інклюзивно-ресурсних центрів, котрі прийшли на зміну застарілій системі психолого-медико-педагогічних консультацій.
Скеледром «Чугуївська вертикаль» відкрили у 2018
У Чугуєві дітям з інвалідністю – завжди особлива увага. У місті в результаті реалізації міської Стратегії розвитку системи надання соціальних послуг відкрився новий профільний заклад – Центр соціальної реабілітації дітей з інвалідністю «Шанс» – та інклюзивно-ресурсний центр, що прийшов на зміну застарілій системі психолого-медико-педагогічних консультацій. До речі, містяться вони в одній будівлі та тісно взаємодіють між собою. Ці заклади надають послуги сім’ям, у яких є діти з порушенням у розвитку. Це і фізична реабілітація, і інтеграція особливих пацієнтів у соціум. Таке комплексне інвестування в галузь дає відчутні результати. Чугуїв упевнено посідає позиції лідера в обласному рейтингу освітніх досягнень. А напрацювання в соціальній сфері було відзначено дипломом Ради Європи ІІІ ступеня «Кращі практики місцевого самоврядування» за темою «Інклюзивність».
Одна зі складових фізичної реабілітації людей з інвалідністю, яка з 2018-го доступна в Чугуєві, — велотерапія
– Як виявляється взаємодія органів влади міста з військовими частинами, які розташовані на території Чугуєва?
– Працюємо в рамках міських програм підтримки військових частин ЗСУ та військово-патріотичного виховання молоді. Коштом міського бюджету закупили обладнання для в/ч А0501, установили охоронну сигналізацію у в/ч А4101, а також поліпшили матеріально-технічну базу міських відділів правоохоронних органів і ДСУ з надзвичайних ситуацій. Ми завжди з урочистостями зустрічаємо наших воїнів з передової. Також минулого року неодноразово організували відвідини військовослужбовців 92-ї ОМБр на передових позиціях на Сході України з нагоди 100-річчя частини, Дня захисника України та державних свят. Знаковою подією і ключовою ланкою в патріотичному вихованні підростаючого покоління нашого міста стало відкриття в Клугино-Башкирівській школі Музею захисників України. А завершення року принесло приємну подію – 80 сімей військовослужбовців отримали квартири в новозведених будинках у Башкирівці.
Читайте також: «Давайте бути разом!»: на Харківщині прискорилося створення ОТГ
У Чугуєві жителі пошкоджених будинків отримали будівельні матеріали
У Чугуєві завершили реконструкцію головного водогону міста
Російські терористи з бєлгорода обстріляли ракетами передмістя Харкова: є поранені
У Чугуєві зносять будинок культури, де сталася трагедія