«Хай Галя сама виїжджає!»: реалії евакуації з небезпечних громад Харківщини
У прифронтових громадах Харківської області значна частина заявок на евакуацію надходить не від самих людей, а від їхніх родичів. Водночас на місці часто з’ясовується, що мешканці не готові виїжджати.
Про це журналістці медіа «Слобідський край» розповів керівник робочої групи «Білі Янголи» ГУНП у Харківській області Андрій Абросімов.
За його словами, близько 90 % звернень надходять саме від родичів.
«90 % заявок із населених пунктів, де немає зв’язку, надходять від родичів, які нас запевняють, що вони додзвонилися і люди точно готові виїжджати. Ми робимо все можливе, щоб туди дістатися, але по факту приїжджаємо, а люди кажуть: «Хто там дзвонив? Галя? Ну хай Галя сама їде, я нікуди не поїду», – розповідає Абросімов.
Він додає, що іноді самі мешканці звертаються по допомогу, однак можуть змінити рішення вже після прибуття евакуаційної групи.
«Буває, люди самі дзвонять: приїдьте, заберіть. Ми вранці приїжджаємо, а вони кажуть: «Та ні, сьогодні вночі було тихо, я передумала, давайте я залишусь. Бувають випадки коли люди напились «смілої води» й не хочуть виїжджати, таке теж є, але це дуже рідко», – зазначає керівник робочої групи «Білі Янголи».
Приєднуйся до читацької спільноти «СК». Підтримай тих, хто розповідає про Харківщину.
За словами Абросімова, подібні ситуації значно ускладнюють процес евакуації, адже кожен виїзд пов’язаний з ризиком для життя. Щоб переконати людей залишити небезпечні території, поліцейські іноді використовують відеозвернення від родичів.
«Якщо немає зв’язку з людиною, просимо родичів записати відео. Приїжджаємо на місце, показуємо. І це дуже добре працює: подивилася, поплакала – і пішла збирати речі», – каже Андрій Абросімов.
Повне інтерв'ю дивіться тут.
Раніше ми писали про жительку Куп’янська Таїсію, яка залишалася у місті до останнього, попри обстріли й відсутність світла та газу. Все змінилося після прямого влучання у її квартиру, тоді вона дивом вижила – уціліла лише одна кімната, де вона перебувала.