«Допомогти українцям – це готовність протистояти злу»: як у Польщі приймають жителів Харківщини. Відео
– Яку кількість жителів Харківщини ви прийняли до себе в гміну? Чи співпрацювали ви до війни з нашим регіоном?
– Питання доволі складне, у Сероцьку не ведуть облік, хто і звідки саме приїхав до нас. У нас є люди з Херсона, Києва та Харківської області. Багато українців не реєструвалися. Вони самі приїхали та знайшли собі житло, деякі поселилися в наших жителів.
Найпростіший спосіб, яким можна підрахувати біженців, – при отриманні PESEL. 1200 українців отримали цей документ в адміністрації гміни. Він допомагає отримати банківську карту, польську сім-карту. З них близько 900 людей зареєструвалися ще на державну підтримку. Тож, за нашими підрахунками, у Сероцьку проживає близько двох тисяч українців.
Щодо співпраці... У грудні 2021 року десь на п’ять хвилин ми перетнулися з Віктором Нестеренком (Від редакції - представником команди ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування») під час VI Європейського конгресу місцевого самоврядування в Міколайках. Туди приїжджали представники Роганської громади Харківської області (Від редакції - візит в рамках програми «Ефективне місцеве самоврядування. Досвід Польщі в Україну», яку протягом вже семи років реалізовують експерти ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування») – очільниця громади пані Черненко із заступниками. Ми домовились про зустріч, провели один день у нашій гміні. Я показав їм, як працює місцеве самоврядування в Польщі, ознайомили з різними закладами та показали, які процеси реалізували останнім часом. Після цього ми обмінялися контактами й домовились про співробітництво. А потім почалася війна… Тому, на жаль, великої спільної історії в нас поки що немає..
Бурмістр гміни Сероцьк Артур Борковські
– Пане Артуре, ви кажете, що більшість українців не отримали PESEL. Чи впливає це якось на життя наших громадян у Польщі?
– Отримання PESEL не є обов’язковим, хтось хоче, а хтось ні. Це не є перешкодою для отримання виплат та допомоги. Ті, хто не отримав цей документ, не можуть обрати президента, парламент або мера. Важливо, що для українців у всіх країнах ЄС зробили особливий статус «тимчасової опіки», він дозволяє бути рівноправним членом Євросоюзу.
Читайте також: Більше 1500 українців евакуювали з тимчасово окупованих територій Харківщини. ФОТО
– Як довго гміни можуть утримувати громадян України?
– Це питання часто ставлять у нашій гміні. З першого дня війни у нас є підтримка з боку польського уряду та приватних організацій. Усі ми намагаємося максимально допомогти й будемо допомагати до кінця. Доки буде потрібна підтримка.
– Українці якось залучаються до життя гміни?
– 21 травня у нас було святкування дня міста, якому присвячено також свято покровителя гміни Сероцьк святого Войцеха, містом йшла колона наших місцевих жителів. Окреме місце ми виділили для наших гостей з України. Це було зроблено для того, щоб вони відчували себе як вдома, бо це свято. А перед цим заходом у нас була сесія, на яку були запрошені болгари та українці. Виступали діти, першу пісеньку співали польською мовою, другу – болгарською, третю – українською. Ми працюємо над тим, аби наші гості могли самовиразитися, брати участь у житті гміни. Влаштовуємо різні фестивалі для дорослих та дітей. Наприклад, на пасхальні свята ми запросили православного священника із сусідньої гміни, аби люди змогли провести це свято за своїми традиціями. Українці тут можуть спокійно та вільно пересуватися, ми просто хочемо, аби вони відчували себе як вдома.
Свято покровителя гміни Сероцьк святого Войцеха
– Як швидко ваша гміна зреагувала на події в Україні?
– За день до війни у нас збиралася сесія в Сероцьку. Там ми з депутатами прийняли рішення, що у випадку якихось ситуацій в Україні ми повинні й будемо допомагати. Ми також прийняли рішення про солідарність з вами та признання дій росії абсолютно незаконними та несанкціонованими. Ми були морально підготовлені для цього. І так вийшло, що в середу ми прийняли це рішення, а у четвер почалася війна.
Читайте також: Ізюмський район піддається обстрілам, але евакуація звідти поки неможлива, – губернатор
Перший автобус від нас поїхав на кордон з Україною в п’ятницю. Він повернувся порожнім… Другий поїхав в суботу ранком – повернувся порожнім. Перші люди приїхали в суботу ввечері. В основному це були жителі Києва, близько 40 людей. Протягом двох днів наші центри прийняли 580 людей. Крім того, деякі люди не реєструвалися, а знаходили собі житло самі.
Я не можу сказати, що лише я допомагав, спрацювало наше суспільство. Хтось більше, хтось менше допомагає, але це також нормально. У Польщі дійсно прокинувся великий рух, суспільство відчуває, що треба вас підтримати. І це справді так є, ви потребуєте цього. Це несправедлива і нічим не спровокована війна. Те, що відбувається з українцями, – не повинно відбуватися у XXI столітті.
Ми ваші найближчі сусіди, і я хочу, щоб ви знали про це. Ми також слухали, що говорив «цар» путін по телевізору, що писали ЗМІ, якими були його плани. Ми глибоко впевнені, що, якби не ваше ставлення, боротьба вашого народу, армії, Президента… ми б також могли стати учасником конфлікту. Хто знає, що могло б статися…
Ми, поляки, дуже добре знаємо, що значить боротися за свободу. Я гадаю, це закладено в нашому генетичному коді… Стосовно вас ми помітили, що ви також розумієте та цінуєте це. І ви можете за це боротися… битися за свободу. Для нас це так важливо, що ми просто не можемо поводитися по-іншому.
Ні мені, ні комусь іншому у Польщі не дають наказів вам допомогти. Це виходить з нашого серця, це готовність протистояти злу. У нас є унікальна можливість допомогти вам у боротьбі проти цього зла та зупинити його. Продовжуйте боротися, слава вам за це! А ми будемо відповідати за допомогу вам у цьому.
Ракетний удар та спроба прориву кордону: які події відбулися у Харківській області
Замість знищеного ракетою: модульний ФАП відкрили у селі Шевченківської громади
Евакуація на Харківщині: з Куп’янської та Борівської громад вивезено 110 осіб
Історія кохання, що зародилося на фронті