Як боєць харківської ТрО після кількох поранень продовжує службу

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.

Після необхідного навчання Макс працював у Дворічанському та Куп’янському райвідділах. А з 2020 року знову пішов служити до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, де і зустрів повномасштабне вторгнення.

– Ми стояли у Верхньоторецькому в Донецькій області, нас дуже неочікувано почали крити. Ми відбивалися, але втрат було багато, ті, хто більш досвідчений, довше трималися. У нас був СПГ, але машини всі порозбивали, тож переміщуватися ні на чому було. Люди дали скутер, і ми удвох з напарником поклали СПГ на скутер й так виїжджали на позиції, відпрацьовували по ворожій техніці, – згадує боєць.

Після поранення Макса перевели до ТрО.

– Мені сказали, що піду не в бойову частинудесантних військ, а буду на блокпосту сидіти, бо став обмежено придатним за станом здоров’я. Тож пішов я в Куп’янськ, своє рідне місто, до Сил територіальної оборони. Недовго там побув, нас одразу в січні 2023 року в Іванівське відправили на Бахмутський напрямок. Я саме приїхав з відпустки, а командир каже: «Ти готовий висунутися?», відповідаю: «Так, я ж відпочив». Перший приліт – я вже 300-й, – розповідає чоловік.

Після лікування він повернувся на службу й знову відправився на Бахмутський напрямок.

– Там у наш розрахунок прилетіла міна, нас поранило сильно, після цього дуже важко було вийти. А нещодавно вже на Куп’янському напрямку дрон-камікадзе в колесо залетів, розбило машину. Добре, що всі цілі, тільки з подряпинами. Ми всі віримо в те, що перемога буде за Україною. І потім ми будемо відбудовувати наші міста та села, які зруйнував ворог, – зауважує Макс.

Раніше ми писали про Сергія з позивним «Моделіст», він старший лейтенант 5-ї Слобожанської бригади НГУ. Навчався в Харківському національному університеті імені Каразіна, там закінчив військову кафедру. Чоловік працював у поліграфії, має кохану дружину та сина.

Та про Євгена – командира роти в 92-й ОШБр. Чоловік родом з Донецької області. Там навчався в суворівському училищі, а потім вступив до Харківського університету імені Ярослава Мудрого та здобув юридичну освіту. Він міг не ставати до лав ЗСУ, але пішов через власні переконання та відчуття морального обов’язку перед країною.

А також про Валерія з позивним «Воля» – військовослужбовець 113-ї окремої бригади Сил ТрО. На захист України чоловік став на початку повномасштабного вторгнення. Зараз боронить рідну Харківщину.