Евакуація на Харківщині: куди звертатися, чого очікувати на місці

Як залишити заявку 

До процесу евакуації на Харківщині залучені волонтерські та благодійні організації, ДСНС, поліція, ювенальні поліцейські та органи місцевого самоврядування. Логістикою займається Координаційний гуманітарний центр (КГЦ). Для охочих виїхати все починається із заявки.

«Гаряча лінія 203 діє цілодобово, там мешканці Харківщини можуть залишити заявки на евакуацію. Також люди можуть спочатку проконсультуватися, поставити абсолютно всі питання, які їх цікавлять щодо виїзду. Їм розкажуть про те, як буде відбуватися евакуація, що на них чекає після виїзду, скільки речей можна взяти, як виїхати з твариною, куди можна поселитися, яку допомогу вони отримають, тобто дівчата надають повну консультацію щодо цього процесу», – розповів «Слобідському краю» керівник благодійної організації «Координаційний гуманітарний центр» Євген Коляда.

За відсутності мобільного зв’язку жителі можуть звернутися до старости чи місцевої адміністрації. Після чого їм повідомлять про час і місце, звідки людину заберуть.

Залишити заявку можна за номерами:

• 203 – гаряча лінія, що працює цілодобово. Заявки можна подавати особисто або через родичів;
• 0 800 339 291 – гаряча лінія для евакуації в Харківській, Сумській, Запорізькій і Донецькій областях;
• 098 750 55 05 – для повідомлень у месенджерах (Telegram, Viber, WhatsApp);
• 067-177-07-40, 095-285-70-12 – офіційні контакти спецпідрозділу «Білі Янголи»;
• 102 – поліція.

Важливо брати із собою речі першої необхідності: документи, гроші, їжу, речі першої допомоги, одяг для найближчого майбутнього тощо.

Евакуації стають складнішими

Екіпаж приїде за людиною, яка залишила заявку, протягом 24 годин. Звісно, якщо дозволяє безпекова ситуація. Поліцейські та волонтери говорять, що вивозити людей стає все важче, адже окупанти запускають усе більше дронів, удосконалюють їх і знаходять способи закинути їх у глибокий тил. Тому підготовка до кожної евакуації відбувається з урахуванням зростаючих ризиків. Зазвичай вона триває від години до доби, а сам процес – близько доби з моменту отримання заявки.

«Першочергово ми дивимося, з якого населеного пункту надійшла заявка, як можна туди проїхати, і чи можливо це взагалі. Якщо бачимо, що населений пункт не заїзний, то знаходимо можливість вийти з людьми на зв’язок, поспілкуватися, дізнатися якусь інформацію. Якщо люди можуть самостійно пересуватися, то ми визначаємо час та місце, де зустрінемося, щоб їх забрати. Буває, що заїжджаємо, а людей на місці немає. Ми 5–10, максимум 15 хвилин чекаємо й їдемо, бо, на жаль, часу на чекання у нас немає», – пояснив керівник робочої групи «Білі Янголи» ГУНП у Харківській області Андрій Абросімов.

Євген Коляда зауважив, процес евакуації значно ускладнився через велику активність російських FPV-дронів, які полюють на кожну автівку чи рух. 

«Основна проблема – це доступ. Через активність FPV-дронів зростає ризик, і якщо люди не виїжджають вчасно, може настати момент, коли їх уже ніхто не зможе вивезти. Коли починається активна фаза обстрілів, у людей є максимум два тижні, щоб виїхати. Потім це стає значно небезпечніше», – наголосив керівник благодійної організації «Координаційний гуманітарний центр».

Бувають випадки, коли волонтери стикаються з проблемою відмов людей від евакуації навіть тоді, коли ситуація стає критичною.

«Буває, що люди викликають евакуацію, ми приїжджаємо, а вони кажуть, що не поїдуть. Це дуже демотивує, адже волонтери ризикують життям. Чим раніше людина вирішить виїхати, тим більше шансів уникнути трагедії. Зараз у середньому виїжджає 80–100 людей на день. Найбільше – з Куп’янського напрямку, Оскільської громади, Борової», – зазначив Коляда.

Куди везуть людей

Екіпажі доставляють людей до транзитного пункту, де починається новий етап їхнього шляху. Там евакуйовані можуть перепочити, зорієнтуватися та вирішити, куди рухатися далі. Людям надають багатосекторальну допомогу: вони отримують одноразові виплати від благодійників, одяг, ковдри, посуд, засоби гігієни та інші необхідні речі. Також там працюють медики, юристи і психологи, які допомагають впоратися як з фізичними, так і з емоційними наслідками пережитого.

Уся допомога для евакуйованих є безкоштовною, її забезпечують міжнародні організації, країни-партнери та державні програми.

Де оселитися

Якщо евакуйована людина вже має місце, де зупинитися, волонтери організовують для неї дорогу – можуть довезти самі або допомогти з квитками до потрібного населеного пункту. Якщо ж такого варіанта немає, то людям пропонують тимчасове житло в Харкові або допомагають підібрати варіанти розміщення в інших регіонах України.

Окрему увагу приділяють маломобільним людям, для них підбирають житло з урахуванням потреб та забезпечують супровід під час переїзду.

«Після евакуації люди не залишаються сам на сам з новими обставинами. Їм надають контакти волонтерів, які допомагають адаптуватися на місці. Якщо ж житло з певних причин не підходить, його можна змінити, команда супроводу допомагає знайти інший варіант», – пояснив Євген Коляда.

Підтримка громад

Наразі в Харкові працюють такі гуманітарні хаби: Куп’янський, Курилівський, Вовчанський, Кіндрашівський, Липецький, Дворічанський та Великобурлуцький. Там евакуйовані люди можуть отримати комплексну допомогу, необхідну як у перші дні після виїзду, так і надалі на новому місці.

Насамперед людям надають базові речі: продуктові набори, одяг, взуття, ковдри, постіль, посуд і засоби гігієни. За потреби можна отримати дитячі товари, зокрема підгузки, суміші та одяг для малечі. Також допомагають відновити документи, оформити соцвиплати, охочі можуть записатися на консультацію з юристом або на огляд лікарем первинної ланки.

Раніше ми писали про те, що після евакуації з небезпечних територій мешканці Харківщини проходять кілька етапів підтримки — від транспортування до тимчасового житла, фінансової допомоги та подальшого супроводу. Більшість потреб людей вдається закрити вже у перші дні після виїзду.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».