«Найважче випробування — переправа на Вовчанські Хутори»: військовий про службу на Харківщині

Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі Краматорського прикордонного загону, передає Слобідський край.

До початку повномасштабної війни чоловік працював агрономом і вів спокійне, передбачуване життя. Сам він згадує той період як час стабільності та впорядкованості.

За кілька років до великої війни Петро вступив до духовної семінарії при Києво-Печерській лаврі московського патріархату. Однак після початку повномасштабного вторгнення він вирішив відійти від цього шляху. За словами військового, тоді він зрозумів, що його місце — на боці своєї країни та народу.

У 2024 році Петро добровольцем вступив до 11-го прикордонного загону, після чого почав виконувати бойові завдання на передовій. 

Одним із найскладніших випробувань для військового стала переправа до Вовчанських Хуторів на Харківщині. Під час одного з виходів позиції українських бійців накрив мінометний обстріл.

«Було п’ять пострілів, і один із них упав приблизно за п’ять метрів від мене. Просто дивом залишився живим. Думаю, у Бога є свої плани щодо мене», — розповідає Хатаб.

Цю небезпечну ділянку дороги Петро проходив багато разів. Він доставляв на позиції боєкомплект, воду та продукти. На кожному кроці військових підстерігають небезпеки: FPV-дрони, розтяжки, безпілотники та обстріли.

За час служби Петро переосмислив багато речей.

«Життя дане лише раз, його треба вистояти і не здатися. Я почав більше цінувати кожен день», — каже Хатаб.

Війна, за словами бійця, навчила його витримці, відповідальності та стриманості. Також він намагається бути прикладом для молодших побратимів. 

Найболючішим випробуванням для військового стала втрата товаришів по службі.

«З цим дуже важко змиритися», — зізнається Петро.

Попри всі труднощі, прикордонник продовжує службу і каже, що готовий до будь-яких викликів заради перемоги.

Раніше ми розповідали про прикордонника бригади «Гарт» на псевдо Нік, який уже майже три роки служить у війську. Навесні 2024 року він разом із побратимами опинився на півночі Харківщини — там, де російські війська нещодавно пішли в активний наступ.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».