«Я тут, щоб моя донька не побачила «русский мир»: історія бійця, який обороняє Харків

Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ, передає Слобідський край.

Боєць 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ з позивним Моджахед родом із Луганської області. У 16 років він змушений був покинути рідне село через російську окупацію. Сьогодні військовий обороняє Харків від атак російської армії.

27-річний військовий виріс у невеликому селищі на Луганщині та після дев’ятого класу вступив до технікуму, де мріяв здобути професію шахтаря. Каже, що ще з дитинства любив українську мову, літературу та культуру.

«Одного разу я поїхав до технікуму і почав розмовляти там українською мовою. У нас викладали українську мову, я дуже її любив, у мене оцінки були 11 балів за диктант. Вчив вірші Шевченка, а однокласникам це не сподобалося», — згадує Моджахед.

У 2014 році через проукраїнську позицію його родину почали переслідувати російські окупанти. Пів року вони змушені були переховуватися, поки не змогли виїхати на підконтрольну Україні територію — до Харкова.

Там юнак вступив до ліцею, а у 2020 році його призвали на строкову службу. Початок повномасштабного вторгнення він зустрів у Харкові на Північній Салтівці. Чоловік став піхотинцем 92-ї бригади ЗСУ і разом із побратимами брав участь у боях за місто.

«Ми вигнали їх за окружну, і у нас було завдання звільнити бункер 302. Ми зайшли, оточили його з флангів і викурили їх. 19 росіян взяли в полон, з них три чеченці-«кадировці». Зайшли — взяли бункер і закріпилися. Пробули ми там дуже довго, місяців шість, а потім — контрнаступ», — згадує Моджахед.

Після Харківського контрнаступу він воював на Донеччині — під Бахмутом і Соледаром. У 2023 році під час бою в Кліщіївці отримав важке поранення.

«Поранило побратима, я витягнув його, щоб перев’язати. У цей момент прилетіла міна. Мене відкинуло в дерево, пошкодив хребет і коліно», — згадує боєць.

Після лікування та реабілітації він повернувся до війська. Влітку 2025 року перевівся до 5-ї Слобожанської бригади, де став навідником зенітної установки. 

Зараз військовий знову обороняє Харків — знищує російські безпілотники, які намагаються атакувати місто. Він каже, що воює заради майбутнього своєї доньки.

«Русский мир» — дуже небезпечний! Дуже! Я не хочу, щоб моя донька побачила те, що я бачив у дитинстві. Заради цього я тут перебуваю», — говорить Моджахед.

Раніше ми розповідали про прикордонника бригади «Гарт» на псевдо Нік, який уже майже три роки служить у війську. Навесні 2024 року він разом із побратимами опинився на півночі Харківщини — там, де російські війська нещодавно пішли в активний наступ.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».