Дев’ять років на захисті України: бригада «Спартан» відзначила день народження

Історію військовослужбовців розповіли медіа «Слобідський край» у Східному територіальному управлінні Національної гвардії України.

За цей час бійці пройшли бої в Дебальцевому, Кримському, Маріуполі, Авдіївці та Попасній. А під час повномасштабного вторгнення військові продемонстрували надзвичайну стійкість у боях на Харківському та Куп’янському напрямках. Саме тому бригада отримала назву «Спартан».

З першого дня війни бійці бригади разом з добровольцями та строковиками боронили Харків і відбивали наступ загарбників, які намагалися прорватися в місто.

«Під час нападу на Харків я залишився на позиції разом зі своїм водієм бронеавтомобіля та чотирма військовослужбовцями строкової служби. Також на позиції залишився мій батько, який прикривав нашу групу, щоб ми зайшли в тил противника. Зранку дізнався, що батько загинув під час прориву, в оточенні. В той день ми спалили їхню техніку», – говорить офіцер НГУ, Герой України Євген Громадський.

Тоді до Харкова йшли дві колони окупантів.

«Одна заїхала, а другу колону ми зустріли, ліквідували та взяли на той момент першого полоненого. Він розповів, що вони направлялися в центр», – каже гвардієць з позивним «Пітбуль».

Олександр Буравков, який був тоді командиром Третьої бригади оперативного призначення «Спартан», говорить, що вони були готові до нападу росії.

«Напередодні, за декілька днів, були поставлені завдання, тому з першого дня війни бригада побатальйонно виїхала на визначені рубежі. У перші дні спільно з підрозділами 92-ї бригади виконувала завдання з недопущення ворога у саме місто Харків», – згадує Олександр Буравков.

У перший день війни гвардійців-строковиків, які звільняли перехрестя поряд з Липцями, захопили в полон росіяни. Проте вже через кілька годин їх звільнили воїни 92-ї ОМБр. Тоді строковики складали 70 % від усього особового складу бригади.

«Не було такого, щоб вони ховалися чи боялися, навпаки, хотіли потрапити на передову. Строковики показали себе з такого позитивного боку під час оборони Харкова і Харківської області, що деякі на голів п’ять-шість вище за кадрових військових. Професійність, навченість – усе здобувалося у бою», – ділиться заступник командира Третьої бригади оперативного призначення «Спартан» Віталій Шум.

6 березня 2022 року над Лісопарком гвардійці збили російський СУ-34, який бомбардував Харків.

«Нашим підрозділом була знищена ця ворожа ціль. Хлопці чекали на нього, знали напрямок його руху. Після того, як збили цей літак, припинилися бомбардування міста ворожою авіацією», – розповідає офіцер бригади з позивним «Партизан».

А в кінці березня захисники здійснили прорив через Малу Рогань, Кутузівку, Вільхівку та деблокували Чугуївську трасу. У квітні нацгвардійці, ЗСУ та спецпідрозділ «Кракен» звільнили Руську Лозову. А потім були тяжкі бої за Дементіївку, там загинуло чимало гвардійців.

«Улітку була Дементіївка, маленьке село, яке здавалося мені великою планетою розміром з Юпітер. Там був перший бойовий досвід. На один наш артилерійський постріл припадало 20-40, а іноді й понад 100 пострілів ворога. У вересні ми забирали тіла наших загиблих, кого не забрали влітку», – говорить офіцер НГУ з позивним «Археолог».

Бійці бригади почали просуватися вперед, тоді йшли бої за Цупівку, Козачу Лопань, повна деокупація Дергачівської громади. Далекобійна артилерія ЗСУ знищувала командні та логістичні пункти ворога. Восени українські захисники майже повністю звільнили Харківську область.

А вже в листопаді 2022 року гвардійці почали виконувати бойові завдання в районі Майорська, а згодом у Соледарі та Бахмуті.

«Висунулися ми в Донецьку область біля населеного пункту Майорськ, заїхали на позицію – і на нас був наступ противника. Вони зазнали великих втрат. По перехопленню ми зрозуміли, що приблизно 14 загиблих і 23 поранених. Бій тривав з 9-ї ранку десь до 18.00 із застосуванням різної техніки: танків, артилерії, РСЗВ – летіло все. Але за весь бій у нас було всього двоє поранених бійців», – розповідає офіцер НГУ «Турист».

З початку 2023 року бригада під час рекрутингової кампанії «Гвардії наступу» почала переформатування.

«Багато чого треба передивлятися, змінювати. Зараз ми – Сили оборони України, й ми нарівні зі штурмовими бригадами, десантно-штурмовими бригадами та механізованими бригадами виконуємо завдання», – зазначає Герой України Олександр Півненко, який тоді командував бригадою «Спартан».

Процес відновлення триває, роботи попереду багато.

«Штурмові дії – це доволі складний маневр, який потребує навченості особового складу й розуміння, що далі треба робити. Стримувати позиції трішечки тактично легше, головною функцією штурмових підрозділів буде повернення втрачених територій на кордони 1991 року. Вони будуть виконувати завдання в складі Сил оборони. У нашої бригади велике майбутнє, ми не підведемо. Завдання, які будуть поставлені, будуть виконані», – запевняє командир Третьої бригади оперативного призначення «Спартан» Вадим Гладков.

Раніше ми розповідали про Дениса з позивним «Матвій» – військовослужбовця Харківської ОБт Харківської окремої бригади Сил ТрО.

А також про Сергія з позивним «Кайзер», який зараз служить у Харківському окремому батальйоні територіальної оборони. До повномасштабної війни жив звичайним цивільним життям – займався спортом, бігав по 15 кілометрів на день та правильно харчувався.

Та про Тараса з позивним «Гордій» – історика у минулому, а зараз – бійця 5-ї Слобожанської бригади НГУ.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.